-3 Київ
Як кажуть про нерухомість, "розташування – це все". Із цієї причини Україна, найбільша країна Європи з вигідним місцерозташуванням, відіграє важливу роль як міжнародний транспортний вузол. Україна має одну з найпротяжніших залізничних систем у Євразії, транспортні можливості якої перевершують тільки Китай, Індія і Росія. Країна розташована на перехресті головних транс'європейських коридорів, що з’єднують Східну і Західну Європу, країни Балтії з Чорноморським регіоном.
Україна також може стати транзитним авіаційним хабом. Після спаду у 2014–2015 роках цей сектор швидко компенсує втрачені позиції: загальне зростання у першому півріччі 2017-го становить 28% для внутрішніх і 23% для іноземних авіакомпаній, що перевершує середні європейські темпи зростання.
Однак слабка транспортна інфраструктура, застарілі технології та глибоко вкорінена корупція не дають змоги транспортному сектору країни завоювати гідне місце на карті європейських маршрутів.
Є підстави зберігати надії. У квітні 2017 року український уряд презентував нове бачення, що дає змогу модернізувати все транспортне господарство країни, реформувати систему внутрішніх і міжнародних пасажирських і вантажних перевезень. Зрозуміло, міністр інфраструктури України Володимир Омелян має рацію в тому, що стратегія буде успішною лише, якщо країна зміниться, а боротьба з корупцією і монополіями виявиться ефективною. Проте вже є реальний прогрес.
Ось шість досягнень і прогалин у транспортній системі України.
1. Бескидський тунель скоро з'єднає Україну із Євросоюзом. На початку жовтня 2017 року будівельна компанія "Інтербудмонтаж" оголосила, що перший етап будівництва нового тунелю в Карпатах завершено. Бескидський тунель створить нову двоколійну залізницю між Україною та Європейським союзом. Вона стане частиною п'ятого пан'європейського транспортного коридору, який пройде через Італію, Словенію, Угорщину, Словаччину, Україну та Росію. Бескидський тунель забезпечить швидкий та безпечний шлях для транзиту прямих поїздів. Будівництво тунелю почалося наприкінці 2013 року і має завершитися в першій половині 2018-го.
Довжина Бескидського тунелю з урахуванням порталів становить 1822 метри. Фото: tov_tob / LiveJournal
2. Дедалі більше місцевих аеропортів пропонує міжнародні рейси. У 2015–2016 роках деякі українські аеропорти добре "злетіли". Міжнародний аеропорт Вінниця після реконструкції термінала та злітно-посадкової смуги у 2016-му потроїв обсяг пасажирських перевезень. Міжнародний аеропорт Кривий Ріг і Міжнародний аеропорт Івано-Франківськ досягли ще більших цифр, збільшивши пасажиропотік приблизно на 400% завдяки державній підтримці та популярним чартерним рейсам до Ізраїлю, Італії, Греції та Туреччини.
Ще одна ознака того, що українські авіаперевезення відновлюються, – недавній запуск прямих рейсів Qatar Airways Київ – Доха – Київ. Прихід цієї елітної авіакомпанії показує, що дедалі більше українців готові купувати дорогі туристичні послуги. Скандальна спроба лоукостера Ryanair зайти в Україну не завершена: експерти прогнозують, що угоду буде укладено до кінця 2018 року, оскільки жоден перевізник не втратить величезного потенціалу країни після отримання безвізового режиму з ЄС. Збільшення кількості європейських лоукостерів означатиме кінець монополії "Міжнародних авіаліній України", а також забезпечить справедливі ціни та якісніший сервіс авіаперевезень в Україну і через Україну.
3. Головна водна артерія України – Дніпро – приєднається до європейської транспортної системи. Дніпро незабаром може стати судноплавним, що дасть змогу перевозити вантажі через Україну дешевше і швидше. Наразі, утім, річковий транспорт має частку менше ніж 0,9% у транспортній системі через обміління річок і критично застарілу інфраструктуру країни. Україна, Білорусь, Туреччина і Польща звертаються до Єврокомісії із проханням долучити Дніпро до Транс'європейської транспортної мережі. Відновлення судноплавства на Дніпрі – один із пріоритетів нової Національної транспортної стратегії України – 2030.
4. Будівництво нового Шовкового шляху. Тільки у 2016 році державна залізнична компанія "Укрзалізниця" перевезла понад 440 млн пасажирів і 443 млн тонн вантажів. Однак ці цифри не відповідають дедалі більшим потребам у вантажних і пасажирських перевезеннях. Щоб вирішити цю проблему, "Укрзалізниця" почала переговори про спільні підприємства з Датунським електровозобудівним заводом (Китай) і американським General Electric.
Поточні можливості "Укрзалізниці" не відповідають дедалі більшим потребам у пасажирських і вантажних перевезеннях. Фото: ПАТ "Укрзалізниця" / Facebook
Крім того, "Укрзалізниця" приєдналася до Міжнародної асоціації "Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут". В амбітних планах Пекіна – новий Шовковий шлях: китайська національна ініціатива "Один пояс, один шлях" – це нові мультимодальні маршрути, які з'єднають Центральну і Східну Азію, Близький Схід і Європу. Вони дадуть змогу країні-експортеру знайти нові й дешевші способи доставляти свої товари до Європи.
Щоб скористатися вигідним залізничним сполученням і транзитом вантажів, "Укрзалізниця" має вирішити проблему неякісного обслуговування, високих транзитних податків і повсюдної корупції. Певні кроки в цьому напрямі було зроблено у 2015 році, коли компанія перетворилася з державного агентства на державне публічне акціонерне товариство і почала проводити комерційні операції.
Суттєвий уплив на майбутнє компанії здійснять і кадрові зміни: голову "Укрзалізниці" Войцеха Балчуна звільнили цього року, на зміні всього керівництва компанії наполягав міністр інфраструктури Володимир Омелян. Голова правління Євген Кравцов планує запустити нову систему корпоративного управління до лютого 2018 року.
5. Реконструкція головного українського чорноморського порту Южний. Україна прагне до створення нових маршрутів для експорту, а це передбачає повне використання пропускної здатності чорноморських портів. Головна проблема морських портів України, як і річкових, – застарілі технології й погана інфраструктура. Але зміни вже відбуваються.
Порт Южний є одним із найбільших у Чорному морі. Фото: port-yuzhny.com.ua
У 2015 році вантажообіг порту Южний становив 47,4 метричної тонни, це 33% від частки ринку в Україні. Порт має можливість розширитися і може збільшити свою пропускну здатність, оскільки перебуває за межами міста. Це єдиний порт в Україні, здатний приймати найбільші суховантажі. Зараз він здійснює транзит, а також імпорт та експорт вантажів у співпраці з усіма провідними торговельними компаніями, зокрема китайськими, американськими та африканськими. Порт переважно займається насипними вантажами, такими як залізна руда, вугілля, зерно і метали.
У 2016 році пекінська компанія CHEC почала роботи з поглиблення дна в порту Южний. Коли у 2018 році роботи буде завершено, Южний зможе пропускати глибоководні вантажні судна, і це зіграє на руку Україні – головному світовому експортеру соняшникової олії, одному із провідних експортерів зерна і цукру.
Інші порти теж не оминають увагою інвестори. У басейнах Чорного та Азовського морів і дельті Дунаю розташовані ще 12 морських портів із загальним вантажообігом приблизно 230 млн тонн на рік, але вони недостатньо розвинені й потребують серйозних вкладень.
6. Смертоносні українські дороги – головний пріоритет на 2018 рік. Мережа автомобільних доріг з'єднує всі великі міста України і зв'язує країну із сусідніми державами. Загальна протяжність міжнародних автомагістралей перевищує 8,6 тис. км. Однак українські дороги називають найсмертоноснішими у Європі, і одна з причин – у вкрай поганому стані дорожнього покриву.
За словами міністра інфраструктури Омеляна, для повного відновлення доріг в Україні потрібно витратити 250 млрд грн протягом п'яти років. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що в бюджеті на 2018 рік виділено на 25% більше коштів на ремонт та відновлення доріг, ніж торік. Крім того, "Укравтодор" підписав контракти на ремонт двох автомагістралей спільно з китайською компанією Xinjiang Communications Construction Group.
У 2018 році на ремонт доріг планують витратити 40 млрд грн. Фото: Укравтодор / Facebook
Обидві магістралі мають стратегічне значення: одна з них входить у транснаціональний коридор Gо Highway, друга – з'єднує два найбільші міста країни, Київ і Харків. Реконструкція почнеться у 2018 році. Це не єдиний проект реконструкції доріг за участю іноземних інвесторів, але багато чого ще належить зробити. За даними "Укравтодору", наразі 95% доріг у країні не відповідають нормативним вимогам.
Один із головних недоліків нової стратегії – ігнорування велосипедного руху. Незважаючи на вірусні фотографії мера Києва, котрий приїжджає на роботу на велосипеді, робити це небезпечно. Україна – європейський лідер за кількістю смертей у ДТП, і 43% усіх жертв становлять пішоходи і велосипедисти. Оскільки кількість велосипедистів і компаній, що пропонують прокат велосипедів, постійно зростає, збільшується і сумна статистика. Транспортна система країни не має іншого вибору, ніж змінитися.
Асоціація велосипедистів Києва разом із громадськими організаціями із 12 міст нещодавно зауважувала, що, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, нова транспортна політика країни має стосуватися всіх видів транспорту і робити акцент на ефективності та безпеці, тому велосипеди має бути занесено до списку пріоритетів.
