Дорогі земляки!
Усім, хто найближчим часом, порушуючи карантинні норми, намагатиметься прокрастися на кладовища, хочу дохідливо пояснити деякі прописні істини, про які багато співгромадян, що вважають себе православними християнами, чомусь забуває.
У Світлу седмицю (тиждень після Великодня) покійних не поминають. Сам Великдень – це перемога життя над смертю, і тому не варто в цей період іти на кладовище. Якщо мені не вірите, то запитайте про це свого духівника, і він вам підтвердить.
Поминальні дні (Радониця, "гробки") припадають на Фомин тиждень (наступний після Світлої седмиці), і ми успадкували їх від давніх слов'ян. Тому пам'ятаємо, що у християнській традиції суть поминання – це молитва, а не тризна з бенкетом, як у язичників.
А замість трапези краще милостиня, бо: "Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати. Але, як справляєш банкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих, і будеш щасливий". (Лк. 14, 12-14).
Тому, якщо ви все-таки люди православні, то замість того, щоб упиватися горілкою на могилах своїх померлих родичів, краще придбайте на "Розетці" з АТБ продуктовий набір для незаможних або допоможіть із ліками хворій старенькій.
І так, ніде – ні у Святому Письмі, ні у Святому Переданні – не йдеться про те, що на кладовища потрібно пертися з мангалами й шашликами.
І ніхто зі святих отців не рекомендував жерти на могилах олів'є.
Будь ласка, репост, поширюємо цей текст, зачитуємо його телефоном своїм благочестивим, але часом трохи нетямущим родичам.
Дотримуємося карантину. Залишаємося вдома. Залишаємося людьми.
Джерело: Borys Filatov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора