ЗМІ виявили в базі розшуку російського МВС десятки європейських політиків. Серед них прем'єрка Естонії

Журналісти завантажили із сайта МВС країни-агресора РФ усю базу розшуку, яку ведуть російські правоохоронні органи. Загалом станом на початок лютого 2024 року в базі МВС є понад 96 тис. карток, переважно силовики розшукують громадян Росії та країн колишнього СРСР – на іноземців припадає лише 2% від загальної кількості карток. За московськими відділами поліції закріплено картки більше ніж 700 іноземців.

У списку є щонайменше 176 громадян України. Зокрема, у російському розшуку – троє колишніх міністрів оборони України (Михайло Коваль, Степан Полторак і Андрій Загороднюк), троє колишніх головнокомандувачів ЗСУ (Михайло Куцин, Руслан Хомчак, Валерій Залужний), колишні депутати Верховної Ради й інші чиновники та генерали. У списку не лише військові й чиновники. У жовтні 2023 року заочно заарештували чотири рази засудженого в Україні аграрного бізнесмена Олександра Поворознюка, який записав звернення на підтримку президента України Володимира Зеленського. До цього Басманний суд Москви ухвалив заочний вирок телеведучій Марії Єфросиніній за пости в Instagram, а ще трьох українських телеведучих – Наталію Мосейчук, Яніну Соколову й Фахрудіна Шарафмала – заочно заарештували.

Слідком РФ також порушив справи на європейських політиків, як правило, пов'язані з демонтажем монументів часів СРСР. Слідчі оголосили в розшук 59 із 68 депутатів парламенту Латвії, які проголосували за вихід із договору з Росією про збереження меморіалів. Також у російському розшуку опинилися колишня міністерка внутрішніх справ Латвії Марія Голубєва, міністр сільського господарства Армандс Краузе, міністр фінансів Арвілс Ашераденс і міністерка юстиції Інесе Лібіня-Егнере. Журналісти вважають, що всіх їх оголосили в розшук у зв'язку зі знесенням радянських пам'ятників.

Після знесення пам'ятника радянським солдатам у литовській Клайпеді російська влада оголосила в розшук 25 осіб, зокрема мера міста Арвідаса Вайткуса, його заступника, 13 членів міської ради, а також чиновників і двох істориків, які публічно підтримали знесення. Після рішення про демонтаж пам'ятника радянським солдатам у Вільнюсі до розшуку потрапили шестеро депутатів міськради, а також міністр культури Литви Сімонас Кайріс. З аналогічних причин у російському розшуку могли опинитися мер польського Валбжиха Роман Шелемей, директор Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький і заступник міністра державних активів Польщі Кароль Рабенда, а також мери й депутати міських рад українських Луцька й Рівного, пише видання.

Наприкінці 2022 року голова СК РФ Олександр Бастрикін доручив своїм підлеглим провести перевірку після демонтажу меморіалу у вигляді танка Т-34 у Нарві й інших радянських пам'яток. Саме після цього російська влада оголосила в розшук прем'єр-міністерку Естонії Каю Каллас, а також держсекретаря країни Таймара Петеркопа.

"Медіазона" наголосила, що вивчила не всі картки і там можуть бути інші цікаві справи. Тому видання зробило пошук по завантаженій базі.

Каллас відреагувала на інформацію про дії РФ на своїй сторінці в соцмережі Х. "У цьому кроці Росії немає нічого дивного. Це ще один доказ того, що я роблю правильно: рішуча підтримка України з боку ЄС є успіхом і шкодить Росії", – написала вона.

Політикиня наголосила, що набір інструментів Росії не змінився і що протягом усієї історії Росія прикривала свої репресії правоохоронними органами.

"Я знаю це з історії своєї родини. Коли бабусю й маму депортували до Сибіру, КДБ видав ордер на арешт. Кремль тепер сподівається, що цей крок допоможе змусити замовкнути мене й інших – але цього не станеться. Навпаки. Я продовжу свою рішучу підтримку України. Я й надалі буду за посилення оборони Європи", – заявила Каллас.

Глава Європейської ради Шарль Мішель звернувся до Каллас в Х: "Ви можете носити це оголошення в російському списку "розшукуваних" як знак пошани за ваш невпинний захист цінностей і принципів, на яких був заснований Європейський союз. Нас не залякає розпалювання війни Кремлем. І ми солідарні з вами".