На сьогодні РФ порушила кожну з норм Женевських конвенцій. До військовополонених азовців застосовують усі можливі види тортур. Нашим полоненим побратимам завдають серйозних тілесних ушкоджень, катують струмом і водою, морять голодом і спрагою. Окрім фізичного каліцтва, метою завжди є психологічне травмування. Типовий вигляд українського військовополоненого, що повертається з російської неволі, – схудлий щонайменше на третину від власної ваги, з хронічними захворюваннями, з травмами й пораненнями, які неправильно загоїлися.
"Азов" став кошмаром для росіян у Маріуполі, зламавши їхні плани блискавичної "спецоперації". У якості відплати за це вже майже два роки наші люди в полоні щодня відчувають на собі їхню лють – у тортурах і знущаннях. Найбільш показовий епізод – це організований росіянами теракт в Оленівській колонії, під час якого було здійснено наймасовішу показову страту військовополонених за всю історію російсько-української війни. Окрім самого факту скоєння воєнного злочину й ненадання медичної допомоги постраждалим, деяких важкопоранених бійців донині не погодили для обміну.
"Потьомкінські села" – найкраща метафора для опису російських державних інституцій. Безальтернативні "вибори", "суди" без правосуддя, правоохоронці для захисту від власного народу, в’язниці для страт опонентів і залякування інакодумців. Так працює московська політична традиція із самого початку свого існування.
Зараз у Росії продовжуються сюрреалістичні "суди" над представниками "Азову", покликані покращити позиції РФ у процесі обмінів полоненими. У цинічній системі координат ворога "суди" над азовцями підіймають їхню і так високу цінність у переговорах з Україною, що унеможливлює регулярні обміни.
Підрозділ, який показав і продовжує демонструвати високу ефективність на полі бою, цілеспрямовано дискредитують у звичний для Москви спосіб. Для більшості показових розправ у так званих "ЛДНР" характерний сценарій обвинувачень військовополонених азовців у вбивстві цивільного населення й обстрілах мирних помешкань за відсутності будь-яких доказів і права на захист. Натомість у РФ більшість наших побратимів "судять" за статтею про "участь у терористичній організації".
Це публічні символічні процеси, які не мають нічого спільного із буквою закону й покликані покарати найвідданіших і найхоробріших українських бійців за їхню любов до країни. Московська тиранія жорстоко карає героїв за сміливий спротив її загарбницьким амбіціям.
Кожен азовець, який захищав Маріуполь і потрапив у ворожий полон, боровся саме проти розширення кремлівського життєвого простору, що несе за собою всі "принади" російського порядку – від таборів смерті до фейкового правосуддя.
Звісно, хочеться вірити, що всі відповідальні за зруйноване півмільйонне місто, убитих мирних жителів і нечувану жорстокість у відношенні до азовців понесуть справедливе покарання цивілізованого закону. Але ми далекі від реалізації подібного сценарію, і єдиною зброєю й відповіддю 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" залишається бій, який ми даємо противнику на фронті – за всіх полеглих, за всіх закатованих, за всіх поневолених і "засуджених" звірським режимом варварів.
Джерело: Denys Prokopenko / Facebook