+22 Київ
Це був дуже спекотний тиждень спекотного літа. Або, як кажуть кліматологи, найбільш прохолодного літа решти нашого життя. А ще це міг би бути найбільш яскравий тиждень року, якщо не десятиліття. Якби все, що мало статися чи про що говорили, сталося б.
Якби Трамп не дьоргав головою і не підглядав у текст, то куля стрілка влучила б точно в те місце, де в людини зазвичай мозок. Повністю перевернувши стіл із шаховою дошкою і знявши купу ризиків зі США. Якби китайські дисиденти не видавали бажане за дійсне і чутки про інсульт товариша імператора Сі, що поширюють не найбільш достовірні джерела у світі, відповідали дійсності, то в Китаї, можливо, відбулися б такі зміни, які би зняли напругу в іншій півкулі.
А в кінці тижня ще й Байден по-справжньому захворів на коронавірус. Що, правда. І що може так само нарешті стати тим самим змахом крила метелика, що таки переверне стіл і призведе до того, что Байден відкличе свою кандидатуру. Каток з тиску на нього останнім часом дуже жваво рівняє все навколо Білого дому, навіть старий друг Барак, який до цього стояв в сторонці, долучився до переконання Байдена, що його дозор скінчився. І більше за все цього боїться саме везунчик Дональд "рване вухо" Трамп, бо Байден вигядає чи не єдиною людиною у США, яку б він міг обіграти на виборах президента.
Так чи інакше, поки Трамп обрав собі міні-Трампа у потенційні віцепрезиденти, а той відразу проголосив промову, де звинуватив у всіх можливих бідах баронів з Волл-стріт. Додавши головного болю інвесторам і спекулянтам, які не звикли, що до них йдуть з вилами і факелами з боку Республіканської партії. Що не додали настрою ринкам. Хоча, звісно, податкові плани Трампа радують усіх заможних людей від Нью-Йорка до Сан-Франциско. І, нарешті, стала зрозуміла бізнес-модель візіонера Маска, який собі в мінус купив Twitter і потрохи його знищує, але компенсація від можливого приходу Трампа в Білий дім і його новацій перекриє Ілону всі витрати. А ще кажуть, що візіонер – то людина, яка вітає в хмарах. Цього тижня він здійснив повноцінний камінг-аут, забов’язавшись регулярно донати на кампанію Трампа по $45 млн.
Так чи інакше, проте ринки трохи знизилися цього тижня, відійшовши від історичних максимумів. Правда, зовсім недалеко. Ранок п’ятниці індекс S&P500 відкриє на відмітці 5544 пункти, що на 40 пунктів нижче, ніж тиждень тому. В основному на цьому тижні вниз тиснули акції технологічних компаній.
А в українському сегменті єврооблігацій розпочався другий раунд активних перемовин уряду й інвесторів з приводу реструктуризації. Під що, на всяк випадок, парламент швиденько проголосував технічний закон, який дозволить Мінфіну затягнути перемовини, знявши ризик негайних проблем і відібравши у кредиторів потенційний револьвер, який вони могли б тримати біля скроні українських переговорників. Це рішення, суто технічно, вже було запроваджено один раз, у 2015 році, і не є ознакою проблем в перемовинах.
І до загального пулу державного боргу доєднали "Укравтодор", що колись вийшов на ринок, залучивши $1 млрд для ще більш великого будівництва доріг. Власне, інвестори і давали "Укравтодору" гроші тільки під державну гарантію, бо сама компанія є центром витрат і не генерує ніяких доходів. Навіть якщо будує дороги без відкатів і інших приємних бонусів великого будівництва. Тому доєднання "Укравтодору" до периметру державного боргу з подальшою реструктуризацією ні для кого не має стати сюрпризом. У цьому питанні найбільш цікавим залишається питання "Укренерго", і чи залишиться ця компанія у цьому периметрі. Хоча, звісно, зараз у менеджменту компанії є трошки іншої головного болю. Яка, сподіваємося, трохи знизиться разом із температурою, бо, схоже, найбільша спека вже позаду, а значить багато людей нарешті зможе дихати без кондиціонерів і зможе вдягнути вдома принаймні футболку, що дозволить, нарешті, проводити робочі дзвінки із відео. На додачу ще й один блок атомної генерації завчасно повернувся з ремонту. Хоча це і лякає, з іншого боку, коли ремонт пришвидшується на вимогу чиновників.
На внутрішньому ринку дуже жваво вела себе гривня. Особливо відносно євро, бо і євро там жваво веде себе відносно долара. Пара євро-долар дійшла позначки 1,09, що робить крос-курс євро-гривня більш вражаючим.
Але й курс гривні відносно долара збудив цього тижня деяких чуттєвих людей. Нацбанк чомусь на цьому тижні виявився більш поблажливим чи то до бажання гривні погуляти, чи то до рекомендацій наших західних друзів, яких увесь останній рік трохи дивувала стійкість гривні на тлі війни і шаленого торговельного дефіциту. А в результаті гривня на офіційному ринку цього тижня дійшла до позначки 41,65 гривень за долар. А сірий вуличний ринок впритул наблизився до відмітки в 42 гривні за долар. При цьому, НБУ залишався в засідці. І чи зробить зараз регулятор відкат на ринку, як він робив всі останні місяці, привчаючи людей до того, що курс може зростати, а потім повертатися ну майже до попередніх рівнів, поки залишається під питанням.
Девальвація гривні дозволить трохи видохнути Мінфіну, який складав бюджет виходячи з курсу 42 гривні за один долар. Проте не вирішить усіх проблем. Яких накопичилося на кілька сотень мільярдів гривень. І на цьому тижні були презентовані податкові новації, які мають перекрити недостачу грошей для армії.
Саме збільшення податків було невідворотним, як Танос. Проте залишалося питання, які саме податки уряд запропонує підняти. На диво, було обрано не більш природній шлях підвищення ПДВ. А було вирішено піднімати військовий збір. Скоріш за все, було обрано шлях, який легше продати населенню. Адже коли не вистачає грошей на війну, то треба піднімати військові податки. Л – логіка.
Шкода, бо цей шлях несе в собі більше ризиків. Правда, приємного шляху тут не лишалося і в будь-якому разі уряд обирав між кількома поганими для економіки рішеннями.
За разом були підняти акцизи на пальне, та очікується ще кілька рішень про додаткові податки на не самі корисні товари. Суміщаючи корисне і не дуже приємне, але потрібне. В тому числі податок на солодку воду. І для українських інвесторів і спекулянтів тепер подорожчає коктейль віскі з колою. Що ще більше вдарить по українському фондовому ринку, може навіть відчутніше, ніж нещодавнє закриття української біржі, яке мало хто взагалі помітив, хоч з цим пішла ціла епоха вітчизняного фондового ринку.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
