-2 Київ
Аналіз останніх подій у Росії свідчить про те, що в Москві дуже скоро відбудуться тектонічні зрушення, унаслідок яких Путіна змістить його найближче оточення, кістяк якого становить верхівка так званих силовиків.
Судячи з усього, у Путіна дійсно серйозні проблеми зі здоров'ям і скоро він нас покине. У зв'язку з цим повним ходом розгорнулася боротьба за владу у Кремлі. Визначилося два клани: з одного боку Путін і група його прибічників, яких поменшало; з іншого – "наступники", представлені керівниками так званих силовиків.
Наразі між цими групами розгорнулася боротьба за Америку, у якій кожна з них прагне досягти розуміння з боку дядька Сема і підставити інше угруповання. Корені цієї традиції сягають серпня 1991 року, і відтоді практично кожну зміну у верхівці влади у РФ (зокрема вибір Путіна як наступника Єльцина) попередньо обговорювали у Вашингтоні. Водночас "наступники" явно зливають Путіна. Наведу лише кілька останніх прикладів.
Для порятунку репутації Сєчина цапом-відбувайлом зробили Путіна. Розуміючи, що його зливають, Путін кидається по допомогу до Трампа
"Ніж у спину" Путіна №1. На початку березня Росія демонстративно розвалила угоду з ОПЕК щодо обмеження видобування нафти, хоча катастрофічні наслідки такого демаршу були зрозумілими навіть ідіоту. У підсумку життєво важливим інтересам країни завдали колосального удару. Якщо таке відбувається через провину вищої особи держави, в інших країнах удар на себе зазвичай бере хтось із його оточення. Так, наприклад, було за часів президента США Річарда Ніксона, коли кілька людей потрапили у в'язницю, щоб вигородити президента під час скандалу "Вотерґейт". Так було під час скандалу "Іран-контрас", коли щонайменше двоє співробітників Білого дому опинилися за ґратами, щоб урятувати президента Рейгана.
Після провалу операції з ОПЕК у Росії теж спробували знайти цапа-відбувайла, і у ЗМІ з'явилася інформація про те, що в усьому винуватий очільник "Роснефти" Ігор Сєчин. Ця особистість настільки одіозна, що в його винуватість повірили б практично всі. Проте невдовзі, із прямими посиланнями на джерела у Кремлі, в інформаційний простір вкинули тезу, що у кричущому ідіотизмі винуватий саме Путін. Інакше кажучи, для порятунку репутації Сєчина цапом-відбувайлом зробили Путіна. Це був дуже сміливий хід, уявити який ще кілька місяців тому було просто неможливо.
Володимир Путін і його давній соратник ще по роботі в Ленінграді (нині Санкт-Петербург), очільник "Роснефти" Ігор Сєчин. Фото: ЕРА
"Ніж у спину" Путіна №2. Розуміючи, що його зливають, Путін кидається по допомогу до президента США Дональда Трампа. Протягом останніх двох тижнів він проводить чотири телефонні розмови з господарем Білого дому. Згідно із джерелами з адміністрації США, Путін просить скасувати санкції і вплинути на ціни на нафту. Але, по суті, це крик про допомогу. Водночас поки ще вірний Путіну глава МЗС Росії Сергій Лавров намагається протягнути через ООН резолюцію, яка знімає санкції із РФ за умов світової гуманітарної та економічної кризи.
І водночас російські тролі й далі паскудять в інтернет-просторі США, звинувачуючи Америку в розробленні коронавірусу. В Америці є аксіома, що за цими тролями стоїть "кухар Путіна" [Євген Пригожин], який, згідно з російською версією "Вікіпедії", одночасно є злочинцем-рецидивістом, який відсидів дев'ять років за розбій, шахрайство, крадіжки та втягнення неповнолітніх у проституцію. Водночас, згідно з даними американської розвідки, на які посилалися ЗМІ, зазначену "фабрику тролів" використовують у США як ширму ГРУ. Отже, наближена до Путіна людина, а також одна з улюблених Путіним контор тонких поціновувачів "солсберецьких шпилів", завдають удару по його зусиллях заручитися підтримкою Трампа і спробах МЗС через ООН розвалити режим санкцій проти РФ.
"Ніж у спину" Путіна №3. Кирило Дмитрієв – людина, наближена до сімейства Путіна, генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій – у програмній статті для CNBC благає Америку: у нас багато спільного, наші діди воювали пліч-о-пліч за одні й ті самі цінності; настав час утворити тісне партнерство США та Росії для спільної боротьби з коронавірусом і неминучою глобальною економічною рецесією. Ну, загалом, майже зустріч на Ельбі Путіна і Трампа.
І водночас тролі ГРУ під ширмою "кухаря-рецидивіста" поширюють в Америці тезу про те, що США створили COVID-19 як біологічну зброю.
Цю саму тему підхоплює Михайло Ковальчук, який разом зі своїм братом належить до найближчого оточення Путіна. Клан Ковальчуків вийшов із кооперативу "Озеро" і став одним із найбагатших у РФ цілком завдяки Путіну. Саме він на початку свого другого строку дозволив їм у складі банку "Россия" роздерибанити державні активи "Газпрому" на суму приблизно $60 млрд. Про це, до речі, докладно розповідали в одному зі спеціальних розслідувань Бориса Нємцова. Частину цих грошей витратили на створення у країні найбільшої медіаімперії, головна мета якої до останнього часу полягала в увічненні перебування Путіна у владі до скону.
Вересень 2016 року, Москва, Кремль, церемонія вручення державних нагород РФ. Володимир Путін і брат мільярдера Юрія Ковальчука, президент федеральної державної бюджетної установи "Национальный исследовательский центр "Курчатовский институт" Михайло Ковальчук. Фото: kremlin.ru
І раптом зараз пан Ковальчук долучається до операції "кухаря" і ГРУ, мета якої – не дати Путіну домовитися із Трампом. 10 квітня, тобто одразу слідом за публікацією Дмитрієва у CNBC, у газеті "Новые известия" з'являється стаття Ковальчука, у якій він гнівно звинувачує США в тому, що вони продовжували "нас дотискати" й "не дали навіть нам зберегти обличчя". Щоб протистояти цьому "антилюдському" шляху, за його словами, РФ і Китай злилися в єдиному пориві, об'єднавши "військово-політичну міць" Росії з економічним потенціалом Китаю.
Здавалося б, тепер ненависним янкі настане довгоочікуваний кінець. Але тут, "зверніть увагу, на такому тлі з'явився вірус", проникливо зауважує пан Ковальчук. Із подальших роз'яснень читач має зробити висновок, що коронавірус створили американці, щоб "зменшувати народонаселення", якого, на думку США, стало занадто багато в усьому світі. Замість людей за допомогою "інкубатора" і "штучної матки" нелюди-американці створять людину-функцію.
А як щодо санкцій, зняття яких відчайдушно домагається Путін? На думку Ковальчука, їх не можна знімати, оскільки "під санкціями ми просто піднялися".
Безумовно, читаючи цей потік свідомості, у Вашингтоні чітко розуміють: це написав не недовчений петеушник, а найбільший інтелектуал у найближчому оточенні Путіна, який контролює всю пропагандистську машину Кремля. І якщо стаття Ковальчука завдає удару по прагненню Путіна заручитися підтримкою Трампа і для початку вициганити в нього зняття санкцій, отже, у колись єдиному путінському "політбюро" стався глибокий розкол.
Путін втягує Трампа у змову, під час якої той має здійснити держзраду заради переобрання на другий строк
"Ніж у спину" Путіна №4. У деяких випадках "наступники" завдають ударів по Путіну на знищення. Зокрема, в одному з "витоків із Кремля" повідомляли, що під час нещодавніх телефонних розмов Путін запропонував Трампу феєричну операцію з надання допомоги на майбутніх президентських виборах. Для цього спецслужби РФ через Україну реалізують "убивчий компромат" на Байдена. У відповідь Трамп зніме санкції із РФ і паралізує Пентагон на п'ять днів, щоб дати Путіну можливість улітку цього року підкорити одну із країн Балтії, Україну і Білорусь.
Складно знайти страшніше звинувачення на адресу Трампа і Путіна. Ще зовсім нещодавно спецпрокурор США Роберт Мюллер не зміг знайти прямих доказів, що підтверджують змову між людьми Трампа і Путіна під час минулих президентських виборів. У підсумку демократам не вдалося усунути Трампа від влади. І ось тепер ворогам Трампа роблять царський подарунок: їм відкритим текстом повідомляють "із Кремля", що просто зараз Путін утягує Трампа у змову, під час якої той має здійснити державну зраду заради переобрання на другий строк.
Це також потужний удар по Путіну. Якщо він дійсно пропонував Трампу зазначені вище речі, то у США час відкривати проти нього кримінальну справу за співучасть у змові (conspiracy) із Трампом, а також повернутися до питання щодо причин їхніх нетрадиційних (у політичному сенсі) відносин.
Загалом останні одкровення "із Кремля", які прослизнули в російські ЗМІ, настільки жахливі, що в мене постає запитання: чи не потрапила у Кремль особлива мутація коронавірусу, яка вибірково вражає головний мозок. У підсумку відбувається розруха в головах як наслідок хаосу у вищому ешелоні влади.
Президент США Дональд Трамп. Фото: Michael Reynolds / ЕРА
"Ніж у спину" Путіна №5. Телефонна розмова між Кремлем і Білим домом – це дуже серйозний захід. Підготовку до нього проводять ретельно, і вона дуже тривала. Якщо Путін протягом двох тижнів мав чотири розмови із Трампом, це означає, що його повністю поглинула ця справа і вона для нього наразі найважливіша. І ось поки Путін обриває телефон Трампа, практично одночасно міноборони РФ проводить випробування протисупутникової ракети, а російський Су-35 здійснює небезпечне "перехоплення" літака-розвідника США Р-8, який летів у міжнародному повітряному просторі над Середземним морем.
До того ж корисно знати, що у практиці радянських спецслужб було залізне правило: напередодні та під час контактів на найвищому рівні між Кремлем і Білим домом зупиняли всі хоч трохи гострі заходи. Це робили для того, щоб, боронь боже, не перешкодити зовнішньополітичним зусиллям керівництва країни. З огляду на це виконані відомством пана Шойгу "перехоплення" і випробування треба трактувати як спробу перешкодити досягненню домовленостей між Путіним і Трампом, а також зусиллям МЗС РФ в ООН.
Отже, не тільки Ковальчук, улюблений "кухар-рецидивіст", ГРУ, але й Шойгу встромляє ножа у спину "національного лідера". І робить це демонстративно. Як тут не вигукнути: "І ти, Брут-Кужугетич?!"
Клептократія і месіанство – речі несумісні, і це аксіома політичного життя Росії
Водночас "наступники" вживають активних заходів, основна мета яких – перевести суспільну увагу на негідний об'єкт і відволікти від головного – розгортання боротьби за владу. З іншого боку, вони драматизують ситуацію, доводять блеф до червоної межі, щоб згодом досягти не повної і беззастережної, а почесної капітуляції перед "Вашингтонським обкомом".
Один з основних проявів цієї кампанії – тиражування тези, що якісь таємничі "месії" у Кремлі, як і раніше, планують підкорити одну із країн Балтії, Україну та Білорусь. Щоправда, ці наполеонівські плани руйнуються на очах. Зовсім нещодавно йшлося мало не про готовність до обмеженої ядерної війни у Європі. Тепер – лише про якийсь незрозумілий бліцкриг із допомогою російських вірусологів. Але на тлі пандемії та майже апокаліптичних перспектив російської економіки навіть ці здуті плани мають настільки неадекватний вигляд, що й коментувати немає бажання. Обмежимося короткими зауваженнями.
Поширювана із Кремля теза про наявність якихось там "месій" має практичний сенс, якщо кремлівські планують капітуляцію перед дядьком Семом. Дійсно, одна річ, коли ти приходиш здаватися як злодій, наркокур'єр і вбивця, і зовсім інша, якщо ти косиш під Наполеона (месію). У першому випадку тобі світить довічне, а у другому – можна сподіватися на почесну капітуляцію зі збереженням капіталів.
Але насправді розповіді про "месій" із Кремля – це досить давня і груба вигадка, сліди якої сягають ще часів Хрущова. У загальновизнаному розумінні месія – це мало не посланець небес, який з'являється перед народом у критичних ситуаціях і веде цей народ до спасіння. Зараз у РФ настала якраз така ситуація, і народ жадає побачити спасителя. І де він? Усі "месії" поховалися в бункерах і норах. Вони в перших рядах, коли потрібно пиляти бюджет або привласнювати перемоги предків, до яких вони самі не мають жодного стосунку. Але коли дійсно треба проявити мужність, лідерство й інтелект, вони зникають, як ранковий туман. Ось і все, що потрібно знати про наявність відсутності "месій" у Кремлі. Немає їх. Клептократія і месіанство – речі несумісні, і це аксіома політичного життя Росії.
Єдине пояснення витоків про силову операцію проти країн Балтії – прагнення продемонструвати, що Путін збожеволів
Плани військово-політичних вікторій міфічних кремлівських "месій", які заявлено на літо цього року, схожі на фантазії Гітлера протягом останніх днів життя, коли він мріяв у бункері, як прийде генерал Венк з армією і відкине радянські війська з Берліна. На щастя, ці фантазії вщент розбиваються під час зіткнення з елементарною логікою.
Щоб силова операція проти країн Балтії (тобто НАТО) та України була вдалою, вона має бути раптовою, а відповідні плани мають бути абсолютно секретними. Якщо такі плани є, то після першого ж витоку про них усіх причетних осіб мали б швидко вирахувати й посадити за ґрати за статтею про державну зраду або принаймні наклеп. Якщо ж ці витоки стаються з обтяжливою регулярністю, а ФСБ і вухом не веде, то ми маємо справу з низькопробною дезінформацією. І єдиним раціональним поясненням цих витоків, як мені здається, є прагнення показати, що Путін збожеволів і тому його необхідно усунути від влади, а також домогтися сприятливіших умов капітуляції перед США.
Політичний аналітик і доктор історичних наук Валерій Соловей. Фото: Valery Solovei / Facebook
Цікаво, що одне з основних джерел цих витоків "із Кремля", професор Валерій Соловей, минулого року засвітився публікацією на ресурсі The National Interest, який є багаторічним каналом реалізації активних заходів російських спецслужб у США, а його засновник, Дмитро Сіміс (Саймс), відомий у вузьких колах фахівців тісними зв'язками із представниками КДБ/ФСБ.
Зокрема, The National Interest був, мабуть, єдиним ресурсом у США, який рекламував діяльність путінського Інституту демократії під керівництвом Андроніка Міграняна, а також був промоутером Марини Бутіної, пізніше засудженої у США за роботу незареєстрованою агенткою Росії.
У зв’язку з цим, ураховуючи modus operandi російських спецслужб, можна практично однозначно віднести останні витоки "із Кремля" щодо геополітичних прагнень кремлівських "месій" до числа важливих активних заходів ФСБ. Протягом майже 30 років містер Саймс лякав американців страшною війною із СРСР і Росією. Тепер цей прапор прийняв із його ослаблих рук Валерій Соловей.
З огляду на розвиток ситуації, усунення Путіна від влади може відбутися досить скоро. Конкретні терміни залежать від безлічі чинників, зокрема від пандемії, цін на нафту і, як наслідок, стану економіки та швидкості зубожіння населення РФ.
У січні – лютому поточного року обсяг вивезення золота із РФ злетів усемеро. Відправляють уже в багажі звичайними рейсами
Водночас помітні деякі розвідувальні ознаки, які вказують на наближення дня Х. Одна з основних – виведення значних фінансових ресурсів за межі Росії.
Як свідчить практика, це починають робити місяців за два-три до вирішальних подій. Так було напередодні й одразу після невдалого перевороту в серпні 1991 року. Те саме відбулося напередодні президентських виборів у РФ 1996 року, у яких Єльцин, згідно із замірюваннями громадської думки, не мав жодних шансів. Це саме повторили напередодні перших виборів Путіна, а також перед тимчасовим переданням влади Дмитрові Медведєву 2008 року. Тобто це майже аксіома: перед кожними серйозними змінами у Кремлі відбувається таємне вивезення золотовалютних запасів із РФ.
Останнім часом таких випадків, принаймні відомих, було два. У січні – лютому поточного року Росія помітно збільшила вкладення в державні цінні папери США, яких 2018 року з помпою позбувалася зі "стратегічних" міркувань.
За цей самий період обсяг вивезення золота із РФ злетів усемеро. Відправляють уже в багажі звичайними рейсами. 26 березня з Москви в Лондон ввезли зливки золота, запаковані в 40 контейнерів загальною вагою понад тонну та вартістю понад 2 млрд рублів. За повідомленнями ЗМІ, золото належало фізичній особі, але її імені не розголошують. Можу вас запевнити, що, якби це золото вивозили без відома ФСБ, його власник уже сидів би під слідством, а його ім'я гриміло б у звітах про блискучу операцію із зупинення контрабанди золотого запасу Росії.
І якщо збільшення обсягу вивезення золота можна пояснити необхідністю отримати долари для боротьби з пандемією і рецесією, то обмін доларів на папери уряду США якось не відповідає поточній ситуації.
До речі, про обидві транзакції стало відомо випадково. У першому випадку – зі звіту мінфіну США, а у другому – тому що один із контейнерів розламався і кілька золотих зливків упало на підлогу аеропорту "Шереметьєво". Нескладно припустити, що невідомих випадків виведення валюти і цінностей із Росії, найімовірніше, набагато більше.
"З огляду на розвиток ситуації, усунення Путіна від влади може відбутися досить скоро". Фото: Yuri Kochetkov / ЕРА
Інші ознаки, що свідчать про наближення "тектонічних" зрушень у Кремлі, є такими:
– "несподіване" розкриття агентури російських спецслужб на Заході. У зв'язку з цим привертає увагу нещодавній арешт генерала СБУ Шайтанова, підозрюваного у зв'язках зі спецслужбами РФ. Ця операція стала можливою внаслідок розкриття агентурної мережі та операцій співробітників ФСБ на території кількох країн Європи, яке, найімовірніше, сталося завдяки інформації, здобутій ЦРУ з Москви. Нагадаю, що восени 1991 року високопосадовці Росії здали американцям найціннішу агентуру, завербовану КДБ у США;
– у різних куточках світу може статися кілька загадкових смертей людей, пов'язаних із РФ. Ідеться про агентуру спецслужб, що працює на каналі відмивання грошей, а також про хранителів таємних "общаків", організованих Путіним і його соратниками в усьому світі. Дехто заради порятунку життя віддасть перевагу здатися владі США і сісти на програму захисту свідків;
– вильоти приватних літаків із РФ, особливо коли авіасполучення в усьому світі фактично зупинено у зв'язку з коронавірусом. За повідомленням видання "МБХ медіа", за лютий – березень літаки близького оточення Путіна покидали країну понад 20 разів. Особливу увагу варто приділити двом польотам Сергія Чемезова, наближеного до Путіна з часів спільної роботи у Дрездені, у Чикаго і Сіетлі, недавньому польоту в Гельсінкі Gulfstream G650, що належить колишньому віцепрем'єру Ігореві Шувалову, а також 11 (sic!) польотам літака, який наразі в розпорядженні сімейства Дмитра Медведєва;
– відбудеться активізація активних заходів спецслужб РФ. Одним із них, безсумнівно, є просування в інформаційний простір тези про швидке підкорення кремлівськими "месіями" України і, ймовірно, країн Балтії;
– зміни у висловлюваннях і поведінці представників найвищого керівництва РФ свідчать про розстановку сил у Кремлі. Загалом у мене складається враження, що Путін ховається в бункері в оточенні найвідданіших охоронців не так від коронавірусу, як від нервово-паралітичних речовин на кшталт "Новачок" у всьому їхньому різноманітті.
Зеленському потрібно зрозуміти: не варто намагатися встановити людські стосунки з пацюком, загнаним у кут
А тепер стисло про те, що потрібно робити за межами Мордору:
1. Пентагон має прискорити процес створення ядерних сил швидкого розгортання. Для цього потрібно ударними темпами завершити модернізацію крилатих ракет BGM-109 і передати їх на озброєння корпусу морської піхоти. Ніщо не повертає кремлівських до нормального стану розуму швидше й ефективніше, ніж розуміння того, що Кремль розташований за 10 хвилин польоту іноземної ракети.
До речі, повернення Кремля до нормальності стане подарунком небес і для російського народу. Принаймні з'явиться надія, що, припинивши зовнішньополітичні понти, батьки-керівники візьмуться, нарешті, до справ, тобто економіки.
2. Україні доцільно розкрити "джевеліни" і провести кілька навчальних стрільб. Це має справити заспокійливий ефект на кремлівських стратегів.
3. Окрім того, зверніть увагу: із Кремля майже відкритим текстом кажуть, що в них є агентура в найвищому керівництві України, яка за командою з Москви готова піти на зраду і попросити агресора ввести свої війська в Україну. На підтвердження цієї тези наголошують, що найвище керівництво України діє в унісон із представниками Кремля і поводиться правильно, принаймні з часів пам'ятної подорожі в Оман.
З огляду на це, президентові Зеленському і його найближчим радникам із зовнішньої політики потрібно, нарешті, зрозуміти дві прості речі:
– не варто намагатися встановити людські стосунки з пацюком, загнаним у кут. Це може закінчитися еміграцією в Ростов-на-Дону, та й то не гарантовано;
– час поставити перед СБУ завдання взятися до свого прямого обов'язку – виявлення й нейтралізації агентури спецслужб РФ у політичних колах України. Хоча, думаю, із цим проханням є сенс звертатися радше до ЦРУ, ФБР і МІ6.
