Україна має зберігати брухт для внутрішньої переробки – ICC Ukraine 

За його словами, брухт, що утворюється під час списання та оновлення основних фондів "Укрзалізниці", є важливою сировиною для української металургії.

"Кожна тонна брухту, перероблена всередині країни, – це внесок у збереження доданої вартості в українській економіці", – каже Щелкунов.

Внутрішня переробка, за його словами, дає змогу підтримувати робочі місця, зарплати, податкові надходження, транспортні й енергетичні платежі та суміжні виробництва. Крім того, продаж готової металопродукції забезпечує надходження валютної виручки.

Водночас Щелкунов не вважає експорт брухту проблемою сам по собі. Важливішим, на його переконання, є економічний результат, який отримує Україна. Перед переглядом чинних обмежень держава має визначити обсяги утворення брухту, потреби вітчизняної металургії та наявні запаси, а також підтвердити наявність профіциту.

Якщо уряд вирішить дозволити обмежений експорт через аукціони, стартова ціна, на думку Щелкунова, має становити щонайменше €80 за тонну. За квоти у 200 тис. тонн це могло б забезпечити близько €16 млн надходжень до бюджету.

Натомість нульова стартова ціна позбавить бюджет цих коштів, тоді як потенційний додатковий прибуток експортерів, за наведеними розрахунками, може сягнути €22,6 млн.

"Принципове питання полягає в тому, хто отримає економічний ефект від реалізації стратегічної сировини – обмежене коло експортерів чи також держава, бюджет і українська промисловість", – зазначив президент ICC Ukraine.

Окремо Щелкунов звернув увагу на транзитні та посередницькі операції через країни ЄС. На його думку, держава має відстежувати кінцевого покупця, фактичну ціну товару, маршрут його переміщення, ланцюг перепродажів і пов'язаних осіб. Це дасть змогу визначити, де формується основна маржа та хто зрештою отримує дохід, пояснив він.

За словами експерта, оцінювати наслідки експорту лише за митними платежами недостатньо. Потрібно враховувати податки металургійних підприємств, зарплати, соціальні внески, витрати на енергію та логістику, а також валютну виручку від продажу готової продукції.

"Теза про те, що відкриття експорту автоматично забезпечить додатковий заробіток бізнесу, не відповідає на головне запитання: скільки від цього заробить Україна?" – резюмував він.