Україна набула статусу кандидата: що зміниться і коли країна може стати повноправним членом ЄС. Головне 

Трохи з історії питання, або "Чекали цього 120 днів і 30 років"

Історія відносин незалежної Української держави та Євросоюзу починається 1994 року. Тоді Україна, яка нещодавно здобула незалежність, уклала з ЄС угоду про партнерство і співпрацю.

За три роки відбувся перший саміт Україна – ЕС. За рік у Відні провели другий такий саміт. На ньому лідери назвали стратегічним та унікальним партнерство України і ЄС, а також обговорили низку питань щодо двосторонніх відносин, повідомляють на сайті Міністерства закордонних справ України.

"Україна вперше заявила про прагнення на асоційованих правах взаємодіяти з Європейським союзом, а ЄС узяв до уваги відповідні положення Стратегії інтеграції України до Європейського союзу, затвердженої указом президента України 11 червня 1998 року", – ідеться в повідомленні МЗС.

Ще майже за 10 років розпочали переговори стосовно Угоди про асоціацію, 2012 року їх завершили, сторони парафували угоду. У 2013 році тепер уже експрезидент України Віктор Янукович, який утік, та його уряд зупинили процес підписання документа, через це розпочався Євромайдан.

Після хвилі протестів було визнано, що Янукович самоусунувся з посади, і на початку 2014 року він утік з України. Того самого року Росія окупувала Крим і розпочала агресію на сході України. У країні обрали нову владу, представники якої – прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і п'ятий президент Петро Порошенко – підписали Угоду про асоціацію. За три роки угода набула чинності, почав працювати безвізовий режим між Україною та ЄС.

У 2022-му Росія повномасштабно вторглася в Україну.

28 лютого, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу. Чинний президент України Володимир Зеленський заявив, що в умовах, які склалися, розраховує на приєднання до блоку за спеціальною процедурою. Незабаром такі заявки подали Грузія та Молдова.

Після цього сталося кілька історичних подій. У березні Європейський парламент підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ у ЄС, а неформальний саміт лідерів ЄС, який відбувся у Версалі, ухвалив рішення, котре, як пояснювали у МЗС України, свідчить про те, що Україна буде членом ЄС.

17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство в ЄС, висунувши низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів про вступ у Євросоюз.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вийшла оголошувати це рішення в одязі кольорів прапора України. "Українці готові померти за європейську перспективу. Ми хочемо, щоб вони разом із нами жили європейською мрією", – написала вона у Twitter після брифінгу.

23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, на якому розглянули заявки трьох країн, і надали Україні та Молдові статус кандидата, та поки не стали надавати такий статус Грузії.

Зеленський подякував лідерам ЄС за це рішення. Він зазначив, що надання кандидатства – це перемога для України.

"Чекали 120 днів і 30 років... А потім переможемо ворога і будемо відпочивати. А може, спочатку відбудуємо Україну, а потім уже відпочинемо. Може, навіть переможемо, відбудуємо, вступимо в ЄС і потім будемо відпочивати. А може, і не будемо відпочивати. Хоча ні, діти образяться. Але точно переможемо", – заявив він у відеозверненні, оприлюдненому в Instagram.

Допис, поширений Володимир Зеленський (@zelenskiy_official)

Прорив у свідомості ЄС

На саміті у Версалі, як пише "Європейська правда", стався прорив у свідомості ЄС. Попередні роки, коли Україна декларувала своє прагнення в ЄС, лідери союзу не визнавали на офіційному рівні, що це досяжна мета. Саме рішення саміту у Версалі стало підґрунтям для вчорашнього успіху, пояснює редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.

Водночас 17 червня Єврокомісія рекомендувала Україні:

• ухвалити та запровадити законодавство про порядок добору суддів Конституційного Суду України, включно із процесом попереднього добору на основі оцінки їхньої сумлінності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;

• завершити перевірку сумлінності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з етики та добір кандидата до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

• забезпечити подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, за допомогою запобіжних та ефективних розслідувань, а також послужного списку судових переслідувань й обвинувальних вироків, що заслуговують на довіру; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через затвердження визначеного переможця конкурсу, а також запустити й завершити процедуру добору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України;

• забезпечити відповідність законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалити всеосяжний стратегічний план реформи всього правоохоронного сектору як частини системи безпеки України;

• ввести антиолігархічний закон, щоб обмежити надмірний вплив олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це мають зробити в юридично обґрунтований спосіб з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;

• боротися з впливом корисливих інтересів, ухваливши закон про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежного регулятора ЗМІ;

• завершити реформу правової бази для національних меншин, яку нині готують відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, й ухвалити негайні та ефективні механізми реалізації.

Оцінку виконання цих умов проведуть до кінця року.

У рішенні саміту ЄС, ухваленому 23 червня, ідеться про те, що Єврокомісія інформуватиме Європейську раду про виконання цих умов.

"Рада ухвалить рішення про подальші кроки після повного виконаннявсіх цих умов", – наголошують у висновках саміту.

Чому Україна –не Туреччина чи країни Західних Балкан

Перед початком саміту ЄС глава уряду Албанії Еді Рама застерігав Україну від передчасного оптимізму.

"Північна Македонія є кандидатом на вступ 17 років, Албанія – вісім років. Тому: ласкаво просимо, Україно. Це гарна річ – дати статус кандидата, але я сподіваюся, що в українського народу не буде ілюзій щодо цього", – сказав він учора вранці у Брюсселі (він приїхав на саміт ЄС – Західні Балкани).

Рама жорстко розкритикував країни ЄС, оскільки його держава та Північна Македонія не можуть продовжити процес євроінтеграції через позицію іншого члена ЄС – Болгарії, яка ветувала початок переговорів щодо Північної Македонії. Албанія теж страждає через це, оскільки процеси вступу двох країн у ЄС пов'язані.

Однак після цього Європарламент ухвалив резолюцію, у якій закликав розблокувати процес вступу країн Західних Балкан у ЄС, а 24 червня парламент Болгарії зняв вето на початок переговорів, пише "Сега".

Україну, у якої періодично виникають суперечки з країною ЄС Угорщиною, не варто порівнювати в цій ситуації з Північною Македонією, вважає Сидоренко. По-перше, компроміс можливий, по-друге, суперечки щодо мовного закону "політично цікаві" нинішньому прем'єру Угорщини Вікторові Орбану заради "підігрівання електорату", вважає журналіст.

Довше за інші країни у статусі кандидата залишається Туреччина. Їй надали кандидатство 1999-го, за 12 років після подання заявки на членство. Причини затримання вступу країни у ЄС нерелевантні для України, до того ж після подання нею заявки в союз вступило 16 держав, підкреслює Сидоренко.

Що зміниться для України після здобуття кандидатства?

Детальне роз'яснення 19 червня опублікував прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Самого статусу Україні не "подарували", оскільки за останні роки держава провела велику роботу щодо реформування (Угоду про асоціацію виконали приблизно на 70%), наголосив прем'єр.

За його словами, для України надання статусу приведе до таких наслідків:

• юридичне закріплення європейського майбутнього. Це означає, що Україна не просто потенційно колись може приєднатися до ЄС, а що процес запущено і вона відповідає вже значній кількості критеріїв, які висувають до кандидатів;
• підготовка до членства передбачає завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Планують, що в цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу;
• Україна стане повноправним членом програм та ініціатив ЄС, відкритих для країн ЄС та держав зі статусом кандидата на членство. Україна як країна-кандидат матиме ширші можливості для того, щоб її голос було почуто під час формування політики ЄС;
• набувши статусу кандидата та розпочавши рух до членства, Україна стане привабливішою для інвесторів. Бізнес-клімат наближатиметься до умов, як у країнах ЄС – інвестори діятимуть на передбачуваному ринку, а бізнес – захищеним. Привабливість для інвесторів також потребуватиме надійних гарантій безпеки після перемоги над Росією;
• Україні буде доступна фінансова допомога країнам, які готуються до вступу в ЄС (Інструмент передвступної допомоги, IPA). Таку допомогу можуть надати через гранти, інвестиції або як технічну допомогу;
• акумулюючи кошти для відновлення України через спеціальний трастовий фонд солідарності, ЄС ставитиметься до таких інвестицій не як до повоєнного відновлення третьої країни, а як до інвестування в добробут потенційного майбутнього члена ЄС.

Прогнози щодо строків вступу у ЄС

"Україна хоче виконати всі рекомендації до кінця року", – говорила віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина за день до початку саміту ЄС. На її думку, Україна може стати членом ЄС протягом 2–10 років, а не десятиліть, як це прогнозують деякі європейські урядовці.

Сидоренко пояснює, що оцінка виконання умов, яку Єврокомісія проведе цьогоріч, буде першою, але, найімовірніше, не останньою. Місяці триватиме й ухвалення низки законодавчих актів, зокрема – про національну меншину, пише він.

"Найоптимістичнішим сценарієм дати, коли ЄС дасть згоду на початок переговорів про вступ, видається червневий саміт 2023 року. Це у разі, якщо влада буде справді націлена на проведення реформ. Ну і найголовніша вимога: до цього часу має завершитися активна фаза війни та бути знятий воєнний стан щонайменше в Києві та на більшій території держави. Офіційно така вимога не висувається, але на практиці без того початок переговорів видається малореальним", – вважає Сидоренко.

Джерела "Європейської правди" в ЄС вважають, що процес євроінтеграції України може завершитися до 2030 року. Ця мета – амбітна, але реальна, пише видання.

У будь-якому разі ці строки пов'язані з умовою, яка не залежить від України. Як пише Сидоренко, перед розширенням ЄС має намір провести внутрішню реформу, про яку вже заявляють європейські політики – відмовитися від принципу єдності на користь кваліфікованої більшості під час ухвалення рішень на рівні ЄС.

Після цього союз може провести хвилю розширення, куди, можливо, потрапить і Україна.