+3 Київ
Про що нам розповіла історія з графіті...
У Данте було дев'ять кіл пекла. В Україні є круги дурості й свавілля.
Перше коло – це власник магазину, який зафарбував графіті. Не знаю, чи порушив він закон і як було захищено ці графіті. Може і ніяк. Але йому було все одно. І на згадку про Майдан, і на те, яку реакцію це викличе. Перше огидно, але не карається. Люди ж різні. А друге нерозумно. Він, не подумавши, узяв і пох...рив свій бізнес. Дуже нерозумно. Не думати перед тим, як робити.
Друге коло – це люди, які прийшли розгромити магазин. Вони, звичайно, були злі й засмучені. Але це не дає їм права не поважати приватної власності. І, влаштовуючи таке свавілля, не запитуйте потім, чому до нас не йдуть інвестори. Ось тому і не йдуть. Їм потрібні місця, де право власності – святе. І де за найменших ознак вандалізму з'являється поліція і всіх в'яже. Незалежно від морального права чинити свавілля.
І третій рівень свавілля – це головний прокурор, який обіцяє перевірки. Це і свавілля, і дурість. Дурість – тому що палево. Не можна ж так. А то у країні ще залишалися люди, які підозрюють, що силові структури працюють за законом, а не виходячи з доцільності.
Ну і про беззаконня. Коли наступного разу ви запитаєте, чому в Україну не йдуть інвестори і ми такі бідні... ось тому. Тому що в будь-який момент будь-який бізнес можуть знищити силовики. І вони навіть не приховують цього. І не важливо, вони хочуть його знищити, щоб покарати публічно, захизувавшись перед виборами, або щоб заробити. Сенс один і той самий...
Ось такі три кола. І, до речі, перше з них – невинне. Звичайний ідіотизм. А два інших – це хвороба. Від якої нам усім дуже погано. Але, яка, судячи з усього, усім приносить задоволення.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
