Не ходіть, діти, до Веселки гуляти G

Не ходіть, діти, до Веселки гуляти "Правий сектор" і "Свобода" заблокували роботи з розмалювання Арки Дружби народів у кольори веселки
Фото: ЕРА

Колумніст видання "ГОРДОН" Євген Кузьменко міркує, навіщо українські націоналісти виступили проти розмалювання київської Арки Дружби народів у кольори веселки, як це може відбитися на іміджі країни напередодні "Євробачення 2017" і чому такі дії можна порівняти з переслідуванням геїв у Росії.

Якщо "розпил" і присутній, то обставлений він концептуально і зі смаком

З історії про те, як Арку Дружби народів у центрі Києва на час "Євробачення" вирішили оформити в кольори веселки, а ультраправі обурилися і вирішили цьому перешкодити, можна було б посміятися, якби все не було так сумно. І тривожно.

Ні, у мене є свої питання і до компанії CFC Consulting, яка виграла тендер на здійснення комунікації під час "Євробачення" у Києві; і до столичної мерії, яка благословила створення цієї "масштабної арт-інсталяції Arch of Diversity (Арка різноманітності)".

Бо, по-перше, "перефарбування" відбулося якось уже дуже несподівано. А по-друге, усе це попахує банальним розпилом грошей, закамуфльованим під святковий передконкурсний настрій, закон про декомунізацію і (справедливі) антиросійські настрої в суспільстві.

Але якщо "розпил" і присутній, то обставлений він концептуально і зі смаком. Як пише в себе у Facebook керівний партнер компанії Геннадій Курочка, "потроху країна змінюється – наповнюється новим сенсом, новим відчуттям належності до вільних людей – вільних у думках, вільних духом!".

Ну, і реакція в суспільстві – цілком позитивна: від індиферентної "Так нехай у що завгодно фарбують, тільки б економіка поліпшувалася!" до захопленої "Круто, з радянського ідола зробили щось кльове, яскраве, європейське!".

І тільки наші крайні праві обурилися втілюваним прожектом. "Правий сектор" і "Свобода" заблокували роботи з розмалювання Арки Дружби народів у кольори веселки. "Ми просто хочемо запобігти оскверненню наших пам'яток цими спільнотами ЛГБТ", – говорить здоровий дядько на відео. Інший дядько – нижчий, але й ширший – закриває обличчя від об'єктива камери. Дядькові чи то соромно, чи то клопітно бачити потім свою фізіономію у соцмережах. Найімовірніше – друге.

Сльози крапають з очей, коли "Правий сектор" і "Свобода" вписуються за Дружбу Народів проти богопротивних ЛГБТ

Прес-секретар "Правого сектору" Артем Скоропадський прокоментував боротьбу з веселкою просто і дохідливо:

– Ми ("Правий сектор", "Свобода" та інші націоналістичні організації) не згодні з цими так званими прикрасами, у лапках, які там роблять. Тому що це прихована пропаганда ЛГБТ, хоча Арка Дружби народів – звичайно, застарілий пам'ятник, не особливо потрібний, він входить до списку національних пам'ятників, щось там міняти просто протизаконно. Ці роботи не були узгоджені з громадою, це просто волюнтаристське рішення київської мерії для того, щоб сподобатися Європі.

Кінець цитати.

Сльози крапають з очей, коли "Правий сектор" і "Свобода" вписуються за Дружбу Народів проти богопротивних ЛГБТ. У щирості Артема у мене особисто немає жодних сумнівів. Але як бути з Біблією? В одному з коментарів у Facebook, де Артем розмістив антивеселкову новину, юзер Алекс Заклецький парирував аргументи ультраправих цитатами зі Святого Письма. Виявляється, першим інсталятором веселки на теренах людства був ніхто інший, як Господь Бог.

Але, звичайно, ПС зі "Свободою" так переживають не через веселку взагалі, а через особливу ЛГБТшну веселку, побачивши яку, неповнолітні відразу кидають комп'ютери зі скейтбордами і, ніби зомбі, бредуть злягатися з безсоромними дядечками і тітоньками, які заполонили всю Європу...

Це, звичайно, серйозне відкриття, і копати тут потрібно вглиб і вшир. Взяти, наприклад, видавництво "Веселка". Скажете, поважна і шанована організація, заснована понад 80 років тому? Не факт. Може, усе придумав відомий єврогей Черчілль у 18-му році?

Хто може дати гарантію, що Стругацькі – брати, а не одностатеве подружжя?

Або роман братів Стругацьких "Далекая радуга". Кажуть, якщо читати цю книгу з потрібного місця задом наперед, там докладно описують оргії, які відбувалися на цій самій планеті. Та й хто може гарантувати, що ці самі Стругацькі – брати, а не одностатеве подружжя? Фантасти – вони, знаєте, такого собі можуть понапридумувати...

Про знамениту рок-групу Rainbow я навіть і не кажу: брудні збоченці від рок-музики. Ось про що вони співають: We believe we catch the rainbow ("Знаємо, що наздоженемо веселку")? Не знаю, як ви, а я дуже добре розумію. Христа на них немає!

Посміялися? А тепер про серйозне. 18 червня в Києві пройде черговий Марш рівності. Що, знову під кожним кущем доведеться виставляти по 10 поліцейських? Знову доведеться споглядати гурти гопників, що бігають столицею в пошуках гей-пар?

Та й не потрібно чекати червня, адже, як відомо, конкурс "Євробачення" користується у ЛГБТ-спільноти чималою популярністю. Нам що, тепер із журбою очікувати випадків побиття закордонних гостей? Гарне вийде зустрічання безвізового режиму...

Ось, значить, про що варто думати, коли "Свобода", ПС і "Національний корпус" оголосили про тісну координацію своїх дій. Про те, що тепер у ЛГБТ замість трьох розрізнених ворогів стане вогнедишний один.

До речі, що в нас там пишуть новинні стрічки? Читаю заголовки: "ЄС вимагав від Росії захистити права геїв у Чечні". "Верховний суд Росії ухвалить рішення щодо гей-параду в Ульяновську". "Геям не дозволили провести парад у Магадані"...

Ідеологічний противник, кажете? Ворожий путінський режим, кажете?

Пиляйте арку, Шуро, пиляйте. Вона ж золота.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати