Туск висловився про "Північні потоки". Захарова у відповідь пригрозила Польщі
Туск заявив, що соромно має бути тим, хто побудував цей трубопровід, а не тим, хто його вимкнув
Фото: ЕРА
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що Німеччина не має переслідувати підозрюваних у підриві "Північних потоків". Його заяву 20 серпня навело польське видання TVP World.
Туск висловився про "Північні потоки" на тлі затримання в Хорватії другого українця, якого вважають причетним до підрива газопроводу. Його затримали в місті Пула, ордер на його арешт видала Німеччина. Остання вимагає його екстрадиції. Коли цього самого підозрюваного затримали в Польщі, Варшава відмовився видати його за міжнародним позовом і звільнила з-під варти.
На запитання про те, чи він досі вважає, що підозрюваного не мають притягуваути до кримінальної відповідальності, польський прем'єр відповів ствердно. Туск нагадав, що Польща була проти будівництва "Північних потоків", попереджаючи, що це поглибить залежність Європи від енергоносіїв країни-агресора Росії. Він зазначив, що в Німеччини на той час "була інша думка", яку вони змінили, коли "було вже надто пізно".
У цьому контексті Туск наголосив, що Німеччина точно не має переслідувати тих, "хто в ситуації, коли на їхню країну напали, вживає тих чи інших заходів".
Він додав, що не змінить своєї думки і вважає, що "соромно має бути тим, хто побудував цей трубопровід, а не тим, хто його вимкнув".
Прессекретарка міністерства закордонних справ країни-агресора Росії Марія Захарова прокоментувала заяву Туска, її процитували російські пропагандисти ТАСС. За словами Захарової, слова Туска, які виправдовують підрив газопроводів, надсилають "руйнівний сигнал". Вона наголосила, що така позиція Варшави стосовно "Північних потоків" здатна в майбутньому "вдарити бумерангом по життєво важливих інтересах і безпеці самої Польщі".
Контекст
- У ніч на 26 вересня 2022 року на газогонах "Північний потік" і "Північний потік – 2", які пролягають дном Балтійського моря, зафіксували підводні вибухи й витік газу. Міністри оборони Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії й Ісландії визнали інцидент диверсією, на місці виявили сліди вибухових речовин. Розслідування 2024 року припинили, не назвавши винних.
- Німеччина видала ордери на арешт сімох українців, яких підозрюють у причетності до підриву. За даними ЗМІ, у підготовці вибухів брали участь четверо водолазів, зокрема одна жінка, фахівець із вибухівки, шкіпер з Одеси й координатор. Один із підозрюваних міг загинути на фронті.
- Одного з підозрюваних – Володимира Журавльова – затримали в польському місті Прушкув наприкінці вересня 2025 року, однак окружний суд Варшави відмовився видати Журавльова за ордером спецслужб Німеччини і звільнив його з-під варти. Імовірно, саме його затримали в Хорватії.
- У Німеччині під вартою також перебуває інший підозрюваний у цій справі – українець Сергій Кузнєцов. Його екстрадували до країни з Італії в листопаді минулого року й висунули обвинувачення в нападі на цивільну енергетичну інфраструктуру, що, згідно з міжнародним кримінальним правом, є воєнним злочином.