На західному кордоні України треба будувати мости, а не зводити стіни – Шмигаль про експорт агропродукції
3 жовтня на засіданні Кабінету Міністрів України прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що експорт українського продовольства через Євросоюз є вигідним і Україні, і світу. Стенограму його виступу опублікував сайт Кабміну.
"На нашому західному кордоні вже зараз слід будувати мости, а не зводити стіни. Це насамперед стосується українського аграрного експорту. Нам потрібні широкі транзитні шляхи для експорту продовольства. Це важливо для стійкості нашої економіки. Це важливо для світу, адже це глобальна продовольча безпека", – сказав прем'єр.
Він зазначив, що Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує врожай 2023 року на рівні понад 79 млн тонн, а "гарний урожай означає, що Україна збереже своє стратегічне значення гаранта глобальної продовольчої безпеки".
"Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, решту потрібно експортувати. Бо це ресурси для фермерів, це валютна виручка для держави, це продовольство для країн, що голодують. Тут ми розраховуємо на дієвість запропонованого Україною механізму верифікації та контролю українського агроекспорту. На транзитні шляхи солідарності від ЄС, на розширення можливостей дунайських портів і на нові "зернові коридори", – пояснив Шмигаль.
За його даними, станом на 3 жовтня в Україні намолочено майже 42 млн тонн зернових та олійних культур, і прем'єр вважає це результатом "не лише сприятливої погоди, але й послідовної підтримки аграріїв".
"У 2023 році вони отримали більше 33 млрд грн кредитів за програмою "5–7–9", а за всіма кредитними програмами – понад 56 млрд грн. У проєкті державного бюджету на наступний рік також закладені ресурси на допомогу агросектору: на доступні кредити бізнесу, на грантові програми, на компенсацію за купівлю української сільгосптехніки. Крім того, 2 млрд грн спрямуємо на гуманітарне розмінування. Зокрема, на компенсації при закупівлі аграріями послуг із розмінування на відкритих аукціонах", – наголосив Шмигаль.
Контекст:
Із 2 травня до 15 вересня діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку й насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ембарго ввели через те, що фермери з Польщі й інших країн виходили на акції протесту. Аграрії скаржилися, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові.
15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на ввезення української агропродукції. Як зазначили в Єврокомісії, Україна погодилася вжити заходів (включно з, наприклад, системою ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків ціни на зерно. Незважаючи на рішення Єврокомісії, Польща, Угорщина і Словаччина (до кінця року) односторонньо продовжили заборону імпорту українського зерна.
18 вересня в Мінекономіки України повідомили, що Україна розпочала судову процедуру через заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Словаччини й Угорщини. Шмигаль 19 вересня заявив, що Київ пропонує партнерам компроміс, і пригрозив Польщі й Угорщині забороною на ввезення їхніх товарів в Україну.
19 вересня в Мінекономіки України заявили, що Україна найближчими днями заборонить імпорт цибулі, помідорів, капусти і яблук із Польщі. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький попередив, що його країна готова розширити заборону на ввезення продукції з України, якщо Київ ескалюватиме конфлікт.
21 вересня в Мінагрополітики України повідомили, що Україна й Польща домовилися виробити план взаємодії щодо експорту українського зерна. 24 вересня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна допоможе Україні наростити експорт зерна, але свій ринок залишить закритим.