+8 Київ
Коли в Україні з'явилися закордонні паспорти?
Перший закордонний паспорт в незалежній Україні з'явився у 1921 році. Уряд Української Народної Республіки видавав громадянам єдині паспорти, які виконували функції внутрішнього та закордонного. У документі було 24 сторінки. Усі поля заповнювали трьома мовами: українською, французькою та німецькою. Паспорти для УНР друкувала друкарня Globus у Будапешті.
Ці паспорти визнавали європейські країни і США, їх видавали також консульства і посольства УНР, візували їх англійські, американські, бельгійські, швейцарські та французькі консули. За таким паспортом можна було в'їхати в одну із цих країн.
Схожий паспорт був і в голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського. Документ після смерті Грушевського зберігали в Римі, а у 2002 році голова Української греко-католицької церкви Любомир Гузар привіз його до України і передав президенту Леонідові Кучмі.
Паспорт Михайла Грушевського передано у фонди Національного музею історії України. Фото: osbm-kyiv.com.ua
Свій паспорт був і у громадян Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР), він також виконував функції внутрішнього та закордонного. Бланки друкували українською, французькою та англійською мовами, вони складалися із 16 сторінок. На титульній сторінці було зображено тризуб.
У паспортах УНР і ЗУНР детально було описано власника: крім імені, прізвища і дати народження, також вказували стать, форму обличчя, колір волосся і очей, форму носа. Окремо вказували, чи є у громадянина вуса, борода та інші особливі прикмети.
Історикам відомий документ ЗУНР, який належав Софії Федорівні Русовій – українському педагогу, прозаїку, літературознавцю і громадському діячеві, активістці жіночого руху. Дівоче прізвище Русової – Ліндфорс.
У радянську епоху українці отримували ті самі закордонні паспорти, що і громадяни інших республік СРСР. Обов'язковими стали виїзні візи. Термін дії закордонного паспорта був коротким: його видавали за три місяці до імовірної поїздки, і всього на рік.
Але виїзд за кордон кожного громадянина СРСР повинен був мати серйозну причину та мету, наприклад, це могла бути поїздка у відрядження чи на відпочинок за виданою на підприємстві путівкою, запрошення від близьких родичів, які живуть за кордоном. Якщо комісія з виїздів ухвалювала рішення, що теоретично громадянина випустити можна, то на кожного такого "виїзного" заводили спеціальну справу, яка містила зокрема характеристику з місця роботи, біографічну довідку, план поїздки та інші документи. Вільні туристичні поїздки в інші країни стали можливі тільки з 1993 року, коли офіційно було змінено ці правила.
Червоний, синій і знову синій
Після проголошення незалежності Україна почала друкувати власні паспорти, зокрема і закордонні. Перший зразок був випущений у 1994 році. Паспорт був у темно-синій обкладинці, фото вклеювали вручну, і після заповнення всіх полів першу сторінку ламінували. Підпис власник ставив на внутрішній обкладинці паспорта.
У 1997 році, згідно з указом президента Леоніда Кучми, вийшов новий варіант, у якому підпис власника ставили вже не на обкладинці, а на першій сторінці, там само, де було вклеєне фото.
У 2004 році був розроблений новий бланк, але старі все ще використовували для видавання паспортів: у 2010 році Кабмін підтримав пропозицію Міністерства закордонних справ продовжити оформлення документів до повного використання бланків старого зразка.
У новому закордонному паспорті була важлива відмінність: фото не вклеювали, а наносили методом лазерного гравіювання, і фотографуватися потрібно було вже за місцем видавання паспорта, а не приносити фото зі собою. Зразок 2004 року мав і інші відмінності від першого українського закордонного паспорта: напис "Україна паспорт" продублювали англійською, підпис власника наносили лазером, термін дії паспорта не вказували, папір використовували вищої якості, а замість пластикової плівки застосували щільний полікарбонат. Крім того, у новому паспорті був уписаний індивідуальний податковий номер (ІПН). І найпомітніша відмінність: обкладинки паспортів стали темно-синіми.
У 2015 році був розроблений біометричний паспорт, який відповідає вимогам Євросоюзу. На вигляд він майже не відрізняється від звичайного, але в нього вшитий безконтактний носій, а на обкладинці золотом викарбувано зображення цього чипа. Крім того, у нових паспортах замість ІПН стали вказувати номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Як в інших країнах?
Дизайн і степені захисту паспортів змінюють і в інших країнах. Причому, це часто пов'язано зі зміною зовнішньополітичної ситуації. У Великобританії зазвичай дизайн паспорта міняють кожні п'ять років – щоб забезпечити документи від підробок. Але цього разу навколо зовнішнього вигляду документа розгорнулася суспільна дискусія: чи потрібно змінювати темно-червону обкладинку закордонного паспорта на темно-синю? Річ у тім, що темно-червоні паспорти випускають майже всі країни ЄС. До вступу в Євросоюз британські закордонні паспорти теж були синіми. Євроскептики наполягають, що канонічний темно-синій колір повинен символізувати відновлення суверенітету Великобританії після членства в ЄС, пише The Guardian. Уряд виділяє на редизайн £490 млн.
The Washington Post у зв'язку з цим обговоренням зазначає, що не зовсім зрозуміло, чому в ЄС був обраний саме бордовий колір, але узгодження відтінку зайняло кілька років. Туреччина в очікуванні швидкого приєднання до Євросоюзу у 2010 році змінила обкладинку закордонного паспорта саме на бордовий. Зі вступом поки не склалося, але колір паспорта залишається в тренді Євросоюзу.
Закордонний паспорт громадянина Туреччини. Фото: @giopicheco / Twitter
США у 20 столітті міняли колір паспорта з бежевого на зелений, потім зробили його червоним, пізніше – знову зеленим, і нарешті зупинилися у 1976 році на синьому.
У лютому цього року новий дизайн паспорта презентувала Німеччина. Для захисту від підробки (і, мабуть, просто для краси теж) в ультрафіолетових променях на сторінках німецького документа з'являються кольорові голографічні зображення. Експерти кажуть, що тепер паспорти технічно неможливо фальсифікувати, а міністр внутрішніх справ Німеччини заявив, що німецький закордонний паспорт – один із найкращих у світі за ступенем захисту. У паспорт вбудована захисна нитка, на яку нанесені номер документа й ім'я власника, а в першу сторінку вмонтований чип з біометричною інформацією і голографічним портретом. Такі паспорти у Німеччині почали видавати з 1 березня, повідомляє Welt.
А паспорти Фінляндії можна анімувати. Якщо швидко перегортати сторінки, то видно, як ними прогулюється лось.
Новий фінський паспорт, який видають з цього року, – теж анімований, тільки замість лося зображений лебідь-кликун, символ Суомі.
