Центр нацспротиву про боротьбу з росіянами на окупованих територіях: 80% того, що відбувається, ми не контролюємо

Коли проти окупантів працюють як бойові групи, так і цивільні – це "синергія, яка потужно працює", кажуть у ЦНС
Фото: Спротив / Telegram

Після 24 лютого 2022 року національний спротив окупантам в Україні став масовим явищем, і він не має єдиного керівника, заявив речник Центру національного спротиву, офіцер Сил спеціальних операцій із позивним Остап. Про це він сказав в опублікованому 25 вересня інтерв'ю "Українській правді".

"Ми пишаємося, що рух опору дуже швидко розрісся. Одразу після вторгнення в нас було дуже багато комунікацій [з людьми на тимчасово окупованих територіях], телефонних розмов. Було щось на кшталт мережі з "десятниками", "сотниками". Але потім це настільки стало трендом, що, мабуть, десь 80% того, що відбувається, ми не контролюємо. Тобто люди самі вибудовують свою роботу, проявляють ініціативу. Передають інформацію, поширюють листівки, малюють графіті. Це реально вітчизняна війна. Боротьба громади з ворогом, який прийшов на нашу землю", – сказав офіцер.

Він зазначив, що завдяки спротиву росіяни відразу відчули себе в Україні "не у своїй тарілці", зрозуміли, що, незважаючи на їхні очікування, зустрічати армію РФ із квітами тут не будуть.

"У росіян це досі викликає дисонанс, бо в їхній свідомості завжди має бути той самий "центр прийняття рішень". Завжди є хтось, хто керує людьми. І якщо знайти, ліквідувати цей центр, то не буде і спротиву. Але в Україні вони зустрілися з тим, що спротив став справді громадянським. І вони досі це не можуть усвідомити", – зазначив Остап.

За словами спікера, у випадку цивільних ідеться насамперед про ненасильницький спротив – листівки, графіті, ігнорування "референдумів" і "виборів", передавання інформації силам оборони. Він зазначив, що військові не можуть заборонити "дорослій людині в окупації взяти мисливську рушницю", щоб протистояти ворогові, але ніколи до цього не закликають – для виконання бойових завдань на окупованих територіях є "спеціально навчені люди".

Спікер підкреслив, що психологічний тиск, який чинять на росіян цивільні в окупації, працює "у комплексі" з військовими операціями.

"Коли солдат РФ іде по Мелітополю й бачить десь намальований тризуб, а потім читає в Telegram, що десь підірвана автівка, у нього складається пазл. Він розуміє, що проти нього працюють як бойові групи, так і цивільні. Це – синергія, яка потужно працює. Ти хоч все листівками заклей, але якщо при цьому не буде прильоту, військових ліквідацій у тилу, то росіяни будуть сприймати ті листівки як порожні погрози. І навпаки: якщо будуть тільки підриви авто, спецоперації без громадянського спротиву, протесту, то окупант переконається, що воює тільки із ЗСУ, а місцеві його підтримують", – пояснив офіцер.

Він додав, що зараз, порівняно з весною 2022 року, цивільним набагато важче працювати, бо росіяни встигли вибудувати адміністративно-поліцейський режим.

"Попри всі зусилля росіян, на тимчасово окупованих територіях українці продовжують чинити спротив. Люди не прогинаються, чекають на ЗСУ. І не просто чекають, а допомагають, передають інформацію. Про це важливо говорити", – наголосив спікер.

Контекст:

Генштаб ЗСУ минулого літа повідомляв, що російські окупанти бояться партизанів, які активізувалися в Херсонській і Запорізькій областях. Рух спротиву також розвинений у Маріуполі Донецької області.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) в оперативному аналізі восени 2022 року наголошував на тому, що ефективні партизанські атаки України відволікають окупантів від виконання завдань на фронті.

У середині лютого 2023 року партизани "Атеш" підірвали автомобіль з окупантами в Новій Каховці Херсонської області, а 12 березня в тій самій області підірвали залізничні колії. 13 березня рух заявив, що підірвав чергового колаборанта в Новій Каховці, і пообіцяв, що "роботи багато, далі буде".