Загрози вибуху не було. Польща опублікувала результати розслідування приземлення в Мінську літака з Протасевичем

Світ

У літаку Ryanair, який 23 травня здійснив приземлення в Мінську з міркувань безпеки, "не було загрози вибуху". Про це свідчать результати розслідування польських правоохоронців, які опубліковано 9 грудня на сайті національної прокуратури.

"Під час розслідування [...] було встановлено, що літаку не загрожувала бомба. Пілоту надійшла інформація про таку загрозу ще до того, як було надіслано електронний лист про ймовірне розміщення вибухівки в літаку. Дії в аеропорту Мінська, зокрема поведінка екстрених служб і персоналу аеропорту, також свідчили про повну відсутність загрози. Уся ця ситуація була лише приводом, щоб змусити льотчика приземлитися в Мінську", – ідеться у звіті.

Слідство, зокрема, допитало як свідків деяких пасажирів та представників авіакомпаній, оглянуло сам літак.

"Під час розгляду було встановлено прямого свідка дій, які вели на диспетчерській вежі в Мінську. [...] У диспетчерській в Мінську перебував співробітник КДБ Білорусі, який давав вказівки авіадиспетчеру, котрий контактував із пілотом літака. Саме офіцер ухвалив рішення про доправлення літака в Мінськ. Водночас офіцер КДБ перебував у постійному контакті телефоном із людиною, якій він доповідав про поточну діяльність, пов'язану з літаком", – пояснили у прокуратурі.

8 грудня The New York Times написала про свідчення, котрі дав польським правоохоронцям диспетчер "Белаэронавигации" Олег Галегов, який покинув Білорусь. Він стверджує, що коли він садив у Мінську літак з опозиційним журналістом Романом Протасевичем, у диспетчерській аеропорту перебував офіцер КДБ.

Директор департаменту з авіації мінтрансу Білорусі Артем Сікорський назвав матеріал New York Times інформаційним вкиданням.

Контекст

Протасевича та його дівчину Софію Сапегу затримали 23 травня в Мінську. Цього дня винищувач білоруських ВПС за дорученням Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, підняли "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною примусового приземлення стало повідомлення про замінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).
Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу Протасевича та Сапегу (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко це заперечує).
Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку 2020 року завдяки висвітленню та координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі та закликали негайно звільнити затриманих.
Глави країн Євросоюзу 25 травня домовилися про розширення санкцій проти Білорусі через затримання Протасевича. За день до цього Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн. ЗМІ повідомляли, що ЄС може в червні ввести секторальні санкції проти Білорусі.
Кабмін України з 29 травня заборонив білоруським літакам використовувати повітряний простір України.
У мінтрансі Білорусі заявили, що оскаржують заборону "Белавиа" літати у повітряному просторі України та ЄС у Міжнародній організації цивільної авіації.