Борислав Береза
БОРИСЛАВ БЕРЕЗА

Депутат Верховної Ради України VIII скликання (2014–2019), блогер

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Мене списали із ЗСУ – війна забрала здоров'я. Ліве око бачить на 20%, праве – ще менше

Моя служба у ЗСУ закінчилася. Мене списали. Я прийшов солдатом і йду солдатом. На жаль, за все у цьому житті ми змушені платити. Я не став винятком. Війна взяла з мене здоров'ям. І зараз головне для мене – врятувати зір. Ліве око бачить 20%, а праве око бачить уже менше ніж 20%. Треба буде знайти гроші та зробити операцію, щоб не погіршало. Краще не буде. Головне, щоб не погіршало.

Сьогодні я хочу подякувати своїм побратимам, які прикривали мене, з якими разом в окопах їв тушкованку й сухпай і рахував прильоти, з якими тримав позицію та мріяв про життя в Україні після перемоги. Саме завдяки таким колись мирним українцям, як усі ви, віра у перемогу перетворилася на впевненість. ЗСУ – це і є Україна. Якщо щось не так, то вибачте.

А після відновлення зору я вирішу, чим займатимуся, але точно не залишуся осторонь і постараюся бути корисним ЗСУ та Україні. Добре розумію, що владі я не потрібен, але влада й Україна не є для мене синонімами. Тому я знайду, чим зайнятися і приносити користь країні.

Вірте у ЗСУ й Залужного! Це сила, яка справді захистила Україну і здобуває нам перемогу!

P.S. Усе минає у цьому житті, політики приходять і йдуть, війни починаються й закінчуються, і потрібно робити висновки з нового досвіду. Війна не лише забирає, вона дещо нам дає. Дає відчуття безмежної гордості за свою країну. Дає можливість розрізнити тих, хто з автоматом у багнюці полює на рашистів, і тих, чий патріотичний пафос обмежується телеефірами або фоточкою на тлі звільненого міста. Зрештою, війна дає безцінний дар бойового братства. Адже немає ближчих друзів, ніж ті, що пережили вогняний вал ворожих прильотів.

Побратими, бережіть себе, я дуже хочу разом із вами святкувати ювілеї нашої спільної перемоги. Тим паче, що хтось із вас обіцяв почастувати мене шашликом на набережній у Ялті, хтось запросив до себе в село у Дніпропетровській області, а хтось чекає до себе в Іспанію, звідки повернулися після 11 років життя, щоб захищати нашу батьківщину. Дякую, що ви з'явилися у моєму житті. Усе буде Україна!

Джерело: Borislav Bereza / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.