+1 Київ
"Це рішення спрямовується на забезпечення стійкості валютного ринку й наближення інфляції на прогнозному горизонті до цілі 5%... Враховуючи, що подальше пришвидшення інфляції може призвести до погіршення очікувань і зниження реальної дохідності гривневих інструментів, доцільним є збереження облікової ставки на рівні 13%", – пояснюють у повідомленні.
Базовий сценарій прогнозу передбачає відновлення циклу зниження облікової ставки лише на початку 2025 року. Однак, якщо ризики для інфляційного розвитку й валютного ринку послабляться, зокрема внаслідок імовірного отримання Україною більших обсягів фінансової підтримки, НБУ обіцяє розглянути можливість швидшого відновлення циклу. Водночас у разі суттєвого зростання цінового тиску й появи ризиків розбалансування очікувань НБУ буде готовий посилити монетарну політику.
Як зазначають у НБУ, після тривалого періоду зниження інфляція в травні відновила зростання, а упродовж останніх місяців "очікувано пришвидшилася" і в червні сягнула 4,8% у річному вимірі. Регулятор зазначає, що базова інфляція (5% рік до року в червні) відповідає прогнозу НБУ.
Фундаментальний ціновий тиск посилювався через збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію. Окрім того, на динаміці окремих компонентів базового індексу споживчих цін позначилося послаблення обмінного курсу гривні.
Надалі, за прогнозом НБУ, інфляція ще пришвидшиться, і станом на кінець року сягатиме 8,5%, але наступного року почне знижуватися – до 6,6%. "У 2026 році інфляція повернеться до цілі НБУ в 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки й подальшого поліпшення ситуації в енергетиці", – зазначає регулятор.
Економічне відновлення триватиме, хоча буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми, прогнозує Нацбанк. Попри дефіцит електроенергії й менші порівняно з попереднім роком врожаї, НБУ навіть дещо покращив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%.
"Поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики разом із розбудовою експортних шляхів і пожвавленням зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4–5% у 2025–2026 роках", – ідеться в повідомленні.
Базовий сценарій прогнозу передбачає збереження значних обсягів зовнішнього фінансування України, яке, однак, поволі скорочуватиметься з розширеннямя внутрішньої спроможності покривати видатки бюджету власними ресурсами. Очікують, що цього року міжнародні партнери нададуть Україні приблизно $38 млрд пільгових кредитів і грантів, а наступного року – не менше ніж $31 млрд.
Основним ризиком для інфляційної динаміки й економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.
Залишаються й інші ризики, більшість із яких також прямо чи опосередковано пов’язана з перебігом війни, зокрема:
- виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;
- перенесення на ціни окремих нових податків для бізнесу, щодо запровадження яких зараз дискутують на державному рівні;
- подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної й портової;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій;
- ризик суттєвішого зниження обсягів підтримки України міжнародними партнерами, зокрема внаслідок електоральних циклів у багатьох країнах.
Водночас є ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв, пов’язаних із подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, реалізацією масштабної програми відновлення України, швидшими темпами відновлювальних робіт в енергетиці, вважають у Нацбанку.
