+18 Київ
Коли інвестор говорить: "Я заходжу в Україну", це не означає що він наступного дня привіз обладнання й почав працювати. Перше запитання, яке їх цікавить, – коли закінчиться війна?
– Для мене здається дуже дивним, що ми зараз говоримо про інвестиції. Адже хто інвестує в країну, у якій триває війна?
– Про інвестиції під час війни говорить нація, яка не здалася ворогу. Для ворога ключове, щоб упала наша економіка і вони відчували, що перемогли. Інвестиції – це елемент боротьби України за життя. І не тільки за виживання, а й за майбутнє. Тому ми обов’язково маємо дивитися вперед, що буде після перемоги. І ми повинні забезпечити економічну трансформацію України. Україна показує, що боремося з ворогом, але ми допомагаємо й інвесторам, показуємо переваги, даємо їм можливість працювати в Україні, і вони відчувають упевненість теж. Це такий дуже важливий психологічний ефект.
Ми з Офісом із залучення та підтримки інвестицій сприяли залученню інвестицій з 24 лютого 2022 року на суму понад $500 млн. Це індустріальні проєкти, я хочу наголосити, а не фінансова допомога або кредит. Це саме компанії, які вирішили побудувати підприємства. Деякі з них почали в 2023 році, а деякі починають у 2024-му. Я говорю про так звані Green Field. Що це таке? Це коли компанія хоче побудувати завод, вона обирає поле або стару якусь територію і на ній будує з нуля свій об'єкт. Є у нас і Brown Field – це коли компанії беруть старий об'єкт, його модернізують і там працюють. Але Green Field – це те, за що бореться кожна країна світу, – від Сполучених Штатів Америки до Японії, до Саудівської Аравії або Австралії. Це робочі місця, технології, податки тощо.
– Чи могли б ви додати трохи подробиць: ось ця сума – це багато порівняно з тим, що було раніше?
– У 2021 році було надходження прямих іноземних інвестицій $7,3 млрд. На кінець 2022 року – мінус $328 млн. Різниця – понад $7,6 млрд. Такий вплив війни. І зменшення робочих місць на 3,5 млн – це урядова статистика. Це у нас у країні заводи, які менше працювали, зачинялися або опинилися на окупованих територіях. Але із цих $7,3 млрд інвестицій перше – це було реінвестування (тобто інвестиції компаній, які вже працюють в Україні, отримують прибуток і не виводять його, а реінвестують у розвиток підприємства), друге – це фінансування від материнських компаній, тобто теж в існуючі компанії, і третє – це нові капітальні інвестиції. Так ось, якщо в 2021 році – це $1,2 млрд із $7,3 млрд. А ми говоримо зараз про нові капітальні інвестиції під час війни на рівні щонайменше $500 млн. Але ми маємо розуміти, що це не $500 млн, які зайдуть в Україну в кінці 2023 року. Вони будуть заходити протягом наступних років по етапності побудови підприємств. Я вважаю, що для стану повномасштабної війни мати таку невелику як для мирного часу, але суттєву як для воєнного часу суму інвестицій – це дуже серйозний показник.
– А могли б розповісти, що це за компанії?
– Наша ключова інвестиція, яку ми змогли залучити в Україну, – це була наша спільна робота з Міністерством закордонних справ, Міністерством економіки, прем'єр-міністром України, – це компанія Kingspan.
Kingspan – глобальний виробник енергоефективних будівельних матеріалів. Їхній щорічний світовий обіг – понад €6 млрд. Це міжнародна корпорація. Вони були одними з перших, хто вийшов із Росії, і стали першими, хто оголосив значну інвестицію в $300 млн в Україну. Вони побудують шість заводів у Львівській області, які будуть виробляти різну продукцію, будівельні матеріали. Вони хочуть зробити із цього проєкту знаковий проєкт не тільки для України, а й для всієї своєї групи. Тому що вони працюють у понад 70 країнах світу і вони хочуть показати, як можна в одному об'єкті поєднати багато заводів і зробити це ефективно. І навіть туди привозити своїх працівників і показувати, як це працює. Дуже класно, що вони назвали проєкт "Сірше", це зі старої гельської мови перекладається як "воля, свобода від загарбника". Понад 800 людей будуть працевлаштованими, будуть отримувати заробітну плату європейського рівня, працювати в компанії з найсучаснішими технологіями по будівельних матеріалах.
Друга – польська компанія Cersanit. Ми працювали з ними і до початку війни, але під час війни вони проінвестували $20 млн у нову виробничу програму в 2022 році. Загальна інвестиція від них – понад $60 млн.
Також такі компанії, як Carlsberg – $40 млн, ірландська компанія CRH – понад $30 млн. Ще інвестують Nestle та Unilever $40 і $20 млн. Bayer – €65 млн. Ми їм також допомагаємо та супроводжуємо. Вони самі приймали рішення, ми їх не заводили в Україну, бо вони вже працювали, але ми надаємо їм підтримку, коли їм потрібно. Тобто працюємо в режимі інвестнянь.
Загалом у нас зараз у розробленні 32 проєкти на суму $2,5 млрд. Це й українські, й іноземні проєкти. А якщо дивитися на наші результати з 2020 року (рік, коли мене було призначено), ми разом із командою сприяли залученню понад $1,7 млрд. Останні три роки ми входимо в п'ятірку найкращих інвестиційних агенцій Центральної та Східної Європи, це 23 країни. Навіть під час пандемії і війни ми змогли забезпечити третє й четверте місця із 23 країн Центральної та Східної Європи.
– Які регіони ще залучать до реалізації інвестпроєктів?
– Це Львівська, Волинська, Житомирська та Київська області.
Дуже активно працює міністерство економіки Німеччини, вони страхують усі німецькі інвестиції в Україні
– Ми бачимо підступність росіян-загарбників, які обстрілюють нашу інфраструктуру, виробничі потужності, складські приміщення по всій Україні, зокрема й у Львівській області. Тобто це небезпечно, але інвестори все одно заходять. Що надихає інвесторів?
– Коли інвестор говорить: "Я заходжу в Україну", – це не означає що він наступного дня привіз обладнання й почав працювати. Спочатку він звертається до нас, його цікавить аналітика. Перше запитання, яке їх цікавить, – це коли закінчиться війна? Ми не є ГУР, ми не є спеціальними службами, які цим займаються, тобто нам дуже важко передбачити, коли це станеться. Ми говоримо про те, що триває активна фаза війни, але в кожного інвестиційного проєкту є фаза підготовки. І ця фаза підготовки може тривати до 18–20 місяців. Обрати ділянку, зрозуміти аналітику, зрозуміти, скільки треба продукції виробляти, які потужності, щоб проєкт був прибутковим. Зрозуміти куди продавати, як продавати, обрати команди, пройти дозвільні процедури, підключитися до електроенергії, води, газу тощо.
Цей період забирає багато часу і він не є прибутковим для інвестора. Для проєктів інвестиційних він може коштувати менше ніж 1% від інвестицій. Тому що ключові гроші витрачають на обладнання – це 60–65% від інвестицій, дивлячись який проєкт, ну і потім побудувати все. Ми їм завжди кажемо: "Ви чекаєте на нашу перемогу, а перемога буде, і ми над цим працюємо разом із нашими партнерами. Ось день перший – ми перемогли, що ви почнете робити? Почнете відлік 20 місяців? За скільки ви зможете свій об'єкт запустити? Робіть це зараз і ви будете готовими в перший день нашої перемоги зайти і не тільки допомагати нам, але й заробляти собі".
Завжди треба показувати можливість заробітку для них, і вони зрозуміють. Україна буде, як у The New York Times написали, "найбільшим будівельним майданчиком сторіччя". На жаль, але це так. Й інвестори це розуміють, вони все ж таки привозять свій капітал, щоб виробляти продукцію й заробляти, але ще й розвивати нашу економіку.
– Тобто зараз вони всі в такому підготовчому процесі?
– Не всі. Cersanit уже поставили свою першу лінію. Такі компанії, як Bayer та інші, вони вже роблять перші свої етапи, вони не чекають. Тому що в них уже було виробництво в Україні. Їм простіше розвиватися і щось робити.
Дуже важливе питання – страхування. Це вже відбувається на кількох рівнях. Нещодавно Міжнародне агентство з гарантування інвестицій Всесвітнього банку (MIGA) оголосило страхування на проєкт Dragon Capital на понад $9 млн. Це невеликий проєкт, але тут важлива не сума, а факт страхування. Тому що, коли іноземні інвестори бачать, що об'єкт страхується, навіть якщо він у Львівській області, це для них як зелений прапорець, якщо не зелений, то жовтий як мінімум. Але точно не червоний. Страхування є, означає, що ризики є такими, які можна зрозуміти.
Дуже активно працює міністерство економіки Німеччини, вони страхують всі німецькі інвестиції в Україні. Зараз ми працюємо над проєктом великої німецької компанії, це наш новий завод, Green Field, і розмова триває з колегами з Німеччини, є позитивне розуміння щодо комерційної співпраці зі страхування таких об'єктів від воєнних і політичних ризиків.
Є такі організації, як US Development Finance Corporation, ми їм надали 11 проєктів на понад $1 млрд. Вони зараз розглядають, кого страхувати, але потяг пішов. Усі зараз уже в активній фазі добору проєктів зі страхування, і це страхування буде доступним.
– А Німеччина – це єдина країна, яка страхує інвестиції?
– Із практичного досвіду ми бачили Німеччину. Із меседжів про готовність розглядати країн більше – це Великобританія, Франція. А ще Польща провела законопроєкт зі страхування інвестицій в Україні для польських компаній та іноземних. Тобто я, чесно кажучи, вірю в ці двосторонні історії, коли країна – партнер України страхує своїх інвесторів, які входять в Україну. Це вигідно їм, це вигідно нам. Це просто координувати, тому що вони опікуються своїм бізнесом, і це нормально.
Україна теж працює над цим, у нас є законопроєкт №9015, який має надати можливість Експортно-кредитній агенції страхувати інвестиції в Україні. І також, наскільки я знаю, Національний банк України працює над такими програмами.
Деколи ми чуємо: "Ось, гроші закладені для своїх компаній і таке інше". Я вам гарантую, це неможливо
– Усе, про що ми розмовляли, – це були іноземні інвестиції. Ви кажете, що є ще внутрішні, українські, інвестиції. Чи допомагають інвестняні українському інвестору?
– Насправді український інвестор дуже активний, навіть активніший, ніж іноземний. Набагато важче переконати іноземного інвестора, ніж українського, інвестувати. Це не сотні проєктів, а десятки, але вони відбуваються. Наш мандат, наша компетенція – це не лише підтримка іноземного інвестора. Наш мандат – це підтримка українського й іноземного інвестора для залучення інвестицій у країну. Коли ми підтримуємо українську компанію, це також має на меті залучення інвестицій, і це можуть бути іноземні інвестиції. Тобто це про партнерство. Зараз президент підписав вдосконалення до закону, уряд працює над підзаконними актами, і у нас зараз готові заявки на три українські проєкти й один великий іноземний. У сумі вони дадуть десь $550–600 млн.
Загалом у нас по інвестнянях ось як усе відбувається. До нас приходить компанія й каже, що хоче отримати державну підтримку по закону. Тоді ми підписуємо з ними меморандум і супроводжуємо їх. Що означає супроводжуємо? Ми можемо шукати для них земельну ділянку, ми можемо для них шукати інвестора, ми можемо для них шукати партнера, ми можемо вже перейти на стадію розроблення техніко-економічного обґрунтування, інших документів, які потрібні, щоб пройти весь процес й отримати державні стимули. Ми це вже зробили, ці заявки було подано у грудні 2021 року, тоді ми подали на $100 млн. Позитивні висновки були в лютому, але проєкти не відбулися, бо змінилися фінансові показники й деякі з об'єктів було пошкоджено фізично. Зараз ми знову напрацьовуємо цей перелік, у нас таких проєктів 10, загальна сума – десь $1,1–1,2 млрд. Це те, що по закону про інвестнянь відбувається. З яких ми вже на $550–600 млн готові подавати заявки, уже готові документально проєкти. Треба пройти Міністерство економіки, а потім підписання в Кабінеті Міністрів.
Отже, загальний наш інвестиційний портфель – це інвестиційні проєкти, які ми супроводжуємо та які підпадають під закон і не підпадають під закон, таких проєктів 32 на суму понад $2,5 млрд. З оцих 32 10 підпадають під закон про інвестиційних нянь, десь $1,1–1,2 млрд. Із цих 10 ми готові вже подавати чотири-п’ять на суму $550–600 млн.
Інвестняні – це два складники, хоча суспільство їх сприймає як один. Усе ж таки дуже важливо це розподілити.
Інвестняні як принцип – це коли інвестор приходить до державної спеціалізованої агенції й каже: "Допоможіть мені зрозуміти, як мені зробити інвестицію, яка у вас законодавча база, з ким мені працювати з партнерів, дайте мені аналітику тощо". Тобто це як няньчити, пояснювати, робити щось для них. Це такий консалтинг, але безоплатний. І це від уряду України для іноземців і для українців. Українці зазвичай приходять і кажуть: "У нас є проєкт. Де нам узяти гроші?" Іноземці приходять і кажуть: "У нас є гроші. Де інвестувати?" Ось у такому режимі ми зробили супроводження з 2020 року на $1,7 млрд. Із цієї суми $866 млн уже проінвестовано, решта ще в режимі тестування протягом кількох років. Тобто принцип інвестнянь працює ефективно, він дає свій результат. Що треба розуміти? Принцип інвестнянь – це не ноу-хау України. Це система, яка у світі називається IPA – Investment promotion agency, це організації які працюють відповідно до стандартів ОСR (Організації з економічного розвитку). Вони є у Сполучених Штатах Америки, в усіх європейських країнах. Усюди вони є. Тобто коли нам щось говорять, що ми в Україні створили окремий механізм для окремих компаній, то це не відповідає дійсності. Ми привели у відповідність Україну до світових стандартів і змогли забезпечити конкурентну спроможність нашої країни порівняно із сусідніми країнами. Якщо ви поїдете в європейські країни, вам за робоче місце будуть відшкодовувати грошима, вас не тільки будуть супроводжувати. У них це ще потужніше працює. Так ось це принцип інвестнянь.
Тепер про закон, він насправді не стільки про інвестнянь, він набагато глибший і важливіший. Закон називається "Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями". Ідея була в тому, щоб дати стимул для проєктів від €100 млн. Після проведення Верховною Радою консультації з нами, з колегами в уряді, цей поріг у Верховній Раді в 2020 році було зменшено до €20 млн, бо Україна – це країна, яка розвивається, і для нас €20 млн – це теж суттєва інвестиція. Після останніх подій та змін цей проєкт зменшується до €12 млн. Це дає можливість не тільки великим інвесторам, але й малому та середньому бізнесу брати в цьому участь. Найголовніше: цей закон дає до 30% державної підтримки від капітальної інвестиції. Це звільнення від податку на прибуток на п'ять років, це звільнення від ПДВ на ввезення обладнання, можливість отримання земельної ділянки в оренду без оплати, без аукціону від місцевої влади чи від держави, і це тепер, дякуючи змінам, які підписав президент, цей законопроєкт, який підписав прем'єр-міністр і подав у Верховну Раду, у нас тепер є можливість компенсувати видатки інвесторам за підключення до електро-, газо-, водомереж, побудову доріг, залізничних колій та інших інженерних споруд, які потрібні до заводів. До цього року ця норма була в законі про те, що держава може будувати, проте не було ніколи грошей закладено на компенсацію або на такі видатки. Станом на сьогодні бюджет в Україні пройшов перше читання у Верховній Раді і саме на цю частину закладено 3 млрд грн.
Коли ми за кордоном, у нас запитують: "Чому, ось ми ж фінансуємо бюджет український, чому навіть частина цих грошей, навіть якщо вона невелика, адже 3 млрд грн – це всього лише $80 млн порівняно з мільярдами, чому це не використовується?" Цей стимул дасть можливість створити нове підприємство, кожен долар прямих іноземних інвестицій залучить ще $1 місцевих інвестицій. Кожне робоче місце, яке в нас буде створене через цю систему, створить від трьох-чотирьох додаткових місць. Так ось, цей додатковий долар інвестицій і додаткові три-чотири місця створять більше прибутків і більше податків для того, щоб ми могли швидше розрахуватися з боргами та розвивати нашу країну більш ефективно.
– Чи може скористатися цими державними грошима якась недоброчесна людина або компанія?
– Деколи ми чуємо: "От, гроші закладені для своїх компаній тощо". Я вам гарантую, це неможливо. Жодна компанія, яка хоче отримати гроші якимось незаконним або якимось особистісним шляхом, не може цього зробити. Тому що заявка проходить кілька інстанцій. UkraineInvest залучає і перевіряє інвестора: хто він, де він, звідки він, чи він дійсно приводить технології у країну, чи він дійсно працює. Потім заявка передається нашим партнерам Мінекономіки, вони роблять той самий скринінг, потім Мінекономіки передає цю заявку на інші міністерства, які роблять кожен скринінг цього інвестора. Після того подається рішення на Кабінет Міністрів, і кожен із міністрів голосує за цей проєкт і надання підтримки. Я не бачу тут будь-якої можливості для домовленостей в особливому режимі.
Що зробила держава-терорист? Вона, як то кажуть, тригернула, тобто запустила процес розвитку оборонного виробництва в багатьох країнах Європи й світу
– Зараз розвивається багато проєктів із виробництва зброї, тих самих дронів тощо. Чи є у вас проєкти й інвестори, які готові інвестувати в це?
– Є, і ми дуже активно над цим працюємо, але дуже мало можемо про це сказати. Можу сказати тільки з повідомлень, які були. Rheinmetall, Baykar – ті проєкти, які оголошено. І ви бачили, що Європейська комісія погодила роботу Rheinmetall в Україні. Зверніть увагу на візит президента Володимира Зеленського у США і повідомлення, які публічно обговорюють, це про те, що ми будуємо заводи, які будуватимуть військові системи для України.
– Скажіть будь ласка, загалом інвесторів цікавить цей напрям?
– 100-відсотково. Що зробила держава-терорист? Вона не тільки напала на Україну, на демократію, на людей. Вона, як то кажуть, тригернула, тобто запустила процес розвитку оборонного виробництва в багатьох країнах Європи і світу. І цей процес уже запущено. І він буде набирати обертів. Ми бачимо дійсно, що в усіх європейських країнах посилюється ця робота. Й Україна буде форпостом захисту демократії та військової індустрії.
– Чи правильно я розумію, що інвестування наразі нібито є, але все ж таки всі люди відкладають це на потім, коли все закінчиться, коли війна закінчиться, коли Україна переможе – ось тоді будемо щось активно робити…
– Ми відчуваємо це постійно, дуже багато заходів, дуже багато зацікавленості, дуже багато компаній хочуть постачати послуги, продукцію. Це добре, це природно, але це не для нас, бо ми працюємо тільки із тими, хто хоче інвестувати. Щоб знайти один інвестиційний проєкт, який можна доводити і працювати з ним, треба провести 100–150 зустрічей.
Так, у нас війна. Але я вам скажу, що в нас набагато більше інвестиційних запитів, ніж було у 2020 році на нові підприємства від іноземців. Не всі вони готові просто зараз іти, але всі вони на "низькому старті". Дуже важливо розуміти психологію бізнесменів: бізнесмен завжди в зоні ризику, будь-яка інвестиція – в зоні ризику. І вони просто оцінюють ризик і прибутковість: ризик великий, але й прибутковість велика в Україні. Відповідно, ніхто не знімає Україну з радарів інвестиційних – це точно, але наша перемога помножить це в сотні разів.
– Як ви вважаєте, коли все закінчиться, в Україну буде стояти черга з інвесторів?
– Точно буде. І нам дуже важливо зараз до цього підготуватися. Коли людина в магазині стає у довгу чергу, а на касі сидить людина, яка все довго робить, – частина покупців може піти звідти. Нам треба зробити так, щоб усі інвестори, які приходять, могли швидко отримувати дозвільну документацію, землю, підключення до електроенергії й до газу, інвестиційні стимули. Усе має працювати, як швейцарський годинник. І це робити треба зараз, це наше домашнє завдання – стимули й швидкість роботи з інвестором.
Для цього треба вдосконалити систему виділення земельних ділянок (тобто спрощення й пришвидшення), розібратися достеменно, чому в нас підключення до електричних мереж буває таким дорогим. Це робота всієї держави, органів, які за це відповідають. Зараз триває активна законотворча робота. Я знаю, що й Офіс президента над цим працює, й уряд над цим працює. Такі речі, як державно-приватне партнерство, теж дуже важливі, я знаю, що зараз триває робота в Міністерстві економіки, у Верховній Раді над тим, щоб внести зміни в державно-приватне партнерство і в концесії зокрема, тому що це може бути основою відбудови України. Це все відбувається, нам треба бути готовими якомога швидше для вітання інвесторів в нашій країні.
