"Наступ на свободу слова". У комітеті Ради виступили із заявою щодо законопроєкту про дезінформацію

Низка норм, передбачених у законопроєкті про дезінформацію, розробленому міністром культури, молоді та спорту Володимиром Бородянським, загрожує свободі слова в Україні. Про це йдеться в заяві шістьох членів парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, яку опублікувала у Facebook нардепка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук.

Нардепи заявили, що усвідомлюють виклики, які стоять перед Україною в умовах гібридної війни з РФ, і "цінують зусилля колег" у Мінкультури. Однак, як ідеться в документі, депутатів турбує низка аспектів, "про що вони хотіли б заявити публічно":

• непропорційний рівень покарань та криміналізація низки статей діяльності журналістів;
• поява уповноваженого органу за рішенням Кабміну з широким колом можливостей застосування механізмів держави в регуляції свободи слова;
• розподіл журналістів на тих, хто ввійде у пропоновану асоціацію, та тих, хто не схоче;
• принцип правової визначеності під час тлумачення терміна "дезінформація", а також відповідності змісту та обсягу цього визначення сучасним викликам;
• принцип пропорційності покарання за вчинене правопорушення, зокрема залучення занадто широкого кола громадян, на яких поширюватиметься діяльність цього закону.

"Вважаємо, що такі методи можуть призвести до наступу на свободу слова та служити підставою для тих, хто насправді нехтує роботою журналістів у звинуваченні влади у зворотніх діях... Ми готові надати міністерству чіткі висновки проаналізованого проєкту закону та долучитися до роботи над ним, розуміючи необхідність вжиття відповідних кроків у цьому напрямку", – заявили депутати.

Під заявою підписалися Кравчук, яка є заступницею голови комітету і заступницею голови фракції "Слуга народу", та п'ятеро її колег по фракції: голова комітету Олександр Ткаченко, його заступники Микита Потураєв і Гео Лерос, а також члени комітету Єлизавета Богуцька та Андрій Боблях. Загалом до складу комітету входить 16 нардепів. Як повідомила Кравчук, вони теж можуть підтримати заяву.

Водночас Ткаченко, Кравчук, Потураєв і Богуцька є співавторами проєкту закону №2693 "Про медіа", який уже внесено до парламенту і зараз обговорює громадськість. Проєкт розкритикував голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкультури Володимир Бородянський презентував 17 січня.

Згідно з ним, зокрема, поширення дезінформації за умови добровільного спростування, починаючи із третього факту порушення протягом одного року, передбачає покарання у вигляді 1000 мінімальних зарплат за кожне порушення (мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року становить 4723 грн; отже, штраф становитиме 4,7 млн грн). У разі якщо ЗМІ відмовиться добровільно спростувати "дезінформацію", штраф збільшать до 2000 мінімальних зарплат за кожен факт (9,4 млн грн).

Відстежувати публікації у ЗМІ, які містять ознаки дезінформації, повинен буде уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.

Окрім того, на слайдах, які демонстрували під час презентації, ішлося, що поширення дезінформації за певних умов можуть карати тюремним ув'язненням на строк від двох до семи років. Зокрема, позбавлення волі передбачено за "систематичне навмисне поширення дезінформації", яка становить загрозу національній безпеці, за поширення дезінформації, вчинене організованою групою або повторно. Тюремний строк також передбачено за дезінформацію, яка призвела до тяжких наслідків, за використання ботів для поширення дезінформації та за фінансування поширення фейків.

24 січня Бородянський заявив, що законопроєкт не передбачає покарання у вигляді тюремного ув'язнення.

В Інституті масової інформації вважають, що законопроєкт про дезінформацію та заходи з боротьби з нею містить неоднозначні норми, які неприпустимі в демократичному суспільстві.

Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес підкреслив, що держава не має обмежувати діяльність працівників ЗМІ.

Занепокоєння щодо законопроєкту висловили в ОБСЄ та ООН.

30 січня Бородянський повідомив, що законопроєкт передано на доопрацювання.