+18 Київ
Шлях Навального: від блогерства до отруєння "Новачком" і 19-річного строку в колонії
Олексій Навальний народився 1976 року в родині військового. У дитинстві Навальний часто їздив в Україну – до родичів батька (на початку повномасштабного вторгнення в Бучі окупанти вбили Іллю Навального – далекого родича російського політика).
Шлях Навального в політику розпочався у 2000-х. Він був членом партії "Яблоко", звідки його виключили "за заподіяння політичної шкоди, зокрема націоналістичну діяльність" – він брав участь у націоналістичних "Російських маршах", разом із нинішнім активним прихильником війни Захаром Прилєпіним був засновником націоналістичного руху "Народ".
По-справжньому відомим Навальний став у 2011–2012 роках – він був одним з організаторів і лідерів масових протестів проти фальсифікацій на виборах у Держдуму РФ. Акції тривали кілька місяців і завершилися жорстоким придушенням "Маршу мільйонів" незадовго до інавгурації Володимира Путіна на третій президентський строк.
Незабаром після повернення Путіна у Кремль проти Навального відкрили кілька кримінальних справ, зокрема про нібито крадіжку майна держпідприємства "Кировлес" і крадіжку грошей "Ів Роше".
У 2013 році Навальний брав участь у виборах мера Москви, посів друге місце із 27% голосів. Після московських виборів Навальний намагався зареєструвати власну партію, проте російський мін'юст постійно відмовлявся приймати документи, як і ЦВК на виборах президента РФ у 2018-му.
Із початку російської агресії у 2014 році Навальний виступав на підтримку України, але водночас у 2014 році в інтерв'ю Олексію Венедиктову заявив, що Крим – це частина Росії і "у найближчому майбутньому не стане частиною України". За рік, відповідаючи на запитання, чи поверне він Крим під контроль України, Навальний сказав: "Крим – це що, бутерброд із ковбасою, щоб його туди-сюди повертати?" При цьому повномасштабне вторгнення 2022 року політик осудил, наполягаючи, що РФ має вивести війська з окупованих територій, а територіальна цілісність України має бути поновлена у кордонах 1991 року (тобто включно з Кримом).
Із середини 2010-х Фонд боротьби з корупцією, який Навальний започаткував у 2011-му, випустив кілька гучних розслідувань щодо активів російських посадовців і політиків: наприклад, "Чайка", "Він вам не Дімон" (про Дмитра Медведєва) і "Палац для Путіна", яке на YouTube переглянули більше ніж 120 млн разів. Загалом із 2011-го до 2020 року, коли Навальний розпустив фонд через переслідування співробітників владою, ФБК випустив понад 80 розслідувань, виявивши активи посадовців майже на 170 млрд руб.
Улітку 2020 року, коли Навальний працював над черговим розслідуванням, його отруїли. Політик упав у кому, в якій перебував 18 днів. За два дні після отруєння російська влада дозволила вивезти Навального в Берлін – у клініку "Шаріте". Німецькі лікарі пізніше заявили, що в організмі російського опозиціонера виявили сліди бойової отруйної речовини із групи "Новачок". Розслідувальна група Bellingcat у співпраці з російськими, німецькими й американськими журналістами встановила, що за отруєнням стоїть група ФСБ, яка стежила за політиком щонайменше із 2017 року.
Навальний після виходу розслідування заявив, що наказ про його отруєння міг віддати тільки Путін: "Це не феесбешники, які працюють на замовлення олігарха чи посадовця, якого я образив своїми розслідуваннями. Це цілий департамент ФСБ під керівництвом високих начальників-генералів протягом трьох із половиною років веде операцію, під час якої вони кілька разів намагаються вбити мене і членів моєї родини, отримуючи хімічну зброю в секретній державній лабораторії. Звісно, операція такого масштабу і такої тривалості не може бути організована ніким, окрім голови ФСБ Бортникова, а він ніколи б не наважився зробити це без наказу Путіна".
Незважаючи на замах, Навальний вирішив повернутися в Росію, де його затримали одразу після прильоту. Опозиціонера звинуватили в тому, що він не з'являвся в поліцію, як було передбачено вимогами умовного вироку у справі "Ів Роше". Умовний строк замінили на реальний, пізніше до нього додали строки за шахрайство й образу судді, ще пізніше – строк за "створення екстремістської спільноти" (ідеться про ФБК). Загалом Навальний мав відсидіти 19 років.
Що відомо про смерть Навального?
Згідно з повідомленням управління ФСВП, Навальному стало зле під час прогулянки вдень 16 лютого. У колонію викликали швидку допомогу, але реанімувати його не вдалося. За даними Telegram-каналу Baza, Навальному стало зле приблизно о 13.00, а о 14.17 за місцевим часом лікарі констатували смерть.
Що саме спричинило смерть політика, ФСВП не повідомила. Джерело пропагандистського телеканала RT стверджує, що Навальний помер через тромб, який відірвався. Реаніматолог Олександр Полупан, який був у консиліумі лікарів після отруєння Навального у 2020 році, зазначив у коментарі "Медузе", що такий діагноз має підозрілий вигляд.
"Вони [пропагандисти] відразу почали писати про тромб, який відірвався, а про це неможливо сказати без розтину. Вони могли б сказати "раптова зупинка серця", але тромбоемболію може показати тільки розтин. Жодних інших методів немає", – підкреслив він.
За його словами, Навальний також "не мав жодних об'єктивних ризиків тромбоемболії", наприклад, захворювань вен нижніх кінцівок, тромбофілії або тромбозу. "Найчастіше тромби потрапляють у легеневі артерії з вен нижніх кінцівок і малого тазу. Відповідно, фактори ризику – це проблеми з ногами, наприклад, тривала іммобілізація після переломів або онкологічні процеси в органах малого тазу. Нічого цього в Олексія не було. Фактором ризику може бути і миготлива аритмія, але цього не було також", – заявив Полупан.
Лікар вважає, що під такий діагноз теоретично можна замаскувати вбивство: "Якщо здійснити чесний розтин, то тромб має бути видно. Не може бути діагнозу "тромбоемболія" без знайденого тромбу, який відірвався. Але вони можуть зробити все, що завгодно, – сфальсифікувати протокол розтину. І ніхто нічого не зможе перевірити".
Відомо, що за два дні до смерті Навального вкотре перевели у штрафний ізолятор на 15 діб – 27-й раз із початку ув'язнення (членкиня російської Ради з прав людини Єва Меркачова вважає, що "нескінченне ходіння в ШІЗО" могло призвести до його смерті). Удень 15 лютого Навальний через відеозв'язок брав участь у засіданні Владимирського обласного суду, де розглядали його позов до колонії. Це востаннє, коли його бачили живим.
Як на смерть Навального відреагували у світі?
У червні 2021 року, невдовзі після ухвалення вироку Навальному, президент США Джо Байден заявляв, що "чітко дав зрозуміти [президенту Росії Володимирові Путіну], що наслідки [смерті Навального в ув'язненні] будуть катастрофічними для Росії". "Смерть Навального стала б ще одним свідченням того, що в Росії дуже слабке або повна відсутність бажання дотримуватися основних прав людини. Це було б трагедією. Це не принесло б нічого, крім погіршення відносин з усім світом і зі мною", – сказав тоді президент США.
Смерть Навального Байден поки не коментував, проте віцепрезидентка США Камала Гарріс заявила: хай що сталося з Навальним, відповідальною за це є російська влада. "Якщо [інформація про смерть] підтвердиться, це буде ще однією ознакою жорстокості Путіна. Хай яку історію вони розповідають, будемо відвертими: Росія є відповідальною за це", – сказала вона.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський назвав Навального "жертвою російського фашизму". "Можливо, його згадуватимуть як найкращого президента Росії, якого вона ніколи не матиме", – додав він.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що Навального вбив Путін. "Як щойно стало відомо, в російській тюрмі загинув Олексій Навальний. Очевидно: він убитий Путіним. Як і тисячі закатованих і замучених цією істотою. Йому все одно, хто загине, аби тільки він зберіг свої позиції", – сказав Зеленський на спільній пресконференції із канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
"Поки ми чекаємо на подальшу інформацію, давайте прояснимо: відповідальність за це лежить виключно на Путіну", – заявив верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.
Якими будуть подальші дії ЄС, США та інших західних країн у зв'язку зі смертю Навального, поки не зрозуміло. Офіційний представник Держдепартаменту США Деніел Сайзек в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман заявив, що відповідь Сполучених Штатів "буде сильною", проте відмовився повідомити будь-які деталі. Водночас у деяких містах РФ, Європи почалися акції на згадку про померлого політика.
