"Навіть раби бунтують". Кулеба вважає недоречним називати російське суспільство "рабами"
Ситуація в РФ може змінитися під впливом подій війни, яку країна-агресор Росія веде проти України. Таку думку в інтерв'ю Elta, яке 9 березня опублікувало видання Delfi, висловив глава МЗС України Дмитро Кулеба.
Журналістка під час бесіди зазначила, що коли Кремль розпочав широкомасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, була надія, що росіяни піднімуться, вийдуть на вулиці, протестуватимуть. Вона запитала Кулебу, чи є ще надія, що російське суспільство може стати тим чинником Х, який принесе зміни в РФ, коли повномасштабна війна триває вже понад два роки.
Глава українського МЗС відповів, що "російське суспільство іноді називають суспільством рабів: вони покірно слухають усе, що їм нав'язує їхній рабовласник – [президент Володимир] Путін". Але, як зазначив Кулеба, "навіть раби бунтують".
"Тому я вважаю, що називати російське суспільство рабами недоречно", – наголосив міністр.
Кулеба додав, що принаймні на сьогодні він не бачить жодного чинника Х.
"Якщо вони проковтнуть смерть [російського опозиціонера Олексія] Навального, то... Але це може змінитися, якщо зміниться ситуація на фронті й усередині Росії. Але для того, щоб Україна змінила ситуацію, нам потрібна зброя", – резюмував глава українського МЗС.
Контекст:
Російська влада після 24 лютого 2022 року переслідує учасників будь-яких акцій протесту, де висловлюють незгоду з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Пік протестів припав на березень – початок квітня.
Російські опозиціонери або виїхали за кордон (наприклад, Михайло Ходорковський, Геннадій Гудков), або опинилися в ув'язненні чи під вартою (зокрема, Володимир Кара-Мурза, Ілля Яшин).
Після оприлюднення указу в Росії відбулися акції проти часткової мобілізації. Були випадки підпалів військкоматів.
25 вересня в Дагестані провели масові мітинги проти мобілізації, приблизно 120 осіб було затримано.
За даними "ОВД-Инфо", за два роки широкомасштабної війни у РФ і на території тимчасово окупованого Криму сталося 19 855 затримань за антивоєнну позицію, відкрито приблизно 900 кримінальних справ, 267 осіб позбавили волі.