+11 Київ
Трохи з історії питання, або "Чекали цього 120 днів і 30 років"
Історія відносин незалежної Української держави та Євросоюзу починається 1994 року. Тоді Україна, яка нещодавно здобула незалежність, уклала з ЄС угоду про партнерство і співпрацю.
За три роки відбувся перший саміт Україна – ЕС. За рік у Відні провели другий такий саміт. На ньому лідери назвали стратегічним та унікальним партнерство України і ЄС, а також обговорили низку питань щодо двосторонніх відносин, повідомляють на сайті Міністерства закордонних справ України.
"Україна вперше заявила про прагнення на асоційованих правах взаємодіяти з Європейським союзом, а ЄС узяв до уваги відповідні положення Стратегії інтеграції України до Європейського союзу, затвердженої указом президента України 11 червня 1998 року", – ідеться в повідомленні МЗС.
Ще майже за 10 років розпочали переговори стосовно Угоди про асоціацію, 2012 року їх завершили, сторони парафували угоду. У 2013 році тепер уже експрезидент України Віктор Янукович, який утік, та його уряд зупинили процес підписання документа, через це розпочався Євромайдан.
Після хвилі протестів було визнано, що Янукович самоусунувся з посади, і на початку 2014 року він утік з України. Того самого року Росія окупувала Крим і розпочала агресію на сході України. У країні обрали нову владу, представники якої – прем'єр-міністр Арсеній Яценюк і п'ятий президент Петро Порошенко – підписали Угоду про асоціацію. За три роки угода набула чинності, почав працювати безвізовий режим між Україною та ЄС.
У 2022-му Росія повномасштабно вторглася в Україну.
28 лютого, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ до Європейського союзу. Чинний президент України Володимир Зеленський заявив, що в умовах, які склалися, розраховує на приєднання до блоку за спеціальною процедурою. Незабаром такі заявки подали Грузія та Молдова.
Після цього сталося кілька історичних подій. У березні Європейський парламент підтримав надання Україні статусу кандидата на вступ у ЄС, а неформальний саміт лідерів ЄС, який відбувся у Версалі, ухвалив рішення, котре, як пояснювали у МЗС України, свідчить про те, що Україна буде членом ЄС.
17 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата на членство в ЄС, висунувши низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів про вступ у Євросоюз.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вийшла оголошувати це рішення в одязі кольорів прапора України. "Українці готові померти за європейську перспективу. Ми хочемо, щоб вони разом із нами жили європейською мрією", – написала вона у Twitter після брифінгу.
Наші відгуки на членів applications of * були надійно розглянуті, засновані на своїх меритах, як ми повинні бути в ньому.
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) June 17, 2022
Це solid basis to move forward together.
Building on this evidence is the historic and political momentum. pic.twitter.com/qz30eCFABZ
23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, на якому розглянули заявки трьох країн, і надали Україні та Молдові статус кандидата, та поки не стали надавати такий статус Грузії.
Зеленський подякував лідерам ЄС за це рішення. Він зазначив, що надання кандидатства – це перемога для України.
"Чекали 120 днів і 30 років... А потім переможемо ворога і будемо відпочивати. А може, спочатку відбудуємо Україну, а потім уже відпочинемо. Може, навіть переможемо, відбудуємо, вступимо в ЄС і потім будемо відпочивати. А може, і не будемо відпочивати. Хоча ні, діти образяться. Але точно переможемо", – заявив він у відеозверненні, оприлюдненому в Instagram.
Переглянути цей допис до Instagram
Прорив у свідомості ЄС
На саміті у Версалі, як пише "Європейська правда", стався прорив у свідомості ЄС. Попередні роки, коли Україна декларувала своє прагнення в ЄС, лідери союзу не визнавали на офіційному рівні, що це досяжна мета. Саме рішення саміту у Версалі стало підґрунтям для вчорашнього успіху, пояснює редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.
Водночас 17 червня Єврокомісія рекомендувала Україні:
- ухвалити та запровадити законодавство про порядок добору суддів Конституційного Суду України, включно із процесом попереднього добору на основі оцінки їхньої сумлінності та професійних якостей, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершити перевірку сумлінності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з етики та добір кандидата до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- забезпечити подальше посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, за допомогою запобіжних та ефективних розслідувань, а також послужного списку судових переслідувань й обвинувальних вироків, що заслуговують на довіру; завершити призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через затвердження визначеного переможця конкурсу, а також запустити й завершити процедуру добору та призначення нового директора Національного антикорупційного бюро України;
- забезпечити відповідність законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); ухвалити всеосяжний стратегічний план реформи всього правоохоронного сектору як частини системи безпеки України;
- ввести антиолігархічний закон, щоб обмежити надмірний вплив олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це мають зробити в юридично обґрунтований спосіб з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
- боротися з впливом корисливих інтересів, ухваливши закон про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежного регулятора ЗМІ;
- завершити реформу правової бази для національних меншин, яку нині готують відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, й ухвалити негайні та ефективні механізми реалізації.
Оцінку виконання цих умов проведуть до кінця року.
У рішенні саміту ЄС, ухваленому 23 червня, ідеться про те, що Єврокомісія інформуватиме Європейську раду про виконання цих умов.
"Рада ухвалить рішення про подальші кроки після повного виконання всіх цих умов", – наголошують у висновках саміту.
Чому Україна – не Туреччина чи країни Західних Балкан
Перед початком саміту ЄС глава уряду Албанії Еді Рама застерігав Україну від передчасного оптимізму.
"Північна Македонія є кандидатом на вступ 17 років, Албанія – вісім років. Тому: ласкаво просимо, Україно. Це гарна річ – дати статус кандидата, але я сподіваюся, що в українського народу не буде ілюзій щодо цього", – сказав він учора вранці у Брюсселі (він приїхав на саміт ЄС – Західні Балкани).
Рама жорстко розкритикував країни ЄС, оскільки його держава та Північна Македонія не можуть продовжити процес євроінтеграції через позицію іншого члена ЄС – Болгарії, яка ветувала початок переговорів щодо Північної Македонії. Албанія теж страждає через це, оскільки процеси вступу двох країн у ЄС пов'язані.
Однак після цього Європарламент ухвалив резолюцію, у якій закликав розблокувати процес вступу країн Західних Балкан у ЄС, а 24 червня парламент Болгарії зняв вето на початок переговорів, пише "Сега".
Україну, у якої періодично виникають суперечки з країною ЄС Угорщиною, не варто порівнювати в цій ситуації з Північною Македонією, вважає Сидоренко. По-перше, компроміс можливий, по-друге, суперечки щодо мовного закону "політично цікаві" нинішньому прем'єру Угорщини Вікторові Орбану заради "підігрівання електорату", вважає журналіст.
Довше за інші країни у статусі кандидата залишається Туреччина. Їй надали кандидатство 1999-го, за 12 років після подання заявки на членство. Причини затримання вступу країни у ЄС нерелевантні для України, до того ж після подання нею заявки в союз вступило 16 держав, підкреслює Сидоренко.
Що зміниться для України після здобуття кандидатства?
Детальне роз'яснення 19 червня опублікував прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Самого статусу Україні не "подарували", оскільки за останні роки держава провела велику роботу щодо реформування (Угоду про асоціацію виконали приблизно на 70%), наголосив прем'єр.
За його словами, для України надання статусу приведе до таких наслідків:
- юридичне закріплення європейського майбутнього. Це означає, що Україна не просто потенційно колись може приєднатися до ЄС, а що процес запущено і вона відповідає вже значній кількості критеріїв, які висувають до кандидатів;
- підготовка до членства передбачає завершення всеосяжної трансформації всіх сфер. Планують, що в цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу;
- Україна стане повноправним членом програм та ініціатив ЄС, відкритих для країн ЄС та держав зі статусом кандидата на членство. Україна як країна-кандидат матиме ширші можливості для того, щоб її голос було почуто під час формування політики ЄС;
- набувши статусу кандидата та розпочавши рух до членства, Україна стане привабливішою для інвесторів. Бізнес-клімат наближатиметься до умов, як у країнах ЄС – інвестори діятимуть на передбачуваному ринку, а бізнес – захищеним. Привабливість для інвесторів також потребуватиме надійних гарантій безпеки після перемоги над Росією;
- Україні буде доступна фінансова допомога країнам, які готуються до вступу в ЄС (Інструмент передвступної допомоги, IPA). Таку допомогу можуть надати через гранти, інвестиції або як технічну допомогу;
- акумулюючи кошти для відновлення України через спеціальний трастовий фонд солідарності, ЄС ставитиметься до таких інвестицій не як до повоєнного відновлення третьої країни, а як до інвестування в добробут потенційного майбутнього члена ЄС.
Скріншот: Денис Шмигаль / FacebookПрогнози щодо строків вступу у ЄС
"Україна хоче виконати всі рекомендації до кінця року", – говорила віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина за день до початку саміту ЄС. На її думку, Україна може стати членом ЄС протягом 2–10 років, а не десятиліть, як це прогнозують деякі європейські урядовці.
Сидоренко пояснює, що оцінка виконання умов, яку Єврокомісія проведе цьогоріч, буде першою, але, найімовірніше, не останньою. Місяці триватиме й ухвалення низки законодавчих актів, зокрема – про національну меншину, пише він.
"Найоптимістичнішим сценарієм дати, коли ЄС дасть згоду на початок переговорів про вступ, видається червневий саміт 2023 року. Це у разі, якщо влада буде справді націлена на проведення реформ. Ну і найголовніша вимога: до цього часу має завершитися активна фаза війни та бути знятий воєнний стан щонайменше в Києві та на більшій території держави. Офіційно така вимога не висувається, але на практиці без того початок переговорів видається малореальним", – вважає Сидоренко.
Джерела "Європейської правди" в ЄС вважають, що процес євроінтеграції України може завершитися до 2030 року. Ця мета – амбітна, але реальна, пише видання.
У будь-якому разі ці строки пов'язані з умовою, яка не залежить від України. Як пише Сидоренко, перед розширенням ЄС має намір провести внутрішню реформу, про яку вже заявляють європейські політики – відмовитися від принципу єдності на користь кваліфікованої більшості під час ухвалення рішень на рівні ЄС.
Після цього союз може провести хвилю розширення, куди, можливо, потрапить і Україна.
