+11 Київ
Усе частіше я чую гасло: "От хлопці повернуться із фронту й наведуть лад". Це дуже інфантильна позиція, і вона показує, що цивільне суспільство хоче, щоб його проблеми вирішили за нього. Так не буде.
За цей рік я зробив операцій більше, ніж за всі попередні роки, разом узяті. І до кінця року лишається ще дві. Найближча в листопаді. Не вік дає про себе знати. Ні. Це наслідки війни. А я не найбільше постраждав. Але таких, як я, багато. Дуже багато. І коли ви очікуєте, що після війни ветерани прийдуть наводити лад у країні, то повірте, що багатьом із них буде не до цього. Вони будуть вирішувати свої проблеми, наводити лад у своєму житті, відновлювати сімейні стосунки, займатися своїм здоров'ям, позбавлятися від внутрішнього вигорання й адаптуватися до цивільного життя.
І це я ще згадав головну проблему, із якою зіткнеться переважна більшість ветеранів, як ПТСР – посттравматичний синдром. Враховуючи, що в Україні не побудовано такої масштабної системи допомоги військовим, як у США чи Ізраїлі, то реабілітація буде непростою і ляже на плечі самих ветеранів. А ще й саму проблему не всі ветерани захочуть визнати. Це дуже непросто – визнати, що із твоєю психікою не все гаразд, і зайнятися вирішенням проблеми. Але це все попереду. І нескоро. До перемоги ще...
Тому позбавляйтеся своїх ілюзій. І готуйтеся виправляти ситуацію. Після війни якась частина військових піде в політику. Але вона буде не дуже великою, і серед них буде немало тих, хто вас розчарує. Не всі люди в пікселі, які вміють красиво говорити чи писати, є лицарями у блискучих обладунках, і не всі вміють від слів переходити до справ, або, навпаки, ідуть у політику вирішувати свої особисті інтереси. Доведено на практиці багато разів – від Надії Савченко і до... Тож дива не буде. Чим скоріше суспільство зрозуміє це, тим краще для всіх нас. А я поки готуюся до операції. До речі, я після неї випаду на деякий час з інформаційного простору й після відновлення повернуся. Це життя.
Джерело: Борислав Береза / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора.
