Україна 19 березня розпочала переговори з Естонією щодо укладання двосторонньої безпекової угоди. Про це поінформував пресцентр Офісу президента України.
Українську делегацію на переговорах з Естонією очолив заступник глави ОП Ігор Жовква, естонську – заступниця міністра закордонних справ Кюлліке Сілласте-Еллінг.
"Важливо укласти сильні безпекові угоди з усіма країнами Балтії, які надають нам величезну – у співвідношенні до свого ВВП – допомогу. Оскільки Естонія, Латвія і Литва також межують з агресором, наші безпекові зобов'язання однозначно мають бути обопільними", – зазначив Жовква.
Як вказали в ОП, українська й естонська сторони розпочали роботу над проєктом угоди й узгодили графік подальших переговорів.
Жовква розповів 16 березня, що Україна веде переговори у сфері безпеки з 10 державами.
Контекст
- У червні 2023 року глава Української держави Володимир Зеленський заявив, що в Києві розуміють, що під час війни Україна не зможе стати членом Альянсу, але їй потрібні юридичні гарантії безпеки на шляху до НАТО.
- Країни G7 (США, Німеччина, Японія, Франція, Канада, Італія і Великобританія), а також Євросоюз 12 липня ухвалили декларацію про підтримку України з гарантіями безпеки на полях саміту НАТО у Вільнюсі. У разі майбутнього збройного нападу Росії "Велика сімка" пообіцяла надати Україні зброю, військову техніку й економічну допомогу, а також накласти економічні та інші витрати на Росію.
- До декларації G7 про гарантії безпеки для України приєдналося 32 країни, повідомив Зеленський 30 січня 2024 року.
- Україна планує підписати конкретні двосторонні угоди з кожним із союзників, пояснив секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов.
- 12 січня Україна й Великобританія підписали першу угоду про безпекові гарантії. 16 лютого Україна уклала угоди у сфері безпеки з Німеччиною і Францією, 23 лютого – з Данією, 24 лютого – з Італією й Канадою, 1 березня – з Нідерландами.