ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Епідеміологиня Виноград: Зі штамом "Дельта" буде більше смертей, тому ми боїмося його

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Виноград: Коронавірус проводить таке собі рокірування, як у шахах, переставляє туди-сюди гени
Виноград: Коронавірус проводить таке собі рокірування, як у шахах, переставляє туди-сюди гени
Скріншот: Shuster online / YouTube
Олена ПОСКАННА
журналістка, редакторка

В інтерв'ю виданню "ГОРДОН" експертка Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, докторка медичних наук, професорка Наталія Виноград розповіла, коли почнеться наступна хвиля епідемії, для кого особливо небезпечний штам коронавірусу "Дельта" і як українці можуть захистити себе від інфекції.

Розробники вакцин спізнюються – поки працюють над створенням антитіл, антиген змінюється. Так, ключ схожий. Але якщо він не від цього замка, то не відчинить дверей

– Протягом останніх тижнів склалося враження, що епідемія закінчилася – хворіти почали менше, люди зняли маски, відкриті обличчя вже не рідкість у магазинах і громадському транспорті, туристи полетіли на відпочинок... Ми дійсно можемо видихнути і сказати, що все минуло?

– У жодному разі. Пандемія триває на планеті. Як зняли маски, так і надінемо знову. Так буде доти, доки ми не знайдемо насправді дієвого інструменту впливу або коронавірус не дасть нам спокою. Інших варіантів немає.

Поки ми далекі від реального впливу на коронавірус. Наш противник сильніший, він хитрий, мінливий. Ми не встигаємо за ним. Не встигають наші технології виявлення COVID-19. Людство просунулося, але не суттєво. Ми доповнили карантин новими високими технологіями, що дало гарний ефект у багатьох країнах і є прикладом для наслідування. Але ми досі сидимо у глухій обороні та сподіваємося, що цей новий збудник заспокоїться і перестане так швидко мутувати.

– Країни, які взяли епідемію під контроль, одними з перших зняли жорсткі обмеження і пошкодували про це. Наприклад, у Нідерландах прем'єр-міністр просив вибачення, що поквапилися зі скасуванням обмежень, оскільки протягом останніх трьох тижнів захворюваність зростає. Удвічі зросла кількість нових випадків у США, хоча там триває вакцинація і дисципліноване населення. Чому це відбувається?

– Своїми спробами захиститися ми змушуємо коронавірус змінюватися. Збудник хоче жити. Якщо є такий організований біологічний вид із гарним захистом – у цьому разі ми, Homo sapiens, вірус мусить змінюватися, інакше загине. Саме пресинг популяційного імунітету змушує вірус мутувати. Потім, коли пандемія закінчиться, ми зможемо проаналізувати, чи так ми вчиняли, а поки робимо все, що можемо.

Коронавірус змінюється з великою швидкістю, абсолютно непередбачувано. Мутації відбуваються за важливими для нас антигенами. Один із таких – антиген S (а загалом коронавірус налічує 52 антигени), який відповідає за специфічне зв'язування з рецепторами. Фахівці, які створюють вакцини, вибрали цей шип як мішень, щоб до нього синтезувалися антитіла для захисту людини. А антиген S теж видозмінюється.

Закон імунології такий: взаємодія антигену та антитіла має бути як "ключ – замок". Розробники вакцин спізнюються – поки працюють над створенням антитіл, антиген змінюється. Так, ключ схожий. Але якщо він не від цього замка, то не відчинить дверей.

Людина щеплена, має антитіла до шипу S, але попереднього, уханського, варіанта. А сьогодні у нас що крутиться? Це і південноафриканський, бразильський, гондураський, каліфорнійський, нью-йоркський та інші варіанти, а я вже не кажу про індійські "Дельта" і "Дельта плюс". Ми не встигаємо. Тому будь-яка, навіть найкраща, вакцина не спрацьовує на 100%.

Моя думка: ми сконцентрувалися на не тому шляху введення вакцини. Тому поки говоримо про вакцинацію лише як про другу лінію захисту. Вакцина не захищає від моменту зараження, а діє вже потім, коли пішов інфекційний процес. Потрібно використовувати вакцини, які працюватимуть на вхідних воротах вірусу – це назальні, букальні (вводять через рот) та ентеральні вакцини. Їх раніше виробляли для інших інфекцій, вони продемонстрували ефективність. Я сподіваюся, такі вакцини теж незабаром з'являться. Зараз досліджують понад 100 вакцин, і частина з них працює на вхідних воротах коронавірусу.

Хочеться мріяти про вакцини, які захистять від зараження. Якщо найближчим часом цього не відбудеться, епідпроцес триватиме безперервно і багато років

– Вакцинація в Україні стала інтенсивнішою. Що, на вашу думку, змінилося – система чи ставлення людей?

– Обережне ставлення до всього – це життєвий досвід людей. Є країни, де уряд усе зробив, щоб першим масово вакцинувати своїх громадян, але сьогодні й вони кажуть, що проблеми не вирішено. Тож це не тільки українська риса, а загальнолюдська – недовіра.

Ми насторожено ставимося до вакцин, зокрема і тому, що їх нашвидкуруч зроблено. Фірми зняли із себе відповідальність і переклали її на держави. Це теж напружує.

Розкрутили вакцинацію, зокрема, ЗМІ. Окрім того, літо, треба їхати у відпустку. Не пустять, поки не вколешся. І молодь пішла на вакцинацію. Вони хочуть подорожувати, хочуть нормального життя. Дійсно, всі втомилися від жорстких обмежень. І вакцинація стала світлом у віконці, варіантом повернення до звичного життя.

– У компанії Pfizer заявили про необхідність третьої, бустерної, дози вакцини. І в Ізраїлі вже почали робити додаткове щеплення людям з ослабленим імунітетом. А що ви думаєте про це, чи потрібна ще одна доза для захисту?

– Ми запізнюємося, хоч якою буде наступна доза – це буде штам, який уже пішов в історію. Якби могли передбачити, як зміниться вірус і підготувати вакцину... Але поки це нереально.

Непоганий варіант створювати локальні вакцини, адже в Північній і Південній Америках, наприклад, циркулюють свої штами, в Африці та Азії – свої. Треба розуміти, від кого ми захищаємося, і працювати під конкретного збудника. Але це новий напрям.

Коли говорять про третю дозу, мені це нагадує ситуацію з вакцинацією проти грипу: а робімо щеплення щороку, тому що прогнозують такий-то штам. І от чи не увійшли ми знову в цю гру, тільки з коронавірусом? Щодо грипу вже сьогодні є можливість зробити нормальну вакцину за М-антигеном, яка захистить від усіх варіантів мутацій.

Нам потрібна унікальна вакцина. В організмі людини відбуваються дуже складні процеси для формування імунної відповіді. У коронавірусу 52 антигени, і бозна, який із них має значення в імунній відповіді, окрім S-антигену. У цьому сенсі перевага інактивованої вакцини в тому, що робота триває не щодо одного захисного антигена, а загалом щодо збудника. CoronaVac якраз із цього ряду. І, можливо, саме відпрацювання за всіма антигенами і стане нашим порятунком. Життя покаже.

Хочеться мріяти про вакцини, які захистять від зараження. Якщо найближчим часом цього не відбудеться, епідпроцес триватиме безперервно і багато років.

Спрямованість мутацій не на користь людства. Коронавірус пробує сили, добирає варіанти, і щоразу ми дістаємо варіант, гірший за попередній

– Зараз багато галасу через штам "Дельта". Американські фахівці стверджують, що він приблизно на 60% заразніший за попередній штам, отже, може вразити більше людей. На вашу думку, побоювання обґрунтовані?

– Не подобається він мені. Ми бачимо, як відбувається становлення цього штаму, який залишиться і потім циркулюватиме серед людей. Вірус проводить таке собі рокірування, як у шахах, переставляє туди-сюди гени. Мені не подобається спрямованість мутації. У "Дельта" один ген каліфорнійський, другий – південноафриканський. Хоча мені ще більше не подобається латиноамериканський та американські штами, а також штами, які циркулюють в Африці. Ці три групи серйозно відрізняються в медичному плані. Поки спрямованість мутацій не на користь людства. Коронавірус пробує сили, добирає варіанти, і щоразу ми дістаємо варіант, гірший за попередній.

– Куди гірше? Погано і так...

– Ні ще. Але ми з вами однаково у виграші. Протягом півтора року достатня кількість людей перехворіла і залишилася живою, важко говорити про тих, кого ми втратили.

Мене як епідеміолога непокоїть зростання заразності. Це означає, що кількість уражених людей буде збільшуватися. Ми не знаємо, що відбуватиметься з людиною після другого зараження. Після першого фіксуємо постковідний синдром – це моторошна проблема. Багато людей не змогло повернутися до попереднього стану. А які ж будуть наслідки повторного зараження? Так, захворювання може перебігати легко, але не факт, що воно не вплине на стан здоров'я. Занадто багато невідомого, тому я за те, щоб люди вакцинувалися.

– Зрозуміло, що і в Україні рано чи пізно циркулюватиме "Дельта", що порадите для захисту?

– Основа протиепідемічних заходів – захист вхідних воріт від вірусу – це органи дихання і кон'юнктива очей. Тому важливо носити маску. Дистанція та обмеження спілкування з невідомими людьми залишаються актуальними. Не треба бути там, де збирається багато людей. Краще пройти кілька зупинок пішки, ніж їхати у громадському транспорті. Вибирайте відпочинок на природі, а не в ТРЦ. Провітрювання.

Далі, захищайте себе коханого. Якщо щось не так, бігом до лікаря! Не тягніть. Аж надто агресивно розвивається захворювання – у першу добу максимальне вірусне навантаження на організм, процес відбувається дуже швидко, тому важливо розібратися, яке лікування застосовувати.

І, нарешті, вакцинація. Особливо для тих, хто не хворів, у кого немає антитіл.

Багато хто досі думає, а чи треба їм робити цю процедуру. Щоправда, водночас мало хто замислюється, наскільки це тяжке захворювання. Коли коронавірус продукує нові штами, ти розумієш, що однаково рано чи пізно захворієш, але якщо ти щеплений, то хоч не помреш, не потрапиш у реанімацію, не станеш інвалідом.

Так, ефективність вакцини не така висока, як нам хотілося б, але вона є. Відкладати щеплення не варто. Тому що імунітет не формується тут і зараз. Потрібно щонайменше два тижні, а часом і більше, щоб був гарний імунітет після вакцинації.

Людина вижила і потім шкодує, настільки тяжко їй після коронавірусної хвороби. Підуть роки на відновлення і повернення до нормального життя

– Чого нам чекати найближчим часом?

 – В Україні буде, як у всіх. Ми живемо на одній планеті. Країни з гарною системою контролю демонструватимуть, що в них усе погано, країни зі слабкою системою – що все добре. У нас також усе залежатиме від того, як спрацює система реєстрації випадків зараження. У нас же фіксують лише випадки, підтверджені ПЛР. Але тест-системи не завжди розпізнають вірус. Спочатку була проблема: ПЛР давали результат із погрішністю 20–30% плюс-мінус. Так і залишається сьогодні. А у вірусу відбуваються активні зміни, тести можуть це пропускати.

Ще одна проблема – люди звикають до загрози і більше не звертаються до лікарів. Особливо сільське населення. Померла людина, поховали. А чому померла, ніхто не замислюється. Тому немає повноцінного розуміння ситуації. До слова, так ідуть справи в усіх країнах.

– Найбільші ризики для України?

– Завезення нових варіантів вірусу з Росії, а також Туреччини, Єгипту, Європи, куди полетіла велика кількість росіян. Відбувається перемішування населення (ми так це називаємо в епідеміології), коли зустрічаються значні потоки людей із різних регіонів. І тут багато що залежить від того, як люди себе захищають.

Масові зібрання на кшталт Євро 2020 уже засвідчили: хто б куди не поїхав, він заразиться. Людина вакцинована і не буде клінічної маніфестації захворювання, але вона привезе збудник інфекції, і той, хто опиниться із нею поряд, заразиться.

У "Дельта" висока заразність. Якщо раніше з уханським варіантом одна людина в домі захворіла, а решта здорові, то сьогодні не так: одна захворіла й усіх інших заразила. Відповідно, буде більше тяжких випадків і смертей. Ось чому ми боїмося цього штаму.

– Коли почнеться наступне піднесення захворюваності?

– Воно вже почалося. Просто не всі звертаються по медичну допомогу і рахують тільки тих, хто пройшов через лабораторію. А кількість хворих на COVID-19 набагато більша, просто їх не враховують. Реалії будь пандемійні: спершу всі біжать за кожного чхання до лікаря, а потім адаптуються і вирішують проблеми самі, через різні причини, зокрема фінансові.

Зверніть увагу на кількість нових випадків і госпіталізованих людей. Це здебільшого тяжкі хворі. Решта, з легшим варіантом перебігу хвороби, не йде по медичну допомогу. І, знаючи відсоток тяжких випадків, не складно порахувати, скільки реально хворіє.

Буде ще гірше, чи ми вже вийшли на плато стабілізації? Щоразу, коли з'являється такий варіант, як "Дельта", і я бачу, що швидкість передавання вірусу, тяжкість захворювання (те, що в медицині називають патогенністю, контагіозністю, вірулентністю) зростає, змінюється перебіг хвороби, то як епідеміолог я розумію, що ми ще не вийшли на пік, із якого плавно зійдемо. І це мене дуже непокоїть.

– А коли ж ми нарешті із цим упораємося?

– Якщо ми зараз із вами спілкуємося, отже, даємо раду. Усі на планеті із цим упораються. І Україна теж. Такий виклик багатьох прокачав. Наші медики – уже добре підготовлені бійці. Вони залишилися в строю. Так, є дефіцит фахівців, і він зросте. Але у нас є справжні лікарі, які й далі працюють, рятують людей і робитимуть свою справу далі. Їх треба зберігати й оберігати хоча б доти, доки не вийдемо з пандемії.

Великою проблемою залишиться постковідний синдром. Це дисбаланс систем та органів, який не дає людині можливості відновитися і забути про хворобу. Може виявлятися по-різному, але спільне – це втрата сил, можливості виконувати мінімально необхідні дії, а робота взагалі стає катуванням. Болять суглоби так, що рухатися неможливо. Синдром складний, може торкнутися різних систем – центральної нервової, рухової, серцево-судинної, нирок тощо.

Ще й тому COVID-19 належить до особливо небезпечних інфекцій. Тому що така сама картина – у людей, які пережили MERS, SARS, хвороби, зумовлені вірусами Ебола і Зіка.

Сам собою COVID-19 як гостре захворювання – велика трагедія й удар по будь-якій країні – економіці, медицині, соціальній сфері. А другий удар – населення, яке пройшло через це випробування, вже не може створювати національний продукт. Людина вийшла з лікарні, але не вийшла із хвороби. Вона вижила і шкодує, настільки їй тяжко. Знадобляться роки на відновлення і повернення до нормального життя. І на це державам доведеться витрачати гроші.

Україна, як і інші країни, стикається з фінансовими проблемами. У всіх країн дефіцит бюджету і зовнішні борги. Тому в Україні нічого особливого. COVID-19 змусив нас жити по-новому, і ми намагаємося адаптуватися. Люди до всього звикають – так заведено на землі. Цей досвід неоціненний. Головне – рук не опускати і ніс тримати вище.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 

 
 

Публікації

 
усі публікації