+1 Київ
Історія знає чимало прикладів, коли в гонитві за наживою люди вірили у свою фата-моргану, вкладали все, прогоряли та згодом не розуміли, як можна було на це купитися. Прикладів повно. Тюльпанова лихоманка в Голландії, золота лихоманка в Америці, засновницька лихоманка в Англії, МММ... В одному фільмі був чудовий зразок вкладення капіталу у свинячу щетину. Результат був таким самим. Мені здається, що нове коло цим грабельним полем пройде під знаком виборів 2019-го.
Там уже чітко видно дві групи бігунів. І перші хочуть виграти коштом других. Одні скуповуватимуть голоси, інші продаватимуть. Перші робитимуть це, сподіваючись згодом "відбити" всі витрати, присмоктавшись до бюджетного корита, і вже після цього збільшити свої активи. Другі продаватимуться через те, що зубожіли, не вірять, що політик може працювати на виборців, і хочуть урвати хоча б щось від того, хто на них не працюватиме. І перші, і другі так роблять уже доволі давно. Щоправда, виборці потім традиційно не зможуть зрозуміти, як же так сталося, що обранці забили на них і займаються своїми питаннями. Вони не можуть пов'язати два моменти: те, що вони продали свій голос, і те, що життя після цього не стане кращим. Покупець їхніх голосів, віддавши їм гречку чи гривні, більше нічого їм не винен.
Не буду я нікого засуджувати за це і переконувати в тому, що це банальний патерналістсько-інфантильний світогляд. Я навіть не наполягаю на своєму припущенні, що частина тих, хто зараз скуповуватиме голоси, згодом опиниться в ролі переможених. Час покаже. Просто хочеться побажати всім учасникам цих перегонів грабельним полем: вдалого бігу, панове!
І можна давати поради людям, як уберегтися від розчарувань, на зразок тієї, яку дав колись Кузьма Прутков: "Пильнуй!" Та тільки навіщо? Усе одно вони хочуть бути обдуреними – і їх пошиють у дурні! Але попри все це, мене гріє сподівання, що рано чи пізно люди порозумнішають. Тільки це й мотивує!
Джерело: Борислав Береза / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
