У Греції комуністи напали на акцію пам'яті жертв Голодомору, Україна вимагає розслідування інциденту
У Мандрі члени Комуністичної партії Греції 23 листопада напали на учасників української акції з ушанування пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 років. Про це повідомила грецька служба HuffPost.
Зазначено, що грецькі комуністи влаштували біля пам'ятника Тарасові Шевченку контрмітинг, який згодом переріс у сутички.
У заяві КПГ, яку опублікувало 902.gr акцію вшанування назвали "антиісторичною й антикомуністичною фієстою".
За словами комуністів, вони не хочуть втягування їхньої країни у війну, а також закликали владу до вирішення "реальних проблем місцевого населення".
Священник Української Греко-Католицької Церкви Ігор Посоленик зазначив у Facebook, що в заході зі вшанування біля пам’ятника Шевченкові брали участь, зокрема, діти й дорослі з українських церковних, освітніх і культурних організацій.
Учасники акції розповіли йому, що нападники з комуністичною символікою перекрили доступ до пам'ятника, а також вдалися до агресивних дій, образ і погроз.
Від насильницьких дій, за його словами, постраждав дипломат посольства.
"Атмосфера страху і хаосу запанувала там, де мала звучати молитва", – наголосив Посоленик.
Посольство України в Греції в заяві у Facebook висловило протест проти провокацій і насилля з боку членів КПГ.
"Посольство в найрішучішій формі засуджує ганебне порушення офіційного заходу, присвяченого подіям історичного й емоційного значення для українського народу. Ці провокаційні дії, які призвели до фізичних нападів, зокрема напад на українського дипломата, що призвели до фізичної шкоди, є абсолютно неприйнятними і грубим порушенням міжнародних норм", – ідеться в повідомленні.
Окрім того, посольство закликало правоохоронні органи Греції негайно взятися за розслідування інциденту і притягнути винних до відповідальності.
Контекст:
Голодомор 1932–1933 років – масовий голод, який призвів до багатомільйонних людських жертв у сільській місцевості на території Української РСР. На сайті музею Голодомору зазначено, що загальна кількість померлих через голод у ті роки сягнула 7 млн людей. Голодомор сприймають як акт геноциду українського народу, інспірований урядом СРСР. Днем пам'яті жертв Голодомору є четверта субота листопада.
2016 року Верховна Рада України звернулася до демократичних держав із проханням визнати Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
До початку повномасштабного вторгнення країни-агресора РФ в Україну низка держав уже визнала Голодомор геноцидом українців, зокрема Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія і навіть Ватикан.
У 2022–2023 роках процес визнання Голодомору геноцидом активізувався, геноцидом українців Голодомор визнали Чехія, Бельгія, Молдова, Ірландія, Німеччина, Ісландія, Франція, Словенія, Великобританія, Люксембург, Хорватія, Італія, Уельс, Швейцарія, а також Європарламент і ПАРЄ.