Ракети для ППО й HIMARS, Stinger, Javelin, броньовики й боєприпаси. Що ввійшло в перший пакет військової допомоги США Україні після розблокування Конгресу

"Сьогодні, після ухвалення додаткового закону про національну безпеку, який президент щойно підписав, міноборони оголосило про нову значну допомогу у сфері безпеки для термінового задоволення найважливіших потреб України у сфері безпеки й оборони", – ідеться в повідомленні.

У відомстві зазначили, що це 56-й транш обладнання із серпня 2021 року, який адміністрація Байдена надає Україні із запасів Пентагону.

У нього ввійшли:

• ракети RIM-7 і AIM-9M для ППО;
• зенітні ракети Stinger;
• стрілецька зброя й додаткові набої до неї, зокрема набої калібру 50 мм для боротьби з БПЛА;
• додаткові боєприпаси для систем HIMARS;
• артилерійські снаряди калібру 155 мм, включно з осколково-фугасними й удосконаленими боєприпасами подвійного призначення (імовірно, касетні боєприпаси – "ГОРДОН");
• артилерійські снаряди калібру 105 мм;
• мінометні снаряди калібру 60 мм;
• бойові машини піхоти Bradley;
• бронеавтомобілі типу MRAP;
• автомобілі HMMWV;
• автомобілі логістичного забезпечення;
• тактичні машини для буксирування й перевезення техніки;
• протитанкові ракети TOW;
• протитанкові комплекси Javelin і АТ-4;
• високоточні авіаційні (aerial) боєприпаси;
• обладнання для аеродромів;
• протиброньові міни;
• протипіхотні міни Claymore;
• підривні боєприпаси для розчищення перешкод;
• прилади нічного бачення;
• запчастини, польове обладнання, навчальне спорядження, технічне обслуговування й інше допоміжне обладнання.

У цьому списку немає далекобійних ракет ATACMS, котрі, як стверджували в Сенаті США, мали ввійти в цей пакет допомоги. Водночас у списку згадано "високоточні боєприпаси" без уточнення, про що саме йдеться.

Попередні пакети військової допомоги США виділили Україні у грудні 2023 року й березні 2024-го. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван пояснював тоді, що кошти на цю допомогу з'явилися через "непередбачувану економію" в уже укладених Пентагоном контрактах на заміщення переданої Україні зброї, писала "Європейська правда".

Контекст:

20 жовтня 2023 року Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

Проте розгляд документа заблокували представники Республіканської партії, які наполягають на посиленні заходів контролю за міграцією на кордоні США з Мексикою. Кілька місяців республіканці й демократи вели переговори щодо компромісного двопартійного законопроєкту. Саботувати угоду, зокрема, закликав республіканців колишній президент США Дональд Трамп, який вважає, що США потрібен окремий законопроєкт про кордони й імміграцію і його не мають прив'язувати до іноземної допомоги.

Після провалу кількох варіантів угоди 13 лютого 2024 року Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю й Тайваню, але без угоди про міграційну реформу й безпеку кордону. Його мала затвердити ще Палата представників, але так і не розглянула документа.

Натомість спікер Палати представників Майк Джонсон запропонував новий варіант. Він передбачає допомогу Україні на загальну суму $60,84 млрд, із яких $23,2 млрд спрямують на поповнення американських озброєнь і запасів замість наданих Україні. Джонсон запропонував виділити Україні $7,8 млрд прямої фінансової допомоги у кредит, водночас у законопроєкті є пункт, який дозволить президенту США за підтримки Конгресу списати згодом половину або всю суму кредиту. Також законопроєкт зобов'язує президента США в найкоротші строки надати Україні комплекси ATACMS, якщо це не зашкодить національній безпеці США.

Законопроєкт H.R. 8035 20 квітня підтримало 311 конгресменів (210 демократів і 101 республіканець). 23 квітня законопроєкт про міжнародну допомогу, який передбачає підтримку України, схвалив Сенат США. 24 квітня його підписав Байден, пообіцявши, що США почнуть доправлення зброї найближчим часом.

Наповнення цього пакету Байден і президент України Володимир Зеленський обговорили 22 квітня.