+1 Київ
Перший та єдиний: 20 років візиту Іоанна Павла II в Україну.
23–27 червня 2001 року відбувся державний візит глави Ватикану і Римсько-католицької церкви Іоанна Павла II до України.
Іоанн Павло II приїхав на запрошення президента України Леоніда Кучми.
Метою візиту була підтримка вірян усіх конфесій і підтвердження європейського шляху України.
Перше спілкування понтифіка з президентом України відбулося ще 1995 року, під час якого Іоанн Павло II висловив своє бажання відвідати нашу країну. У 1999 році Леонід Кучма направив у Ватикан офіційне запрошення, і через два роки, 23 червня 2001-го, Іоанн Павло II приїхав в Україну.
У промові в аеропорту "Бориспіль" Іоанн Павло II, зокрема, сказав: "Приходжу до вас, дорогі жителі України, як друг вашого благородного народу. Приходжу як брат у вірі, щоб обняти стількох християн, які серед найважчих страждань зберегли вірність Христові. Приходжу, спонуканий любов'ю, щоб усім дітям цієї землі, українцям кожної культурної та релігійної належності висловити свою пошану і щиру приязнь".
"Моя вдячність, перш за все, звернена до вас, пане президенте, за цей щирий прийом і люб'язні слова, з якими ви щойно звернулися до мене від імені також і всіх ваших співвітчизників. У вашій особі бажаю привітати весь український народ, вітаючи його з наново здобутою незалежністю і дякуючи Господу за те, що це сталося без кровопролиття", – також із промови папи римського у "Борисполі".
Понтифік відвідав Київ і Львів, виголосив 11 проповідей і промов, провів літургії, на яких були присутні більше 2 млн громадян. Під час літургій, які відбулися на київському аеродромі "Чайка" і на львівському іподромі, Іоанн Павло II звертався до вірян українською мовою.
До сьогодні візит Іоанна Павла II залишається першим та єдиним візитом глави Римсько-католицької церкви в Україну.
Президент України (1994–2005) Леонід Кучма згадує цей візит як одну з найсвітліших подій в історії нашої держави:
"Думаю, Іоанн Павло II входить у першу десятку світових лідерів за весь післявоєнний період. Він був унікальною людиною. Немічний тілом, але сильний душею. У нього був величезний глобальний авторитет. Приймати такого гостя для України було честю. Хочу окремо згадати тих, хто зробив величезний внесок у підготовку візиту – корифеїв нашої дипломатії Геннадія Йосиповича Удовенка та Анатолія Максимовича Зленка. І це повна дурниця, ніби я домагався візиту папи тільки для того, щоб подратувати Росію. Я думав не про Росію, а про мільйони греко- і римо-католиків України, наших громадян. Я хотів, щоб вони змогли почути слово свого пастиря.
Гадаю, що в ті роки Україна, скажімо так, займала більше місця на політичному глобусі, ніж зараз. Причому ми цікавили світ саме тим, що робили самі, а не тим, що з нами робили інші. Ми були більше суб'єктом, ніж об'єктом. Під час мого президентства двічі з візитом у Київ приїжджав президент США, глава Китаю – теж двічі, європейські лідери – ще частіше. Дуже велике значення мало й те, що папа Іоанн Павло II приділяв Україні особливу увагу. Він дійсно вважав її рідною для себе країною.
Нині мене питають, чому не вдалося організувати такі візити потім. Не хочу оцінювати зусилля тих, хто був при владі після мене. Але в пізніші часи більше, ніж у 2001-му, самостійній лінії України заважала Москва. Це факт. Ставили палки в колеса в усіх сферах. І контакти Києва – що з Ватиканом, що з Константинополем – намагалися зривати і Кремль, і російська церква.
Та попри все, я не маю сумніву, що після того візиту Україна стала ближчою до європейської цивілізації, до Заходу. І маю надію, що ближчою до Бога".
Джерело: Дарка Оліфер / Facebook
