-1 Київ
Про зустріч світів.
Конференція. Зал повний інвесторів. Доповідає представник "Нафтогазу". Показує, що населенню "Нафтогаз" змушений продавати газ нижче від ринку. І це дорого обходиться кожному платнику податків. Хоча, звичайно, не так дорого, як у 2013 році. Але поки дорого. І тут руку піднімає один інвестор і ставить запитання. "А навіщо держава дотує, чому не переведе все на адресну допомогу? Адже це правильно і ніхто не буде проти".
Завіса.
Ось як пояснити розумній і раціональній людині, яка не дивиться українського телевізора, чому держава цього ще не зробила?
Ось як пояснити раціональній і розумній людині, що дуже багато людей проти? Проти того, щоб розумно витрачати гроші платників податків і не витрачати їх на підтримку багатих? Тим паче, що всі в залі, абсолютно всі інвестори готові підписатися під розумністю цього запитання. І немає людини, яка могла би встати і почати доводити, що низькі ціни на газ можуть бути корисними для економіки. І всім їм треба пояснювати, що це українська загадкова економічна душа.
Це ж треба починати пояснювати з 1917 року. І часу не вистачить. Як пояснити, що частина політиків називає субсидії образою простого народу. І каже, що платити субсидії – це принижувати людину. Водночас чомусь продавати людині дешевий газ не є приниженням. А субсидія – відразу приниження.
Як пояснити, що більша частина противників ринкових цін на газ використовує аргумент, що на високих цінах на газ наживаються олігархи, водночас населенню газ продає лише державна компанія "Нафтогаз"? І цей газ, який вона продає, складається здебільшого з видобутого державною компанією блакитного палива. А частину ще імпортують. І де тут олігархи? І так, в українських політиків та українських бізнесменів є компанії з видобування газу і ці компанії набагато легше одержують ліцензії, ніж державна компанія. Але газ, видобутий цими компаніями, продають у сегменті промислових споживачів. І не має жодного стосунку до цін на газ для населення. Адже "нема дурних" продавати газ нижче від ринку.
І навіть коли "Нафтогаз" провів тендери, припустивши, що можна купити в місцевих виробників, а не імпортувати, ніхто з них не прийшов із конкурентною ціною. І в цьому самому сегменті промислових споживачів працює чистий ринок і немає жодної монополії. А монополія, проти якої виступають так люто, є тільки в сегменті населення, тому що ніхто не хоче конкурувати з "Нафтогазом" за право продати свій товар дешевше від ринку. Зруйнувати цю монополію треба. І єдиний здоровий спосіб – зробити ціни для населення ринковими.
Як пояснити, що противники ринкових цін кричать про те, що не можна робити ринковими ціни на газ, поки немає ринкових зарплат? І порівнюють ціну, яку платять українці і німці, забуваючи водночас, що порівнюють оптову ціну в Німеччині з кінцевою ціною для споживача в Україні. І не бажаючи розповідати про те, скільки насправді платить кінцевий споживач у Німеччині за газ, і те, що ця ціна в рази вища від вартості газу для німецької промисловості. І забуваючи про те, що зарплати завжди ринкові. І щоб зарплати зросли, то мають прийти спочатку інвестиції. А інвестиції не приходять, зокрема тому, що економіка ще не декомунізована.
І що поки немає ринку, поки держава витрачає гроші, дотуючи всіх, зокрема багатих, ці гроші не йдуть на інші потрібні речі. На інфраструктуру, що сприяє зростанню економіки. На капітальні інвестиції, що теж сприяє зростанню економіки і, як результат, – зростанню зарплат. І поки у вас не буде ринкових цін, у вас буде не ефективна економіка. І поки у вас не буде ефективної економіки, тобто економіки з недоробленими структурними реформами, у вас ніколи не буде інвестицій. Не буде інвестицій – не буде високих зарплат. І українці продовжать залишатися найбіднішими на континенті, із ринковим рівнем цін на абсолютно всі товари, крім газу. Навряд чи варто доводити, що це невигідно.
Як пояснити, що ціни на всі товари в Україні вже ринкові і де-факто встановлені з імпортного паритету (бензин, зерно тощо), крім газу? Що в ньому святого? І те, що майже всі найбільші капітали в Україні було зароблено саме на різниці цін на газ, навряд чи може задовольнити розумну людину. Особливо якщо ця людина – фінансист із Лондона і намагається розібратися в хитросплетіннях українських реалій. І він може зрозуміти корупційний інтерес політиків зберігати різницю в цінах на газ, але йому не дано зрозуміти, чому інші люди, які не сидять на цьому потоці, продовжують боротися з ринковим ціноутворенням на один із товарів.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
