-2 Київ
Як президент обґрунтував свою ініціативу?
Екстрене засідання Ради національної безпеки і оборони ініціював президент України і голова РНБО Петро Порошенко. Він висунув пропозицію припинити вантажоперевезення через лінію розмежування на Донбасі. Але розпочав своє звернення до РНБО із засудження дій організаторів блокади і заявив, що з ними синхронізовані дії окупантів.
"Блокувати чи не блокувати? Підтримувати з окупованими районами хоча б мінімальні економічні відносини чи обрубати все? На ці запитання можна відповідати по-різному. Залежить від того, якої ми дотримуємося стратегії. Наша мета – очевидна. Відновлення територіальної цілісності України політико-дипломатичним шляхом. Реінтеграція неконтрольованих територій до складу української держави. Возз'єднання їхніх жителів із українською родиною", – заявив Порошенко.
Він пояснив, що з огляду на цю мету Україна й зберігала обмежені економічні відносини з тією частиною підприємств, яка знайшла можливість залишатися у правовому полі України, тобто платила податки і збори. Президент додав, що таким чином Україна утримувала на українській орбіті сотні тисяч жителів окупованих територій, зменшувала негативний вплив війни на економіку, підтримувала металургію як одне з основних джерел валютних надходжень і створювала запас часу для енергетичної диверсифікації.
Організатори ж блокади, заявив Порошенко, віддалили перспективу повернення окупованих територій, оскільки окупанти легко можуть отримати все, що їм потрібно, через неконтрольовані ділянки українсько-російського кордону. А от страхи місцевих жителів "блокадники" посилили, вважає президент, і європейських партнерів України розчарували. Бойовики конфіскували українські підприємства, а Кремль заявив про визнання паспортів "ДНР" і "ЛНР" саме у відповідь на блокаду, і це створило нову реальність, упевнений він
"Тому зараз, сьогодні, пропоную Раді національної безпеки і оборони ухвалити рішення щодо тимчасової цілковитої призупинення транспортного – і не лише залізничного – сполучення з окупованою територією. Воно діятиме доти, доки окупанти не повернуть назад під юрисдикцію України вкрадені українські виробництва. Виняток буде зроблений тільки для гуманітарних вантажів – українських і міжнародних гуманітарних організацій, ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста", – заявив Порошенко.
Що вирішила Рада національної безпеки і оборони?
РНБО підтримала пропозицію Порошенка. Після засідання секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов пояснив, що заборона на переміщення вантажів запроваджується тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Комплексу заходів із виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року, а також до повернення під українську юрисдикцію захоплених підприємств".
Перші два пункти "комплексу заходів", про які говорить Турчинов, передбачають припинення вогню і відведення важких озброєнь – дії, які мають виконати як проросійські сепаратисти, так і Збройні сили України. Ці два пункти не вдається реалізувати відтоді, як були ухвалені Мінські угоди.
РНБО доручила Кабміну проаналізувати, як ухвалене рішення вплине на економіку та як водночас гарантувати безпеку паливно-енергетичного і металургійного комплексів.
Силові відомства – МВС, Національна поліція, Нацгвардія та СБУ отримали від РНБО розпорядження "невідкладно припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення залізничними та автомобільними шляхами і створити умови для залучення громадського контролю з виконання цього рішення".
За протидію можливим збройним провокаціям, за словами Турчинова, відповідатиме керівництво антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях.
Голова МВС Арсен Аваков пояснив, що заборона не стосується приватних поїздок, мова йде тільки про вантажоперевезення. Спікер Держприкордонслужби Олег Слободян відзвітував, що о 13.00, як і було доручено РНБО, весь рух вантажів через лінію зіткнення припинений.
Що передувало скликанню екстреного засідання РНБО?
Ветерани добробатів наприкінці грудня 2016 року оголосили про початок блокади "ЛДНР", вимагаючи звільнення заручників. Через це Україна перестала отримувати вугілля та інші товари з окупованих територій. У січні були заблоковані дві залізничні гілки в Луганській області. На початку лютого учасники блокади перекрили залізничний переїзд поблизу Бахмута Донецької області, наприкінці місяця вони відкрили перший редут й у маріупольському напрямку. 10 лютого учасники блокади перекрили трасу Ясинувата – Костянтинівка, де почалися інженерні роботи та облаштування місцевості.
13 березня українські силовики розігнали редут активістів товарної блокади Донбасу на станції Кривий Торець у Донецькій області. Затримали 43 особи, пізніше всіх їх відпустили. Один із організаторів блокади, Анатолій Виногродський повідомив, що активістів побили. Увечері того ж дня кілька сотень людей на Майдані Незалежності в Києві вийшли на мітинг на підтримку блокади торгівлі з окупованим Донбасом. У МВС заявили, що на редуті знайшли незареєстровану зброю, а організатори пропонували блокувальникам по 400 грн за день чергування.
Увечері 14 березня в районі Слов'янська Донецької області сталося зіткнення учасників блокади і силовиків за участю позафракційного депутата Володимира Парасюка, який штовхав правоохоронців, ображав і зривав маски з силовиків, що перешкоджали просуванню транспорту активістів. Помічник Парасюка Ірина Голуб оприлюднила відео, на якому зафіксовано, як поліція відкрила вогонь. Нардеп повідомив, що сімох його побратимів затримали, його сестру побили, а батька госпіталізували після застосування газу.
Сьогоднішнє рішення влади припинити транспортне сполучення з окупованими територіями Донбасу організатори блокади підтримали.
"Шкода, що найвищі державні інституції почали ухвалювати рішення лише на 59-й день блокади. Але завжди краще пізно, ніж ніколи", – сказано в повідомленні штабу.
Яких іще заходів збираються вжити?
Нацбанк і СБУ теж отримали завдання. Вони мають проаналізувати банки з часткою держбанків Росії в капіталі і "протягом доби висунути відповідні пропозиції, зокрема про запровадження проти них санкцій".
Національний банк упорався швидше ніж за добу. Після 17-ї години представники НБУ – перший заступник голови НБУ Яків Смолій та заступник голови НБУ Катерина Рожкова – вже подали на брифінгу результати аналізу і сформульовану пропозицію.
Нацбанк пропонує запровадити санкції проти банків із російським державним капіталом: "Сбербанка", "Проминвестбанка", ВТБ, "БМБанка" і VS Bank, щоб запобігти виведенню капіталу. Санкції передбачають заборону на "проведення будь-яких фінансових операцій на користь материнських банків, надання міжбанківських кредитів, депозитів, субординованих боргів, придбання цінних паперів, розміщення коштів на кореспондентських рахунках". Також їм буде заборонена виплата дивідендів, відсотків, повернення міжбанківських кредитів, коштів із коррахунків і субординованого боргу. НБУ запропонував заборонити цим банкам розподіл прибутку та капіталу.
Рожкова підкреслила, що банки продовжують роботу, а санкції покликані захистити кошти клієнтів. Вона висловила надію, що фінансові установи з російським капіталом будуть виведені з українського ринку "цивілізованим шляхом". Заступник голови НБУ додала, що мова йде лише про банки, які належать Російській Федерації, а "всі ці "Альфа" та інші не належать до цієї групи".
Рішення про запровадження санкцій має ухвалити Рада національної безпеки і оборони.
