ГОРДОН
 
 
Дмитро Співак

Політик і телеведучий.

ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Порошенко не міг шантажувати Суркісів сам

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою

Петро Порошенко не міг шантажувати Суркісів сам.

2 вересня Печерський суд встановив порядок примусового виконання судового рішення, згідно з яким "ПриватБанк" має повернути тіло депозиту й нараховані відсотки на користь шести британських компаній, чим підтвердив рішення всіх попередніх судів, ухвалені ще 2017 року.

Нагадаю, що останні роки "ПриватБанк" та багато офіційних осіб України невпинно повторюють, мовляв, гроші з депозитних рахунків цих компаній держава вилучила законно в межах націоналізації "ПриватБанку" 2016 року, назад дороги немає і нема чого ворушити минуле. Суркіси стверджують, що вилучення грошей під час націоналізації було ширмою, а насправді гроші вилучили з метою шантажу Ігоря Суркіса – подарувати Петрові Порошенку частку Ігоря Суркіса в телеканалі "1+1" в обмін на повернення "націоналізованих" грошей...

І от напередодні суд укотре підтвердив необґрунтованість позиції "ПриватБанку". Як то кажуть, скільки мотузочці не витися, а кінець однаково буде.

Однак у цій довгій історії варто звернути уваги на обставини, що спливли недавно. Як повідомляє "ГОРДОН", Англійський суд надіслав Петрові Порошенку документи за позовом Ігоря Суркіса і шести британських компаній проти п'ятого президента України й ексголови Нацбанку Валерії Гонтаревої.

Нескладно припустити, що цей позов стосується відстоювання версії Суркісів про справжні причини вилучення грошей шести британських компаній Суркісів під час націоналізації "ПриватБанку", тобто шантажу з боку Петра Порошенка.

Кейс обіцяє бути цікавим, нічого такого (поки) новітня політична історія України не знає.

Проте Суркіси вибрали явно непростий шлях повернення грошей: одна річ заявити про шантаж, інша річ – довести. Адже де націоналізація "ПриватБанку", а де – президент України Петро Порошенко? І чи міг він сам провернути таку аферу?

Часткову відповідь на друге запитання можна знайти в тому ж інформаційному повідомленні – позов висунуто і до Петра Порошенка, і до Валерії Гонтаревої, яка обіймала пост голови Нацбанку України в період націоналізації "ПриватБанку". Мабуть, за версією Суркісів, Порошенко у своєму шантажі діяв спільно як мінімум із Гонтаревою.

Судячи з оприлюдненого скріншоту із сайта Англійського суду, Валерія Гонтарева в курсі висунутого позову, оскільки вже вибрала собі юридичного представника в цій справі – юридичну компанію WilliamGrace.

Що цікаво, ні Петро Порошенко, ні Валерія Гонтарева ніяк не коментують поданого позову, що здається дещо дивним для українського політика, який зазвичай будь-яку претензію на свою адресу миттєво називає політично вмотивованою. Проте мовчання тривалістю майже вісім місяців уже схоже на острах сказати зайве, отже, вимоги до політиків цілком можуть бути небезпідставними.

Для відповіді на запитання, до чого тут пані Гонтарева, треба поставити інше запитання – а чи міг Петро Порошенко, будучи президентом України, дати завдання Валерії Гонтаревій як голові Нацбанку запустити процес вилучення грошей в умовних компаній Суркісів? І відповідь на це запитання, як не дивно, може бути ствердною.

Як зазначають у ЗМІ, Валерія Гонтарева є давнім бізнес-партнером Петра Порошенка і, зокрема, керувала компанією з управління активами, яка допомагала вести справи його підприємствам. Саме Петрові Порошенку пані Гонтарева зобов'язана кріслом голови Нацбанку. Фінансова група ICU, в якій пані Гонтарева пропрацювала цілих сім років аж до призначення на посаду голови Нацбанку України, розробляла продаж бізнесу Порошенка – компанії Roshen. Навіть після завершення каденції Гонтаревої про її теплі стосунки з Порошенком свідчить маса публікацій у ЗМІ – вони хвалять одне одного, Порошенко летить до Лондона із дружиною підтримати Гонтареву в лікарні.

В історії націоналізації "ПриватБанку" є вельми цікавий епізод тісної взаємодії пані Гонтаревої та пана Порошенка. 18 грудня 2016 року Рада національної безпеки України за ініціативою Валерії Гонтаревої ухвалює рішення "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки України в економічній сфері та захисту інтересів вкладників", яке Петро Порошенко вводить у дію своїм указом №560/2016.

Згідно із цим рішенням, РНБО бере до відома доповідь пані Гонтаревої про необхідність націоналізації "ПриватБанку" і рекомендує уряду України націоналізувати банк на умовах, запропонованих Нацбанком.

Пікантність цього рішення полягає в тому, що процедура націоналізації банків не вимагає ухвалення жодних рішень РНБО. Президент не міг не знати цього й тому мав право не вводити такого рішення в дію навіть після його ухвалення РНБО. Отже, факт введення цього рішення в дію Петром Порошенком може свідчити про те, що пані Гонтарева ініціювала це рішення за вказівкою тодішнього президента України.

Отже, характер та історія особистих і ділових стосунків Петра Порошенка й Валерії Гонтаревої, ступінь залученості останньої в бізнес-інтереси першого свідчать про те, що пан Порошенко цілком міг давати пані Гонтаревій чутливі завдання, які залишалися за кадром офіційних пресрелізів їхніх апаратів.

Другий важливий момент – це сума вилучених у шести британських компаній Суркісів грошей, яка загалом становить приблизно $350 млн "тіла" депозиту і нарахованих відсотків. Технічно шість британських компаній Суркісів позбавили коштів через визнання їх пов'язаними з акціонерами "ПриватБанку". Відповідне рішення спеціальна комісія Нацбанку України ухвалила 13 грудня 2016 року.

Величезну сумнівність цього рішення детально розклав Володимир Фесенко. Якщо коротко, абсурдність такого рішення полягає в його штучній вибірковості, повній необґрунтованості та елементарному невмінні (або небажанні) порахувати частку участі Ігоря Суркіса в акціонерному капіталі телеканала "1+1". Однак це рішення призвело до реальної втрати власником своїх законних грошей.

Комісію Нацбанку, яка ухвалила вказане рішення, очолювала заступниця пані Гонтаревої Катерина Рожкова, а до складу комісії входили заступник голови Нацбанку Яків Смолій, а також начальники профільних підрозділів центробанку – департаменту банківського нагляду, юридичного департаменту, департаменту інспекційних перевірок банків, управління моніторингу пов'язаних із банками осіб, тобто надзвичайно грамотні фахівці своєї справи.

Отже, з огляду на високу професійну кваліфікацію члени зазначеної комісії не могли не розуміти, що вони ухвалюють вибіркове й абсолютно необґрунтоване рішення.

На практиці в Україні ухвалення такого рішення без відома керівника державного органу здається фантастикою: чиновник будь-якого рангу й достатку радше звільниться або хоча б захворіє, щоб не брати участі в ухваленні таких рішень. Звичайно, винятком може бути або особиста зацікавленість, або тиск із боку керівництва. Отже, вкрай малоймовірно, що шість британських компаній Суркісів визнали пов'язаними з акціонерами "ПриватБанку" без відома або наказу з боку Валерії Гонтаревої.

Кілька перерахованих вище фактів однозначно свідчать про те, що Петро Порошенко не міг шантажувати Суркісів сам. Якщо такий шантаж і був (що ще треба довести в Англійському суді), то пан Порошенко не обійшовся без спільників, коло яких ще потрібно буде з'ясувати.

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 
 
 
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 

Свіжі блоги