Сійярто: Ми просимо повернути угорській нацменшині всі права, які вона мала до 2015 року
Будапешт просить Київ повернути права угорській національній меншині в Україні, які були до 2015 року. Про це 29 січня в Ужгороді на спільному брифінгу з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою і керівником ОП Андрієм Єрмаком заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Відеозапис заходу опублікували у Facebook МЗС України.
Сійярто зазначив, що останнім часом Україна й Угорщина мали "недобросусідські" відносини.
"В Україні ухвалювали такі закони, які зменшували права угорської нацменшини. У грудні минулого року український парламент ухвалив закон, який це зупинив, і ми це високо цінуємо. Але в нас є прохання – може, це й занадто, і ви вирішите, що я не ввічливий, але ми просимо повернути угорській нацменшині всі ті права, які вона мала до 2015 року. Я хочу наголосити, що Угорщина нічого більше не просить", – сказав Сійярто.
Він розповів, що угорська сторона сформулювала прохання в 11 пунктах, які, зокрема, передбачають відновлення статусу національної школи, можливості складати в Україні атестат зрілості угорською мовою й безперешкодно користуватися угорською у сфері суспільного життя.
"Ми прибули сюди, щоб відновити добросусідські відносини, перед нами довгий шлях, але ми з угорського боку готові виконати цю роботу. У Закарпатті угорці й українці живуть у мирі", – наголосив Сійярто.
29 січня в Ужгороді відбулася зустріч Кулеби, Єрмака та Сійярто. Перед початком переговорів вони побували біля пам'ятників захисникам України, а також біля могил бійців Збройних сил України угорського походження.
Єрмак на брифінгу після зустрічі повідомив про "потужний крок" до зустрічі президента України Володимира Зеленського із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном.
Контекст:
Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні у 2017 році закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила стурбованість майбутнім угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміють. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.
Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений у 2019 році закон про функціонування української мови як державної. У МЗС Угорщини заявляли, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
У Раді національної безпеки і оборони наголошували, що Україна "готова йти на певні компроміси в питанні" нацменшин заради євроінтеграції. Водночас в українському уряді вважають, що Угорщина "політично не зацікавлена" раз і назавжди закрити питання про нацменшини в Україні.
8 грудня 2023 року Рада ухвалила законопроєкт №10288-1 стосовно врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав нацменшин (спільнот) в окремих сферах. Того самого дня євроінтеграційний закон підписав президент України Володимир Зеленський. Він зазначав, що в документі враховано висновки Венеціанської комісії.
У МЗС Угорщини заявили 9 грудня, що стежитимуть за виконанням в Україні ухваленого Радою закону про нацменшини, зазначивши, що до повернення прав 2015 року далеко.