ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Киянка Хорошунова в щоденнику 1943 року: За чутками, радянське радіо передало про святкування Ніжинської перемоги, про салюти щодо цього в Москві

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
На знімку радянські військові у звільненому Ніжині. Вересень 1943 року
На знімку радянські військові у звільненому Ніжині. Вересень 1943 року
Фото з книги "Чернігівщина в роки Великої Вітчизняної війни"

"ГОРДОН" продовжує серію публікацій із щоденника Ірини Хорошунової – художника-оформлювача, корінної киянки, яка пережила окупацію української столиці в роки Другої світової війни. Цей документ – унікальне історичне свідчення, не спогади, а опис подій у реальному часі. Редакція публікує щоденник у ті дати, коли його писала Хорошунова, якій на момент початку війни було 28 років. Сьогодні ми подаємо запис від 17 вересня 1943 року.

17 вересня 1943 р., п'ятниця

Учора повідомили по радіо, що німці здали Лубни і знову взяли Ніжин. За чутками, радянське радіо передало звістку про святкування Ніжинської перемоги, про салюти щодо цього в Москві, і про присвоєння військам, що звільнили Ніжин, звання Ніжинських. Годі й казати, що нас більше влаштовують, нехай навіть чутки, але радянські. Однак німці пишуть, що "фронт, який має від Азовського моря до гирла Дніпра зигзагоподібну лінію, може змінюватися". І, можливо, він дійсно ще змінюється.

Багато роблять спеціально для того, щоб не створювати паніки. Зараз у місті дійсно життя жвавіше, ніж раніше. Українцям улаштовують "святкування" до другої річниці "визволення". 19-го і 20-го безплатні спектаклі в театрах для українців. Пайок, кажуть, управа даватиме. У Будинку вчених улаштовують виставку "замордованих" українських письменників, і ми видали для неї навіть книги з бібліотек письменників.

Із Логаном, якого скерували на фронт, ми попрощалися вчора. Він прийшов на кілька хвилин, приніс хліба та книгу віршів Моргенштерна німецькою мовою, на пам'ять. Я подарувала йому однотомник Блока із моїм підрядковим перекладом "Скіфів", за яким ми з ним займалися російською мовою. На титульному листі написала: "Доброму німцеві від росіянки". І підписалася. Ніколи не забути мені, що він не побоявся піти в гестапо клопотати щодо моєї сім'ї.

Попередній запис у щоденнику від 16 вересня. Наступний запис – 18 вересня.

Про особистість автора мемуарів про окупацію Києва – Ірини Хорошунової – і те, як склалося її життя після війни, а також про долю самого щоденника читайте у розслідуваннях видання "ГОРДОН". Повний текст мемуарів публікується у спецпроекті "Щоденник киянки".

Редакція дякує Інституту юдаїки за надані матеріали.

За ідею редакція дякує історику і журналісту, співробітнику Українського інституту національної пам'яті Олександрові Зінченку.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 
Більше матеріалів
 

Публікації

 
усі публікації