Отже, давайте розберемо, яка причина атаки на Одесу?
Найголовніше: жодні дії України не спровокували нічної атаки. Росіяни все одно атакували б і все одно напали б. Тому це потрібно тримати в голові.
А тепер давайте подумаємо. Тут історія не в Кримському мосту, тут історія в зерні.
"Зернова угода" призупинена. І найбільший страх росіян у тому, що ми разом із Туреччиною продовжимо вивозити зерно з наших портів. Якщо це станеться, це закінчить усе. І будь-які переговорні позиції Росії в "зерновій угоді", і будь-які надії на транзит аміаку, і підключення "Россельхозбанка" до SWIFT.
Ну і це закінчить блокаду українських портів. Виходячи з логіки, яку вибудовує російське керівництво, то вони мають потопити суховантажі із зерном, які вийшли з наших портів, коли угода призупинена.
Чи потоплять росіяни суховантажі під турецьким прапором? Ні.
Тому, по суті, учорашня атака на Одесу – це намагання вдарити наперед. Показати, що без Росії зерно вивозити не можна. І що Росія не може потопити судна, але може, умовно, нанести удару по інфраструктурі.
З нашого боку насправді є вихід: від Одеси залежить продовольча безпека світу. Є три найбільші покупці нашого зерна – Китай, Африка та ЄС. І ось через них можна тиснути на Росію.
Завдання в цій партії просте: продавати своє зерно й заблокувати російське. Це складно, але можливо.
Джерело: Олексій Гончаренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора