Економіст заявив, що зниження облікової ставки НБУ призводить до занепаду бізнесу
Національний банк України фактично привів економіку країни до рецесії через штучне створення інфляційних показників на рівні 5%. Водночас промислова інфляція в Україні сягає 35%, заявив економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю Юрію Романенку.
"Це прояв монетарної політики Нацбанку. Є промислова інфляція – це ріст цін на фактори виробництва, тобто елементи затрат, які входять у собівартість продукції, і там обвальна гіперінфляція. Тобто вона просто зашкалює. Але її ніхто не контролює, адже вона регулятора взагалі не цікавить. А споживчі ціни – там офіційний показник інфляції затиснули шляхом статистичних методів на рівні 5%. І показує нібито макрофінансову стабільність", – сказав експерт.
Економіст також зазначив, що на сьогодні підприємств із високою рентабельністю – 30% – майже немає. Такі показники фіксують лише у фінансовому секторі.
"Там рентабельність капіталу завдяки голові НБУ Андрієві Пишному становить понад 30%. Тому й виходить, що реальний сектор економіки в таких умовах повністю вмирає. Нацбанк поступово знижує облікову ставку. Але, якщо ви це робите, при цьому жодним чином не розблоковуєте процес кредитування, то сенсу в цьому зниженні немає", – заявив Кущ.
Як приклад, експерт навів ситуацію з підприємствами у прифронтових областях України, які не можуть узяти кредити через те, що НБУ встановив на них так званий червоний прапорець.
"Вони перебувають у підвищеній зоні ризику, і їм кредитів не дають. Лише під 100-відсотковий ліквідний завдаток. Тому в цьому випадку ми бачимо, як руйнується бізнес у таких областях, як Харківська, Сумська, Чернігівська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Запорізька. Там виживають лише підприємства олігархічного формату. Тому НБУ в нас не виконав головну функцію по фінансуванню структурного перебудування економіки", – підкреслив аналітик.
Кущ також зазначив, що причина занепаду бізнесу у прифронтових областях полягає у "колосальному прорахунку керівництва регулятора, тому що в Україні досі немає самовідновлювальної циркуляційної моделі економіки, тобто самозростаючої".
"Це коли ти даєш інвестиції і через ефект-мультиплікатор отримуєш роль ВВП і далі вже ріст податкових надходжень", – додав економіст і наголосив на необхідності синергії політики уряду й Національного банку.
Контекст:
Облікова ставка визначає норму відсотка, який НБУ стягує в разі рефінансування комерційних банків. Що вища ставка, то дорожче для банків і для споживачів коштують кредити й депозити. Це стимулює бізнес і населення накопичувати гроші, а не витрачати їх. Унаслідок цього попит на товари скорочується, інфляція сповільнюється. Зворотний бік підвищення облікової ставки – скорочення кредитування і, як наслідок, уповільнення економічного зростання.
У червні 2020 року облікова ставка в Україні сягнула історичного мінімуму – 6%. У березні 2021 року НБУ почав поступово підвищувати її, і в січні 2022-го, за місяць до російського повномасштабного вторгнення, Нацбанк підвищив ставку до 10%. 3 червня 2022 року Нацбанк підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Ставка трималася на цьому рівні до 27 липня 2023 року, коли регулятор знизив її до 22%.
15 грудня минулого року НБУ знизив облікову ставку до 15%. 25 січня 2024 року ухвалив рішення залишити її на попередньому рівні, 14 березня – знизив до 14,5%, 25 квітня – до 13,5%, 13 червня – до 13%. 25 липня правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на тому ж рівні – 13%.
Наступне засідання правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 19 вересня 2024 року.