ГОРДОН
 
 
Андрій Вігірінський

Економічний і політичний експерт.

ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Карантин пересічного боржника: що пропонують українські банки?

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Наприкінці першого місяця карантину уряд України вирішив розглянути питання створення "Ради з питань економічного розвитку", яка буде розробляти програму рестарту економіки. Сказати, що такий крок запізнілий, – відверто виявляти толерантність до виконавчої гілки влади.

За даними "Дослідження стану і перспектив українського бізнесу у зв'язку з карантинними заходами та кризовими явищами в економіці", проведеного дослідницьким підрозділом Advanter Group спільно з Українським інститутом майбутнього (із 28.03 до 02.04 опитано 458 підприємств, серед яких мікро-, малі, середні та великі): 2% опитаних в умовах карантину здатні існувати та не припинити свою діяльність через банкрутство не більше ніж два тижні; 10% – не більше ніж три-чотири тижні; 26% – від одного до двох місяців; 24% – у межах двох-трьох місяців; 26% – більше ніж три місяці.

Переважно, місяць обмежень закінчився, а з огляду на швидкість ухвалення рішень урядом і парламентом, фактично половина підприємств України не може відновити свій попередній вид діяльності після часткового скасування обмежувальних заходів.

Окрім цього, на неприпустиме привілля в ухваленні суспільно важливих рішень на загальнодержавному рівні вказує і положення закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19 )" № 540-IX від 30.03.20, яким Кабінету Міністрів України доручено спільно з Національним банком України протягом одного місяця від дня набуття чинності цього закону розробити та затвердити національну програму цільових кредитів для забезпечення фонду заробітної плати з пільговим безвідсотковим періодом. За кожним видом підприємств стоять певні працівники, а якщо не працює роботодавець (підприємство), то і працівнику нема з чого виплачувати заробітну плату. Це абсолютно очевидна істина.

Чому фінансування потрібне невідкладно, чудово демонструє статистика НБУ. Станом на кінець лютого 2020 року нефінансовим корпораціям було надано кредити на суму 738 317 млн грн, із яких 363 180 млн грн (49%) зі строком погашення до одного року. У портфелі кредитів зі строком погашення до року 31% надано великим підприємствам (112 717 млн грн), 21% – середнім підприємствам (77 417 млн грн), суб'єктам малого підприємництва – 7% (25 729 млн грн), суб'єктам мікропідприємництва – 103 864 млн грн, або 28,5%.

Окрім цього, станом на лютий 2020 року фізичних осіб – підприємців прокредитували строком до одного року на суму 2877 млн грн.

В умовах, коли середня відсоткова ставка за кредитами залежно від розміру підприємства станом на лютий коливається від 10,5% для великого бізнесу, 19–20% середній для мікропідприємництва та 25,7% (середня ставка станом на лютий 2020 року для фізичних осіб  підприємців), кожен місяць "простою" може бути для таких підприємств останнім.

Окрім цього, не варто забувати, що крім кредитування підприємств, боржниками є домогосподарства. За даними НБУ станом на лютий 2020 року населення прокредитовано на суму 217 694 млн грн, споживчі кредити строком до одного року – 91 993 млн грн (42%); на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості строком до одного року – на 639 млн грн (тут перевага на користь довгострокових кредитів на строк понад 10 років на суму 24 078 млн грн).

Мабуть, варто розуміти, що є різниця між господарськими відносинами банку з клієнтами і відносинами уряду з підприємствами через програму фінансування певних цільових кредитів. У першому випадку діє принцип заборони втручання держави в конкретну господарську діяльність, тому ні Регулятор, ні ВРУ не можуть дати вказівку звільнити повністю клієнтів банків від виконання зобов'язань за договорами фінансування, оскільки в такому разі мова піде про неотриманий прибуток самим банком унаслідок рішень органів державної влади, а наступним кроком – вимога про компенсацію упущеної вигоди, унаслідок таких рішень із Державного бюджету, добровільна або через суд.

Враховуючи це, звісно, важливі норми як закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на попередження виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року №533-IX, положення закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 6, згідно з яким у разі протермінування споживачем у період із 1 березня 2020-го до 30 квітня 2020 року виконання зобов'язань за договором, споживача звільняють від відповідальності перед кредитором за таке протермінування, зокрема від обов'язків платити кредитору неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплату яких передбачає угода про споживчий кредит за протермінування виконання.

Окрім цього, уже згаданий закон № 540-IX від 30 березня 2020 року в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню та поширенню пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) заборонив підвищення відсоткової ставки за кредитними договорами.

Для бізнесу кредитні канікули (так само, як і для домогосподарств) покликані підтримати операційну діяльність компаній (для домогосподарств підтримати необхідні споживчі витрати продовольчого характеру), але це аж ніяк не те, що часто звучить від політиків, які чомусь вирішили, що їхніх виборців варто вводити в оману, кажучи про те, що канікули – це можливість не платити. Діяльність банків – це також бізнес, тому в умовах кризової ситуації канікули, відтермінування та розстрочення для клієнтів – це такі самі кроки назустріч одне одному, а не прощення чи списання. Тим більше, заходи такого характеру мають тимчасовий характер. Законодавець обмежує право банків нараховувати штрафи та пені за протермінування платежів до 30 квітня, а банки пропонують кредитні канікули на строк до двох-трьох місяців від дати звернення за ними. Проте залежно від тривалості карантину ці строки, ймовірно, може бути продовжено.

З іншого боку, кожен банк цінує свою репутацію і розуміє соціальну роль, яку він виконує, враховуючи це, розробляє окремі програмні продукти, які покликані підтримати власного клієнта в період пандемії, але ці програми не є благодійністю і не можуть бути нею за своєю суттю, оскільки суперечать принципам діяльності підприємниця. Утім є розуміння того, що як клієнт зацікавлений у банку, так і банк у клієнті, тому сторони мають знаходити компроміси у своїх фінансових відносинах.

Приміром, як державні "ПриватБанк" і "Ощадбанк" розробили програми "кредитних канікул", для клієнтів із-поміж малого і середнього бізнесу, які зможуть скористатися відтермінуванням до трьох місяців за платежами за тілом кредиту, у формі невідновлюваної кредитної лінії та термінового кредиту, так і банки без державної частки у статутному капіталі, працюють над пошуком варіантів, які влаштують сторони зобов'язань, наприклад, для клієнтів "Альфа-Банк Україна" розроблено програму "кредитних канікул", яка дасть змогу, у разі необхідності, взяти паузу на два місяці щодо внесення платежів за кредитами. "Кредитні канікули" доступні клієнтам банку, у яких є кредитна картка, кредит готівкою або кредит без застави на придбання товарів. Водночас станом на 1 березня 2020 року у клієнтів не має бути протермінованої кредитної заборгованості. Водночас якщо така ситуація була, то пропонують варіанти її реструктуризації.

Програми банків багато в чому схожі, втім, треба пам'ятати, що банкрутство клієнта – це не те, чого хоче кредитор, адже такі моменти впливають і на його ліквідність, а, як наслідок, у межах розумних компромісів, можна знайти взаєморозуміння з фінустановою.

Водночас уряд має, аналізуючи статистику, максимально оперативно впроваджувати програми цільового кредитування не тільки для забезпечення фонду заробітної плати, із можливістю взяти кредит на пільговий "безвідсотковий" період, адже виплатити зарплату і залишитися належним – це не зовсім те, що бізнес сьогодні потребує, вірніше, не тільки це. Є потреба у формуванні державних замовлень, які дадуть змогу інтенсифікувати операційну діяльність, а завдяки доходу, відповідно, обслуговувати і заборгованість перед банками комерційну, і ту, що виникне за програмами уряду, мінімізувати втручання держави на посткарантинний період, мінімізувати податкове навантаження на господарську діяльність тощо. Звісно, економіка країни втратить від пандемії, але розмір цих втрат залежить від оперативності ухвалення консолідованих рішень представників уряду, Нацбанку, банківської спільноти та їхніх позичальників, адже човен, у якому опинилися всі вищеперелічені і громадяни, – один.


Джерело: "ГОРДОН"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги