-1 Київ
"Коли людина понад 15 років при владі, у неї їде дах, розвивається манія величі і переслідування".
Володимир Войнович
Останні 17 років ми бачили різних Путінів.
2000 рік. Перший Путін. Охоронець
Він прийшов до влади як охоронець капіталів і безпеки єльцинської "сім'ї" і досить довго дотримувався домовленостей із нею. Прикидався простим "мужиком з околиці". Тільки маньячинка в очах видавала в ньому патологічно амбітну і жорстоку людину.
2004 рік. Другий Путін. Диктатор
До другого президентського терміну він позбувся людей "сім'ї" у своєму оточенні, взяв під контроль телебачення, фактично знищив вибори, вибудував під себе "вертикаль влади" і став диктатором. З'явилися самовпевненість і зарозумілість, віра у свою винятковість і безгріховність.
2008 рік. Третій Путін. Диктатор із-за ширми, стяжатель
Поступившись Медведєву президентським кріслом, Путін залишався фактичним диктатором, який править із-за ширми фіктивного президента. Паралельно він продовжував займатися користолюбністю, створюючи свою монструозну бізнес-імперію.
2012 рік. Четвертий Путін. Агресор
Путіну стало мало диктаторської влади в Росії. У нього почали розвиватися якісь наполеонівські комплекси. Він вирішив увійти в історію як "великий государ – збирач земель руських". Почали проявлятися ознаки прогресивної параної.
Уже на передвиборчому мітингу в Лужниках 2012 року він закликав слухачів "померти під Москвою" і молов якусь нісенітницю про "народ переможця, який у нас у генному коді". Укотре ставши президентом, Путін спробував реалізувати свої хворобливі фантазії – захопив Крим, почав агресію в Україні і гібридну війну проти Заходу.
2018 рік. Путін Останній. Псих
Новий президентський термін Путіна практично неминучий. Однак йому вже давно нудно просто правити і збагачуватися. Свої владні і користолюбні амбіції він реалізував повністю. Замість них на перший план виходить його параноя. Чого тільки варта його остання заява про підступних ворогів, які таємно збирають "біоматеріали" довірливих росіян. Саме ця параноя, вочевидь, визначатиме цілі чергового путінського терміну при владі.
Люди, які страждають від манії величі, схожі на наркоманів. Їм потрібно постійно підвищувати "дозу слави". Вони, як наркотика, потребують постійних тріумфів, похвал, захватів від своїх перемог. Тому Гітлер після вдалого захоплення Чехії не зупинився, а напав на Польщу і спровокував згубну для нього світову війну; Саддам Хуссейн – зробив самогубчу спробу анексувати Кувейт тощо. Ось і Путіну для власного душевного комфорту потрібно вже щось масштабніше, ніж кримська епопея. Звідси і розв'язана ним гібридна війна – перша після краху комунізму спроба світової військово-політичної експансії.
Російському президентові, у якого вже є все, що може тільки побажати автократ (абсолютна влада у величезній країні і багатомільярдні капітали), цікаві тепер тільки параноїдальні наполеонівські плани. А новий термін для нього – шанс їх реалізувати. Він мріє про підкорений Київ, як Гітлер – про Париж. Але Україна, інші колишні радянські республіки – це тільки ближня ціль. Вочевидь, новий термін Путіна призведе до ескалації гібридної війни проти Заходу.
Диктатор може довго і безпечно божеволіти на власному троні. Однак він приречений на швидкий крах, якщо його божевілля стає проблемою для світу і призводить до зіткнення з могутнішими державами. Тому є всі підстави припускати, що наступний президентський термін Путіна закінчиться передчасно і стане останнім.
Джерело: Игорь Эйдман / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
