-2 Київ
Як українська влада прийшла до відставки Залужного?
Імовірну відставку Валерія Залужного обговорювали давно – щойно стало зрозуміло, що українським військовим удалося стримати початковий натиск російських окупаційних сил, у мережі з'явилися чутки про нібито конфлікт між головкомом та Зеленським (експерти й опозиційні політики стверджували, що президенту не подобається популярність Залужного і його можливі наміри брати участь у політичному житті). Тодішня заступниця міністра оборони Ганна Маляр 10 квітня 2022 року – невдовзі після того, як окупантів удалося вибити з Київської області, – писала у Facebook, що неназвані сили "намагаються вбити клин" між військовим і політичним керівництвом країни.
Після успішного осіннього контрнаступу ЗСУ 2022 року, коли вдалося звільнити значні території у Херсонській, Миколаївській та Харківській областях, розмови про конфлікт Зеленського і Залужного вщухли – в очікуванні весняної контрнаступальної операції. Наприкінці минулого року на тлі розчарування, що контрнаступ пішов далеко не так, як очікувало суспільство (і, ймовірно, керівництво ЗСУ та України), Залужний опублікував у The Economist колонку про поточний стан війни проти Росії. У ній, зокрема, головком згадав, що бойові дії перейшли у позиційну фазу, і без технологічної переваги однієї зі сторін ситуація залишиться патовою. Це спровокувало перший публічний – хоча й заочний – конфлікт між Зеленським і Залужним. Президент тоді категорично не погодився з головнокомандувачем, а західні ЗМІ писали про "жахливі стосунки" між ними.
В Офісі президента наполягали, що конфлікту не існує і немає підстав говорити про відставку чинного головкома ЗСУ, але вже за два місяці Зеленський підтвердив, що роздумує над заміною Залужного, і незабаром призначив замість нього Олександра Сирського, який протягом останніх п'яти років був командувачем Сухопутних військ ЗСУ.
Що відомо про Сирського?
Сирському зараз 58 років. Він народився 1965 року в селі Новинки Владимирської області РРФСР, там же, у Росії, здобув першу військову освіту – 1986-го він закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. Того самого року розпочав службу в армії – на посаді командира мотострілецького взводу 25-ї мотострілецької дивізії 1-ї загальновійськової армії ЗС СРСР (дислокувалася у Лубнах Полтавської області). Пізніше служив у Національній гвардії, потім – у Збройних силах України. Із 2000-го до 2007 року був спочатку начштабу, потім командиром 72-ї механізованої бригади (із 2017 року – 72-га ОМБр імені Чорних Запорожців).
Із 2007 року Сирський служив у командуванні української армії: начальником штабу – першим заступником командувача Об'єднаного оперативного командування ЗСУ, першим заступником командувача Головного управління військової співпраці та миротворчих операцій Генштабу ЗСУ. Брав участь у відбитті російської агресії з 2014 року, коли обійняв посаду заступника командувача антитерористичної операції на Донбасі. Згодом у 2014-го став начальником штабу АТО.
На цей період припадає операція з відходу українських військ із Дебальцевого 2015-го, якою командував Сирський. Запеклі бої на дебальцевському плацдармі в січні – лютому 2015 року стали однією із причин укладання Мінських угод, проте відносний успіх операції дав змогу Україні добитися вигідніших стартових умов. Генерал згодом в інтерв'ю "Українській правді" наполягав, що відступ сил АТО був організованим, а сама дебальцевська операція завдала російським окупаційним військам серйозних втрат, унеможлививши їхній подальший наступ. Таку думку поділяло і найвище політичне керівництво України – за бої на дебальцевському плацдармі Сирський здобув орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та звання генерал-лейтенанта.
2017-го Олександр Сирський став командувачем АТО, 2019-го кілька місяців командував операцією Об'єднаних сил, після чого очолив Сухопутні війська ЗСУ. Із початком повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Сирський командував обороною столиці. Наприкінці березня – на початку квітня окупанти відступили з Київської, Чернігівської та Сумської областей, що стало першим великим успіхом сил оборони України під час великої війни. За участь у київській оборонній операції Сирський здобув орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня та звання Героя України.
Пізніше Сирський брав участь у розробленні та реалізації успішного харківського контрнаступу, коли українським військовим удалося протягом трьох тижнів звільнити майже всі окуповані райони Харківської області, а після цього займався головними напрямками бойових дій на Донбасі – у Соледарі, Бахмуті й Авдіївці.
Колишня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр в інтерв'ю Олесі Бацман називала Сирського одним із найталановитіших генералів ХХІ століття. Київська оборонна операція, за її словами, стала "вододілом, який ділить війну на до і після".
"Це не просто врятувала нашу державу. Ми повинні розуміти, що звільнення [Київської області] – це звільнення України. У ворога був дуже чіткий і зрозумілий план: захопити Київ, і через це взяти під контроль… Ми першу і ключову битву виграли. Виграли у ворога, який набагато сильніший. І, безумовно, треба розуміти, хто за цим стоїть. Я думаю, що в підручниках про це напишуть. Обороною Києва якраз керував генерал-полковник Сирський", – говорила вона.
Освіта, здобута в СРСР, на думку Маляр, – додаткова перевага Сирського: "Олександру Станіславовичу дорікають, що в нього радянська військова освіта. Це речі, які не витримують ніякої критики. Це сильна сторона у війні з росіянами, це додатковий плюс, який дозволяє повністю розуміти логіку ворога".
Що має виправити Сирський?
Зеленський заявив, що чекає від нового головкома на "реалістичний, детальний план дій ЗСУ на 2024 рік з урахуванням реальної ситуації на полі бою зараз і перспектив".
"Кожна бойова бригада на першій лінії повинна отримати ефективну західну зброю – має відбутися справедливий перерозподіл такої зброї на користь саме першої лінії фронту. Треба вирішити проблеми з логістикою. Авдіївка не повинна чекати, поки генерали з'ясують, де у них на складах застрягли дрони. Має бути виправлена надмірна та невиправдана чисельність у штабах. Треба побудувати в армії дієву систему ротацій. За основу можна взяти досвід окремих бойових бригад ЗСУ та підрозділів Держприкордонслужби", – сказав він.
Зміни, за словами Зеленського, мають торкнутися навчання військовослужбовців, щоб лише треновані солдати вирушали на фронт. "2024 рік може стати успішним для України лише за умови ефективних змін в основі нашої оборони, якою є Збройні сили України", – додав президент.
Що буде із Залужним?
Чим надалі займатиметься Валерій Залужний, зараз невідомо. Зеленський у Telegram писав, що запропонував уже колишньому головкому ЗСУ "й далі бути в команді", не наводячи жодних деталей цієї пропозиції. Залужний, зі свого боку, ніяк не коментував у Telegram майбутніх планів за підсумками зустрічі з верховним головнокомандувачем. "Українська правда" писала, що Зеленський на зустрічі наприкінці січня пропонував Залужному посаду радника з питань модернізації армії або посла в одній із країн НАТО. Однак від посади радника головком тоді відмовився, а послом він стати не може, оскільки посол не може бути військовослужбовцем, а до кінця воєнного стану Залужний не може звільнитися зі служби.
