"Запропоновано уточнити конституційні строки перебування на посаді президента, встановивши, що одна й та сама особа може бути президентом не більше ніж два строки", – сказав Міклашевич.
Аналогічне правило діє з минулого року в Росії. У січня 2020 року Держдума РФ одноголосно ухвалила в першому читанні і остаточно затвердила 14 березня поправки, які забороняють обіймати посаду глави держави понад два строки, закріплюють пріоритет конституції РФ над міжнародним правом, а також розширюють повноваження Конституційного суду.
Водночас Держдума підтримала поправку про обнулення президентських строків Володимира Путіна, що дасть йому змогу залишитися при владі після 2024 року, коли спливає його четвертий президентський строк. У такий спосіб він зможе обіймати посаду президента до 2036 року.
Олександр Лукашенко, який перебуває при владі в Білорусі, був президентом п'ять строків поспіль. Легітимність нинішнього, шостого, строку не визнає більшість держав.
Контекст
На січень – лютий 2022 року в Білорусі планують референдум щодо поправок до конституції.
Рішення про проведення референдуму ухвалили у відповідь на вимогу опозиції провести повторні вибори президента Білорусі. Лукашенко говорив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року).
Вибори у країні провели 9 серпня минулого року, за офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської. Незгодні з результатами голосування відтоді влаштовують масові акції протесту.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз та США декілька разів вводили санкції проти Беларусі за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів.
+4 Київ
