США ввели візові обмеження стосовно грузинських політиків, які підтримали закон про "іноагентів"
6 червня 2024, 23.08
США вводять перший пакет візових санкцій проти 30 грузинських політиків і депутатів, котрі підтримали ухвалення закону "Про прозорість іноземного впливу", який вважають аналогом російського закону про "іноагентів". Про це представник Держдепартаменту США Метью Міллер заявив 6 червня на брифінгу, який зовнішньополітичне відомство транслювало в YouTube.
До списку підсанкційних осіб, який Міллер назвав початковим, увійшли, за його словами, члени керівної партії "Грузинська мрія", депутати парламенту, співробітники правоохоронних органів і приватні особи. Представник Держдепу зазначив, що перший пакет візових обмежень торкнеться від 20 до 30 осіб.
"США, як і раніше, глибоко занепокоєні антидемократичними діями партії "Грузинська мрія", а також її нещодавніми заявами й риторикою. Ці дії створюють ризик відхилення від європейського майбутнього Грузії та суперечать конституції Грузії і волі її народу. Держсекретар [США Ентоні] Блінкен нещодавно оголосив про повний перегляд усіх видів двосторонніх відносин між США і Грузією. У межах цього перегляду Держдепартамент ухвалив нову політику візових обмежень", – сказав Міллер.
Він не став називати конкретних імен, але зазначив, що йдеться про осіб, які є відповідальними або співучасниками "підриву демократії у Грузії", обмежуючи право на мирні збори й висловлювання думки, за напади на мирних демонстрантів, залякування представників громадянського суспільства й навмисне поширення дезінформації.
Спікер зовнішньополітичного відомства США також висловив сподівання, що лідери Грузії переглянуть свої дії та "зроблять кроки для просування давно бажаним євроатлантичним і демократичним шляхом своєї країни".
"Однак, якщо вони цього не зроблять, США готові вжити додаткові дії", – резюмував він.
Держдепартамент анонсував санкції проти прибічників закону про "іноагентів" у Грузії в органах влади два тижні тому. У ніч на 24 травня на сайті відомства з'явилося повідомлення про перегляд Вашингтоном усіх сфер співпраці із Грузією. У ньому йшлося про введення візових обмежень для колишніх і чинних політиків, причетних до ухвалення закону, членів їхніх сімей і силовиків, котрі брали участь у розгоні мирних акцій протесту проти закону у Тбілісі.
Контекст
- Уперше закон "Про прозорість іноземного впливу", який називають аналогом російського закону про "іноагентів", влада Грузії ініціювала в березні 2023 року. Проти були опозиція, представники ЗМІ й неурядові організації. Проєкт також критикували в ЄС і США. Президентка країни Саломе Зурабішвілі висловила повну підтримку мітингувальникам і пообіцяла накласти на закон вето. У Тбілісі й регіонах розпочалися протести. 10 березня парламент зняв законопроєкт із розгляду.
- 15 квітня 2024 року парламент Грузії знову почав розглядати скандальний законопроєкт про "іноагентів". Почалися масові акції протесту. Незважаючи на це, 14 травня закон ухвалили у третьому, остаточному читанні.
- Відкликати закон про "іноагентів" закликали Грузію верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель і Єврокомісія. За даними ЗМІ, ЄС заморозить заявку Грузії на вступ, якщо закон про "іноагентів" набуде чинності.
- 18 травня Зурабішвілі наклала вето на закон. 28 травня парламент Грузії остаточно затвердив закон, подолавши вето. 28 травня президентка запропонувала громадянам країни провести референдум щодо цього. За її словами, референдум присвятять тому, чого хоче населення Грузії – "європейського майбутнього чи російського рабства".
- 30 травня низка неурядових організацій Грузії заявила на спільному брифінгу, що має намір оскаржити закон "про іноагентів" у Конституційному суді. "Конституційний суд може діяти з наданими конституцією повноваженнями й зупинити дію відповідних статей закону", – цитувало їх "Эхо Кавказа".