0 Київ
Знайомтеся: це – Стас (перший на фото), позивний Совість, боєць у моєму взводі. До війни – ФОП, займався побутовою технікою. Зараз – один із найкращих бійців ударних БПЛА. Служить пів року. Уже нагороджений "Золотим хрестом" головкома (одна з найвищих нагород).
Хлопець ішов Києвом – зупинили у переході – вручили повістку. Результат – майже сотня підбитої техніки, автівок, танків, САУ ворога, де Стас безпосередньо брав участь в операціях. Я не перебільшую – чисельність правда тягне за сотню.
Звичайно, залог успіху Стаса у тому, що він потрапив до правильних людей, які розгледіли в ньому потенціал. І хлопець став одним із кращих.
Класна історія, правда? Думаю, набере багато лайків і коментарів "молодець Стас", "віримо у ЗСУ".
Але тепер – меседж невеселий! Нам потрібні люди і мобілізація!
Скільки ще таких хлопців, як Стас, які не розуміють свого потенціалу: є геймер, юрист, "білий комірець", а через пів року знищить ворожий ТОС і отримує нагородження від главкома.
Якщо раніше ми шукали дрони у підрозділ, зараз ми шукаємо людей, бо з ними основна проблема.
Ми працюємо в окопах, де зустрічаємо піхоту, – вона втомлена як ніколи. Вона недоукомплектована як ніколи.
Круто читати, як ЗСУ відбили атаки, як хтось красиво знищив танк. Але за цим усім стоять конкретні військові, як Стас. Звичайні, які ще вчора заповнювали бухгалтерський звіт у програмі С1.
Час грає вже проти нас, поки ми мнемося і не розпочинаємо кампанії мобілізації – ми стратегічно програємо.
Вибач, Стасе, що я твій приклад використав, щоб донести думку про мобілізацію. Але без неї ти б не приєднався до нашого підрозділу.
Джерело: Єгор Фірсов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
