"Має відповідати Конституції". Омбудсмен України повідомив, що до оновленого законопроєкту про мобілізацію є зауваження на дев'ять сторінок

За його словами, загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли дев'ять сторінок.

Нормативний казус є в питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.

"Тут питання у відмітках: формулювання "зняти" та "виключити" з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує врегулювання, – написав Лубінець. – У законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд із країни. Однак, згідно з вимогами ст. 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України".

Серед інших норм, що порушують Конституцію, омбудсмен назвав обов'язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; надання права співробітникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки перевіряти військово-облікові документи громадян віком 18-60 років (таку перевірку, за словами Лубінця, можуть проводити лише поліцейські та прикордонники); позбавлення права на звільнення від призову аспірантів, які навчаються на контракті. Він також звернув увагу, що в законопроєкті не згадують можливості альтернативної (невійськової) служби, наприклад, якщо людина не може виконувати військовий обов'язок із релігійних переконань. 

Окрім того, Лубінець розкритикував норму про те, що призов на військову службу з мобілізації здійснюють незалежно від місця перебування на військовому обліку (людину можуть призвати на службу під час відрядження, виїзду на вихідні до батьків, у санаторії або лікувальному закладі за межами місця проживання). "Проте, як показує аналіз звернень до нашого офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову", – наголосив омбудсмен. Він пояснив, що багато громадян не носять із собою медичні документи, а також документи, які дають право на звільнення від призову. 

Він розповів, що 5 лютого провів зустріч із міністром оборони України Рустемом Умєровим, який "готовий реагувати на зауваження".

"Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси та передусім відповідати усім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати!" – резюмував Лубінець.

Контекст:

9 грудня 2023 року президент України Володимир Зеленський повідомив, що військові хочуть додатково мобілізувати до пів мільйона людей, це "коштуватиме Україні додаткових 500 млрд грн". За тиждень головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що військове командування не подавало запитів Кабміну "на конкретні цифри". Міністр фінансів України Сергій Марченко повідомив в опублікованому 27 грудня інтерв'ю, що грошей на мобілізацію немає.

25 грудня Кабмін подав у Раду законопроєкт про мобілізацію №10378. Він передбачав зниження мінімального віку призову за мобілізацією із 27 до 25 років, скасування строкової служби та поняття про обмежену придатність. Окрім того, Кабмін запропонував надсилати повістки онлайн, а на ухилянтів накладати деякі обмеження прав. Омбудсмен критикував цей проєкт закону, він звертав увагу, що в ньому є норми, які суперечать Конституції України.

11 січня 2024 року Рада повернула законопроєкт на доопрацювання. 30 січня Кабмин вніс у Раду оновлений документ. "ГОРДОН" докладно писав, що він передбачає. Депутати можуть розглянути законопроєкт про мобілізацію у першому читанні цього тижня.