Пора усвідомити, що ми потрібні тільки собі. Наші проблеми – війна, корупція, спад економіки, трудова міграція – ми будемо долати самі

У 1982 році сенатор Джо Байден пригрозив прем'єр-міністру Ізраїлю Менахему Бегіну скороченням американської допомоги. Такою була відповідь Бегіна: "Ніколи не лякайте нас тим, що позбавите допомоги. Це не спрацює. Я не той єврей, у якого тремтять коліна. Я єврей, який гордий історією свого народу, що налічує вже 3700 років. Коли ми гинули в газових камерах і печах, ніхто не прийшов нам на допомогу. І так само ніхто не допомагав нам у нашому прагненні будувати свою державу. Ми впоралися із цим і самі заплатили сповна. Ми боролися за свої ідеали. Ми вмирали за них. І ми досі дотримуємося цих принципів. Ми будемо захищати їх. І, якщо знадобиться, знову загинемо за свої принципи. Із вашою допомогою або без неї".

Я згадав це до того, що нам пора вибудовувати в суспільстві схожу ідеологію. І ми маємо позбутися усіх ілюзій. Від віри в доброго дядька Сема і від єврооптимізму, позбутися думки, що наші проблеми – найважливіші для наших західних партнерів. Позбутися міфів, що вони нам завжди допомагатимуть. Будуть, але тільки у своїх інтересах і якщо це буде їм вигідно. У будь-якому іншому разі вони висловлюватимуть глибоке занепокоєння і просто переживатимуть за нас. Так уже було, коли Росія анексувала Крим і вторглася на Донбас.

Пора усвідомити, що ми потрібні тільки собі. Що наші проблеми – війна, корупція, спад економіки, трудова міграція, демографічна криза і все інше – ми будемо долати самі. Ми можемо слухати поради. Ми повинні вчитися у тих, хто може дати нам знання, яких у нас немає. Ми будемо використовувати чужий досвід і залучати фахівців. Але відроджувати Україну нам доведеться самостійно. Замість нас це ніхто робити не стане. Ми живемо в прагматичному світі. І якщо ми не в змозі вирішити наші проблеми, то інші не вирішать їх замість нас, а використовуватимуть їх у своїх інтересах.

На жаль, слова західних політиків не завжди співпадають з їхніми діями. Чому? Тому, що вони роблять те, що вигідно їхнім країнам і виборцям. І ми маємо діяти так само, роблячи лише те, що посилює Україну – економічно, політично, демократично, або робить нас сильнішими у військово-оборонному напрямі.

І ми маємо стати корисними нашим західним партнерам. Саме корисними, але без збитку або втрат для себе. Навпаки, ми повинні в усьому одержувати свої бенефіти. І будувати Україну. Нову і прогресивну. Будувати, а не чекати, що її хтось нам збудує. І якщо нас підштовхують до того, що нам не вигідно, лякають чимось, примушують і намагаються переконати в тому, що нам не потрібно, то ми маємо навчитися відповідати у стилі Менахема Бегіна: "Ми збудуємо Україну! Із вашою допомогою або без неї!"

Найголовніше не тільки говорити, але й робити.

Джерело: Борислав Береза / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора