"Вчора ввечері група українських громадян не змогла вилетіти рейсом Алмати – Київ через призупинення роботи аеропорту. Дипломати допомогли українцям із пошуком місць для ночівлі. Нині посольство з'ясовує з адміністрацією аеропорту та авіакомпанією можливість здійснення зазначеного рейсу, підтримує зв'язок із пасажирами", – сказав він.
Український дипломат зазначив, що у столиці Казахстану Нур-Султані аеропорт працює у штатному режимі, на сьогодні заплановано авіарейс до України.
"Очікуємо від казахстанської влади неухильного забезпечення безпеки громадян України, надання їм повного сприяння, зокрема і тим українцям, які воліють залишити територію Казахстану", – заявив Ніколенко.
Посольство України в Нур-Султані перейшло на цілодобовий режим роботи.
"Хочу всіх заспокоїти: Українська держава своїх громадян не залишить напризволяще. Подальші кроки МЗС та інших відомств задля захисту інтересів українців у Казахстані будуть коригуватися залежно від розвитку безпекової ситуації", – пояснив речник МЗС України.
Контекст
Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату з протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), а з 1 січня підвищилася до 120 тенге (7,48 грн).
Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.
4 січня протести переросли в заворушення і сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. Було затримано сотні протестувальників.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизель.
Незважаючи на це рішення, протести у країні тривають. Мітингувальники, зокрема, вимагають усунення від влади першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який і далі очолює партію, що керує у країні.
В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту в місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.
5 січня по всій території Казахстану запроваджено режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.
У МВС Казахстану заявили, що під час протестів та заворушень загинуло восьмеро правоохоронців.
Увечері 5 січня Токаєв заявив про "терористичну загрозу" в Казахстані й попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія та Таджикистан.
Того ж дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ було ухвалено рішення спрямувати в Казахстан миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконання завдань" у цій країні.
6 січня поліція Казахстану повідомила про ліквідацію "десятків" учасників протестів, які, за даними правоохоронців, намагалися захоплювати державні будинки в Алмати.
+9 Київ
