Замість цього у конституції збираються закріпити положення, згідно з яким із території Білорусі не буде жодних загроз іншим державам.
"З огляду на реальну дійсність, оскільки Республіка Білорусь є членом Організації Договору про колективну безпеку і фактично входить до військово-політичного блоку, треба узгодити положення конституції з об'єктивною реальністю", – сказав Міклашевич.
Він додав, що для захисту суверенітету та територіальної цілісності відповідно до міжнародних договорів Білорусь використовуватиме колективну оборону.
Проєкт поправок до головного документа країни передадуть Олександрові Лукашенку, який називає себе президентом Білорусі, до 1 вересня.
Контекст
У січні – лютому 2022 року у Білорусі планують референдум щодо поправок до конституції.
Рішення про проведення референдуму ухвалили у відповідь на вимогу опозиції провести повторні вибори президента Білорусі. Лукашенко говорив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, запропонують у 2021 році).
У липні конституційна комісія передала проєкт змін Лукашенку, але він повернув їх на доопрацювання.
Вибори у країні відбувалися 9 серпня минулого року. За офіційними даними, перемогу у них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської. Не згодні із результатами голосування відтоді влаштовують масові акції протесту.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. Під час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз і США неодноразово впроваджували санкції проти Білорусі за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів.