ГОРДОН
 
 
Публікації ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Народовладдя від Зе. Головне з нового закону про референдум, ухваленого в Україні

Верховна Рада України проголосувала за закон "Про народовладдя шляхом всеукраїнського референдуму". Після того, як документ підпишуть спікер парламенту Дмитро Разумков і президент Володимир Зеленський, а також опублікує газета "Голос України", він набуде чинності. "ГОРДОН" пояснює основні норми закону, які, на думку його автора – президента Володимира Зеленського, "змусять владу прислухатися до волі народу".

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Під час фінального голосування 26 січня віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук і спікер Дмитро Разумков виставили табличку "Підтримай референдум!"
Під час фінального голосування 26 січня віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук і спікер Дмитро Разумков виставили табличку "Підтримай референдум!"
Фото: Верховна Рада України / Facebook
Наталя ДВАЛІ
редакторка, журналістка

Що сталося

26 січня 2021 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт №3612 "Про народовладдя шляхом всеукраїнського референдуму". Документ підтримало 255 народних депутатів.

Кнопку "за" в сесійній залі натиснули 226 нардепів від "Слуги народу", 20 – від депутатської групи "Довіра" і дев'ять позафракційних. Проти було 58 парламентарів, утрималося 40.

Законопроєкт про проведення референдуму подав у Верховну Раду ще 9 червня 2020 року президент Володимир Зеленський. Він позначив його як невідкладний. За дев'ять днів парламентарії ухвалили законопроєкт у першому читанні. "За" проголосувало 252 депутати за мінімально необхідних 226.

У день фінального голосування голова монобільшості Давид Арахамія попередив колег, що їх можуть виключити із фракції, якщо вони не підтримають законопроєкту.

"Друзі, офіційно повідомляю групу, яка сьогодні дістала команду не голосувати за програмну обіцянку президента щодо закону про референдум. Це вододіл. Щодо всіх, хто не голосуватиме, буде поставлено питання про виключення із фракції "Слуга народу", – написав, за інформацією LB.ua, у чаті фракції Арахамія.

ВІДЕО
26 січня 2021 року, голосування за законопроєкт президента про референдум. Відео: Телеканал ZIK / YouTube

Проєкт закону входив у пакет законопроєктів "про справжнє народовладдя", яке обіцяв встановити Зеленський після першого туру президентських виборів 31 березня 2019 року.

Кошти на проведення референдуму передбачено виділяти з резервного фонду бюджету. За попередніми оцінками, це обійдеться приблизно у 2 млрд грн. Про це з посиланням на Міністерство фінансів говорив в ефірі "112 Україна" спікер Верховної Ради Дмитро Разумков.

Процедура проведення референдуму

1. Всеукраїнський референдум за народною ініціативою може бути проведено на вимогу щонайменше 3 млн громадян України, які мають право голосу. Підписи про проведення референдуму мають зібрати у громадян не менше ніж у двох третинах областей України, причому щонайменше по 100 тис. у кожній області.

2. Проведення референдуму оголошує президент своїм указом.

3. 300 і більше виборців мають провести збори і вибрати ініціативну групу із 60 і більше осіб, які і мають сформулювати питання для референдуму.

4. Щоб референдум визнали таким, що відбувся, явка на ньому має становити 50% +1 зареєстрований виборець. Рішення референдуму вважатимуть дійсним, якщо за нього віддало голоси більш як половина тих, хто проголосував.

5. Конституційний Суд може перевіряти винесене на референдум питання на конституційність.

6. Новий референдум щодо питання, яке раніше вже підтримали, можна проводити не раніше ніж за три роки з дня оголошення результатів попереднього народного волевиявлення. Референдум стосовно питання, якого ще не голосували або не підтримали минулого разу, можна проводити не раніше ніж за рік після оголошення результатів попереднього референдуму.

7. Референдуму не можна проводити одночасно з черговими або позачерговими загальнонаціональними виборами.

Що виноситимуть на референдум

1. На референдум дозволено виносити лише чотири групи питань:

а) питання, що стосуються затвердження закону про внесення змін до таких розділів Конституції:
 – розділ І "Загальні питання";
 – розділ ІІІ "Вибори. Референдум";
 – розділ XIII "Внесення змін до Конституції України".

У цих розділах прописані загальні положення про державний устрій, державну мову, символи, єдине громадянство. Крім того, там прописані механізми проведення виборів, референдумів та внесення змін безпосередньо до Конституції. Такий референдум може ініціювати тільки президент.

б) питання про зміну території України. Референдум щодо цього питання ініціює Верховна Рада.

в) питання загальнодержавного значення;

г) питання припинення дії закону або окремих його положень.

Референдум щодо питань, зазначених у пунктах "в" і "г", ініціюють пересічні громадяни України, але сам референдум призначають указом президента.

2. На референдум не можна виносити питань, які:

– стосуються податків, бюджету та амністії;

– спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення її державного суверенітету і територіальної цілісності, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

– скасовують або обмежують конституційні права і свободи людини та громадянина і гарантії їх реалізації;

– суперечать Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, протоколами до неї;

– належать за Конституцією і законами України до підпорядкування органів правопорядку, прокуратури або суду.

3. На один референдум одночасно можна виносити тільки одне питання. Воно має бути сформульоване чітко, зрозуміло, не допускати різних тлумачень, не вводити виборця в оману. На питання має бути тільки два варіанти відповіді – або "так", або "ні".

4. Закон передбачає можливість електронного голосування на референдумі. У пояснювальній записці до документа було зазначено, що це "ключова новація законопроєкту, що виділяє його серед інших законопроєктів, які реєстрували у Верховній Раді".

Відгуки про новий закон

Президент Зеленський заявив, що вітає ухвалення парламентом закону про референдум. Він підкреслив, що документ робить "більш чітким" діалог між владою і суспільством. Про це повідомила пресслужба глави держави.

"Тепер українці на практиці будуть залучені до ухвалення важливих для країни рішень, а влада буде змушена дослухатися до волі народу. Референдум є вагомим інструментом розширення демократії в Україні", – заявив Зеленський.

Координаторка громадянської мережі "Опора", яка моніторить виборчий процес в Україні, Ольга Айвазовська вважає, що закон далекий від досконалості, проте в нього внесено необхідні запобіжники, щоб на обговорення не виносили питань, які можуть завдати шкоди суверенітету України. Таку думку вона висловила в коментарі виданню "ГОРДОН".

"Закон не ідеальний, але він встановлює запобіжники від маніпуляцій. Теми, які можуть виносити на референдум, обмежені. І це досить адекватні обмеження з огляду на нинішній етап розвитку держави й суспільства. До закону включено необхідну кількість запобіжників, щоб не виносили питання, які можуть завдати шкоди суверенітету. [...] Законом про референдум не можна відчужувати території країни в інтересах будь-якої міжнародної домовленості або угоди. Тому що народ України може сказати "ні". А без цього інструменту може різне трапитися в гібридний спосіб", – зазначила Айвазовська.

На її думку, закон про референдум є певним компромісом між зацікавленими групами і сам собою не може шкодити інтересам держави і суспільства. Однак, вважає координаторка "Опори", в ухваленому документі є три проблеми:

1. Не прописано чіткого юридичного визначення, що таке питання загальнонаціонального значення.
2. Неуточненим залишився порядок розгляду питань референдуму в Конституційному Суді.
3. Не визначено строків та порядку імплементації Верховною Радою і Кабміном ухваленого на референдумі рішення.

Юристка та експертка-кримінологиня Ганна Маляр нагадує, що норму закону про те, що на референдум можна виносити питання про зміну території, яка викликала резонанс, було прописано ще в першій Конституції незалежної України.

"Друзі, це норма Конституції ще з 1996-го. Питання приєднання чи відділення територій вирішується виключно всеукраїнським референдумом. Чому у 2014 році так звані референдуми у Криму та ОРДЛО були незаконні? Тому що такі питання можна вирішувати виключно на всеукраїнському референдумі. Ст. 73 Конституції: виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України", – написала Маляр у Facebook.



Політолог Володимир Фесенко підкреслює, що загальнонаціональні референдуми – один із найважливіших інститутів у демократичних країнах. Водночас він зазначає, що користуватися таким інструментом необхідно дуже обережно.

"Із використанням референдумів треба діяти обережно і дуже відповідально. В ухваленому законі досить багато запобіжників щодо тем, які не можна виносити на референдуми. І це правильно. Краще передбати, ніж недодбати. Якісь таргани почнуть вилазити з конкретної практики референдумів. І не варто вчащати з референдумами. Це, як і вибори, досить дороге задоволення. Тому резюме таке: не бійтеся референдумів, але будьте відповідальними в процесі їх ініціювання та проведення", – написав Фесенко у Facebook.



Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

 
 

Публікації

 
усі публікації