+22 Київ
Європейський союз і Україна поділяють спільні цінності, а саме демократію, повагу до прав людини й основоположних свобод, верховенство права, а також мають спільні інтереси в забезпеченні миру, безпеки, стабільності та процвітання.
Віддані цим спільним цінностям й інтересам, а також відповідно до висновків Європейської ради і спільної декларації про підтримку України від 12 липня 2023 року Євросоюз і його держави-члени робитимуть внесок у довгостроковій перспективі й разом із партнерами в забезпечення безпекових зобов’язань перед Україною, які допоможуть Україні захистити себе, протистояти спробам дестабілізації та стримуватимуть акти агресії в майбутньому.
Європейський союз і Україна підтверджують своє рішуче засудження загарбницької війни Росії проти України, яка є явним порушенням Статуту ООН. Євросоюз підтверджує свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів станом на 1991 рік, невід’ємного права України на самооборону від російської агресії, закріпленого у ст. 51 Статуту ООН, та її прагнення до всеосяжного, справедливого й сталого миру.
Європейський союз підтверджує, що майбутнє України і її громадян пов’язане з Євросоюзом, і нагадує про історичні рішення Європейської ради про надання Україні статусу країни-кандидата і про початок переговорів з Україною про вступ. Євросоюз високо оцінює значний прогрес, якого досягла Україна, навіть попри повномасштабну війну Росії, що триває проти України.
Європейський союз і його держави-члени роблять вирішальний внесок у безпосередню й довгострокову безпеку і стійкість України через військову і цивільну допомогу, гуманітарну, фінансову, торговельну й економічну підтримку, розміщення переміщених осіб, підтримку реформ, відновлення й відбудови, а також обмежувальні заходи, підтримку механізмів підзвітності, дипломатичну підтримку і глобальне охоплення партнерів. Європейський союз підтримує реформи в Україні на її шляху до вступу в ЄС і прагне повною мірою використати потенціал чинної Угоди про асоціацію і поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі. Загальна допомога Україні та її народу з боку Євросоюзу та його держав-членів наразі становить майже €108 млрд, включно з €39 млрд військової підтримки, з яких €6,1 млрд – через Європейський фонд миру (EPF). Нещодавно створений Фонд допомоги Україні в межах EPF додає ще €5 млрд на 2024 рік для забезпечення подальшої військової допомоги і підготовки, і подальші зіставні щорічні збільшення можуть бути передбачені до 2027 року з огляду на потреби України й за умови політичних настанов ради. Окрім того, Євросоюз створив фінансовий інструмент для України в розмірі €50 млрд для надання передбачуваної фінансової підтримки Україні на період 2024–2027 років (€7,9 млрд вже виплачено). Євросоюз також погодився використовувати надзвичайні доходи, отримані від знерухомлених активів Росії, для підтримки України.
Європейський союз сповнений рішучості, він і далі надаватиме Україні й її народу всю необхідну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову й дипломатичну підтримку стільки, скільки це буде потрібно, і так інтенсивно, наскільки це необхідно.
Спираючись на наявну підтримку, зобов’язання Європейського союзу в галузі безпеки охоплюють передбачувану, довгострокову і сталу підтримку у сфері безпеки й оборони України, зокрема через місії спільної політики безпеки й оборони (СПБО), а також більш широкі зобов’язання у сфері безпеки, які слід ураховувати в цілісний спосіб. Безпека, стійкість і підтримка оборони, а також макрофінансова, гуманітарна допомога, допомога у відбудові та реформах посилюватимуть одна одну.
Військова підтримка та зобов’язання щодо безпеки надаватимуться з повною повагою до політики безпеки та оборони певних держав-членів і з урахуванням інтересів безпеки та оборони всіх держав-членів.
Зі свого боку Україна зобов’язується:
- продовжити реалізацію реформ, зокрема відповідно до свого шляху до Європейського союзу, а також у сфері безпеки, розвідки та оборони. Це охоплює цивільний нагляд за силами безпеки та оборони, ефективністю й прозорістю оборонних інституцій, а також зміцнення оборонної промисловості на основі Європейської оборонно-промислової стратегії;
- посилити заходи прозорості та підзвітності щодо отриманої допомоги;
- робити позитивний внесок у безпеку Європейського союзу та його держав-членів, зокрема шляхом обміну інформацією та отриманими уроками, якщо це доречно.
I. Зобов’язання щодо аспектів безпеки й оборони
1. Передбачуване, ефективне, стійке й довгострокове забезпечення військовим обладнанням
Зі створенням Фонду допомоги Україні в межах EPF Європейський союз і далі підтримуватиме надання Україні як летального, так і нелетального військового обладнання й забезпечення підготовки. Спираючись на ініціативи ЄС і двосторонні ініціативи щодо постачання боєприпасів, зокрема ініціативу стосовно 1 млн снарядів, а також ракет і засобів протиповітряної оборони, Євросоюз і держави-члени прискорять й інтенсифікують надання всієї необхідної військової допомоги. Бюджет Фонду допомоги Україні на 2024 рік становитиме €5 млрд. Подальші зіставні щорічні збільшення можуть бути передбачені до 2027 року на основі потреб України й за умови політичного керівництва з боку Ради. Ця підтримка й надалі визначатиметься мінливими потребами Збройних сил України й доповнюватиме двосторонні зусилля держав – членів ЄС. Підтримка ЄС надаватиметься в консультаціях із партнерами, зокрема в межах контактної групи з питань оборони України, а також із метою стимулювання співпраці між європейськими й українськими партнерами у сфері оборонної промисловості.
2. Військова підготовка й оборонна реформа
Європейський союз продовжуватиме забезпечувати підготовку сил безпеки й оборони України, зокрема через місію ЄС з військової допомоги Україні (EUMAM). Майбутні навчальні цілі повинні постійно коригуватися з погляду чисельності та навичок відповідно до бойових потреб, визначених Збройними силами України, та в координації з партнерами. Зусилля Європейського союзу у сфері підготовки мають також сприяти довгостроковому реформуванню Збройних сил України і сектору безпеки й оборони України, зокрема у сфері управління і професійної військової освіти.
3. Співпраця між європейською й українською оборонною промисловістю
Європейський союз і Україна сприятимуть поглибленню співпраці між оборонними підприємствами в дусі Європейської оборонно-промислової стратегії. Євросоюз й Україна дістануть взаємну вигоду від ініціатив, які дадуть Україні змогу брати участь у спільних закупівлях, а українській оборонній промисловості – здобути підтримку в нарощуванні промислового виробництва і зміцненні зв’язків із європейською оборонною промислово-технологічною базою, зокрема через Офіс оборонних інновацій ЄС у Києві. Євросоюз і Україна визнають необхідність збільшення й забезпечення своєчасної доступності оборонної продукції шляхом розвитку більш гнучкої і стійкої європейської й української оборонної промислово-технологічної бази, здатної забезпечити безпеку постачання, з урахуванням чинних заходів держав – членів ЄС. Євросоюз працюватиме з Україною над посиленням захисту технологій і прав інтелектуальної власності у сфері оборонної промисловості.
Посилення співпраці з українською оборонною промисловістю сприятиме зміцненню здатності України до самооборони, а також підвищенню спроможності європейської оборонної промисловості задовольняти потреби як держав-членів, так і України.
4. Стійкість, кібер- і гібридні загрози, включно з маніпулюванням іноземною інформацією і втручанням
Європейський союз і Україна посилять співпрацю у сфері стійкості, зосереджуючись на протидії гібридним і кіберзагрозам, маніпулюванню іноземною інформацією та втручанню (FIMI), а також захисті критичної інфраструктури. ЄС підтримуватиме Україну в запобіганні, стримуванні та реагуванні на ці загрози шляхом комплексного використання інструментарію ЄС, а також підвищуватиме кіберстійкість шляхом розбудови потенціалу, навчання з питань кібербезпеки, підтримки розробки законодавства та політики, методологічної сумісності, технічної допомоги, а також, за необхідності, шляхом підтримки заходів швидкого реагування. Європейський союз і його держави-члени також отримають переваги від досвіду України в цих сферах.
Європейський союз й Україна прагнутимуть до подальшої інтенсифікації політичного й технічного співробітництва з питань кібербезпеки, зокрема з використанням започаткованого кібердіалогу. Україна прагнутиме посилити співпрацю в межах Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам (Гельсінкі, Фінляндія).
ЄС й Україна працюватимуть над зміцненням соціальної згуртованості як важливого аспекту стійкості суспільства. ЄС надаватиме підтримку стабілізації на звільнених і прилеглих територіях, реінтеграції переміщених осіб і ветеранів, а також подоланню наслідків травм війни.
5. Військова й цивільна протимінна діяльність
Протимінна діяльність залишатиметься ключовим елементом у короткостроковій і довгостроковій перспективі. Європейський союз і далі надаватиме підтримку заходам військової й цивільної протимінної діяльності, включно з гуманітарним розмінуванням, спираючись на вже наявні дії для зміцнення спроможностей української влади подолати наслідки масштабного забруднення, спричиненого наземними і морськими мінами, вибухонебезпечними залишками внаслідок війни, й очищення земель для їх продуктивного використання, а також забезпечення безпечного судноплавства в Чорноморському регіоні. Євросоюз і Україна продовжуватимуть співпрацю над більш скоординованим й інтегрованим підходом до управління заходами з протимінної діяльності.
6. Реформування сектору цивільної безпеки і підтримка правоохоронних органів
Європейський союз і далі підтримуватиме сектор цивільної безпеки України, реформи у сфері розвідки й управління кордонами відповідно до шляху України до ЄС і Загального стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору, зокрема через Консультативну місію ЄС в Україні (EUAM). У зв’язку із цим місія надаватиме стратегічні консультації і практичну підтримку зусиль щодо реформ відповідно до стандартів ЄС і міжнародних принципів належного врядування і прав людини. Україна зобов’язується прийняти й ефективно впроваджувати такі реформи. Євросоюз також і далі зміцнюватиме спроможність українських інституцій сектору цивільної безпеки, інтегрованого управління кордонами й боротьби з організованою і транскордонною злочинністю, а також допомагатиме долати нагальні виклики, пов’язані з війною, такі як підтримка зусиль щодо притягнення до відповідальності, розслідування та переслідування міжнародних злочинів, зокрема щодо української культурної спадщини й відновлення верховенства права на звільнених і суміжних територіях, зокрема через EUAM. Україна зобов’язується швидко розбудувати відповідний потенціал контролю й розслідування для ефективної протидії й переслідування великомасштабної контрабанди будь-яких товарів.
7. Запобігання і протидія розповсюдженню вогнепальної і стрілецької зброї й легких озброєнь
Європейський союз й Україна активізують роботу із запобігання і протидії неконтрольованому обігу вогнепальної зброї, легкого озброєння і стрілецької зброї (ЛОСЗ), боєприпасів до неї і вибухівки. Євросоюз і далі підтримуватиме Україну в нарощуванні надійного потенціалу для моніторингу запасів, придбання й володіння вогнепальною зброєю й ЛОСЗ, розслідування і судового переслідування незаконного володіння й торгівлі ними, а також підтримуватиме міжнародну співпрацю й допомогу в цій сфері. ЄС підтримуватиме визначення й розвиток відповідних структур, спрямованих на ефективний контроль й утилізацію вогнепальної зброї і ЛОСЗ. ЄС й Україна також активно викриватимуть російські інформаційні маніпуляції у цій сфері і протидіятимуть їм.
8. Підтримка енергетичної безпеки, енергетичного переходу і ядерної безпеки
Європейський союз і далі підтримуватиме енергетичну безпеку й енергетичний перехід, ядерну безпеку в Україні, а також зміцнюватиме український ядерний регуляторний орган і надаватиме підтримку в розбудові потенціалу з радіологічних, хімічних, біологічних і ядерних (РХБЯ) питань, а також зі стратегічного контролю торгівлі (експортний контроль товарів і технологій подвійного використання). Із огляду на шлях України до ЄС Україна працюватиме над узгодженням з acquis ЄС. Механізм цивільного захисту союзу (UCPM) продовжуватиме надавати допомогу українському енергетичному сектору у вигляді обладнання і послуг, а також допомогу у сфері РХБЯ. Євросоюз і Україна поглиблюватимуть співпрацю в межах Ініціативи ЄС "Центри передового досвіду зі зменшення РХБЯ загроз" для посилення можливостей безпеки й ефективної протидії РХБЯ загрозам і готовності до техногенних катастроф.
9. Обмін розвідданими й супутниковими знімками
Європейський союз і Україна і далі обмінюватимуться розвідданими й супутниковими знімками в межах узгоджених параметрів.
II. Ширші зобов’язання щодо безпеки
1. Підтримувати прогрес України у процесі вступу до Європейського союзу і продовжувати підтримку реформ
Європейський союз наголошує, що розширення є геостратегічною інвестицією в мир, безпеку, стабільність і процвітання. Європейський союз і далі підтримуватиме шлях України до ЄС і пов’язані з ним реформи. Україна зобов’язується активізувати зусилля з проведення реформ, зокрема у сфері верховенства права, відповідно до принципу вступу на основі заслуг і за підтримки ЄС.
2. Продовження дипломатичної підтримки України і глобального охоплення з метою досягнення всеосяжного, справедливого й сталого миру в Україні
Європейський союз і Україна вітають результати саміту миру в Україні, що відбувся в червні 2024 року у Швейцарії.
Європейський союз і його держави-члени і далі докладатимуть зусиль для забезпечення якомога ширшої міжнародної підтримки, особливо з боку ключових країн, що розвиваються, і країн із перехідною економікою, для досягнення всеосяжного, справедливого й тривалого миру, заснованого на принципах Статуту ООН і міжнародного права, відповідно до основних принципів і цілей Української формули миру. Рішення про фактичні умови для переговорів буде ухвалене Україною.
3. Прогнозована фінансова підтримка і підтримка у відновленні, відбудові й модернізації
Європейський союз забезпечить прогнозовану фінансову підтримку для збереження макроекономічної стабільності держави та підтримки відновлення, відбудови й модернізації, економічного зростання, реформ, пов’язаних зі вступом до ЄС, та загальної стійкості, зокрема через Ukraine Facility, що реалізується відповідно до плану України, та інші відповідні інструменти й програми, а також підхід Team Europe. Ця підтримка враховуватиме аспекти оборони, стійкості та соціальної згуртованості й охоплюватиме такі аспекти, як стійкість критично важливих об’єктів інфраструктури, таких як енергетика й транспорт, аспект військової мобільності інфраструктури, кібербезпеку, промислову політику на підтримку оборонної промисловості, гуманітарне розмінування, а також потреби звільнених і прилеглих територій. Механізм цивільного захисту ЄС (UPCM) і далі надаватиме підтримку українським службам із надзвичайних ситуацій для захисту людей і цивільної інфраструктури.
4. Поступова інтеграція до єдиного ринку ЄС
Європейський союз і далі підтримуватиме економіку України шляхом сприяння торгівлі, повністю використовуючи величезний потенціал Угоди про асоціацію, включно з поглибленою і всеосяжною зоною вільної торгівлі. Євросоюз продовжуватиме інвестувати в покращення сполучення з Україною, зокрема для забезпечення належної пропускної спроможності "Шляхів солідарності", враховуючи постійні загрози з боку Росії для судноплавства в Чорному морі, а також готуватиметься до збільшення торговельних потоків на шляху України до ЄС разом з імплементацією acquis ЄС. ЄС також продовжить працювати над інтеграцією транспортних, телекомунікаційних та енергетичних мереж України до транс’європейських мереж.
5. Безперервний захист людей, які рятуються від російської агресії
Європейський союз і далі надаватиме захист і допомогу у Євросоюзі людям, які рятуються від загарбницької війни Росії. Євросоюз також і далі надаватиме підтримку внутрішньо переміщеним особам й іншим вразливим групам, включно з людьми похилого віку й особами з інвалідністю.
6. Постійна готовність зберігати й запроваджувати нові обмежувальні заходи для підтримки тиску на Росію, а також повна й ефективна імплементація чинних санкцій
Європейський союз і Україна продовжуватимуть подальше посилення тиску на Росію з метою підриву її здатності вести загарбницьку війну, зокрема через санкції, запроваджені щодо Росії, щодо тих, хто надає матеріальну підтримку її загарбницькій війні проти України, а також щодо тих, хто в третіх країнах дає можливість обходити санкції. Європейський союз і надалі прагнутиме до повного й ефективного впровадження санкцій, а також до протидії їх обходу. Євросоюз продовжуватиме роботу над подальшими обмежувальними заходами в тісній координації з Україною та партнерами.
7. Продовжувати роботу з використання доходів від знерухомлених активів Росії для підтримки України
Європейський союз продовжуватиме роботу щодо використання надприбутків приватних структур, отриманих безпосередньо від знерухомлених активів Росії, на підтримку України відповідно до чинних контрактних зобов’язань, згідно з правом ЄС і міжнародним правом, а також у координації з партнерами.
8. Підтримка механізмів відповідальності за міжнародні злочини, включно з трибуналом щодо злочину агресії
Європейський союз і Україна підтверджують, що не може бути безкарності. Євросоюз і Україна залишатимуться твердо відданими забезпеченню повної відповідальності за воєнні злочини й інші міжнародні злочини, скоєні у зв’язку із загарбницькою війною Росії проти України, зокрема шляхом проведення розслідувань і судового переслідування, де це можливо, Міжнародним кримінальним судом. Він підтримуватиме створення трибуналу для переслідування злочину агресії проти України і продовжуватиме підтримувати роботу Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA). Євросоюз також далі підтримуватиме всі етапи циклу притягнення до відповідальності – від розслідування до належного судового переслідування й судового розгляду, що врешті-решт забезпечить відшкодування і компенсацію жертвам. Як перший відчутний крок у цьому напрямі Євросоюз підтверджує свою підтримку реєстру Ради Європи щодо збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.
9. Подальша розбудова регіонального співробітництва, зокрема в межах Східного партнерства і в регіоні Чорного моря
Європейський союз і далі сприятиме регіональному співробітництву, що посилюватиме загальну стійкість і безпеку України. Східне партнерство в усіх його вимірах і надалі сприятиме зміцненню стійкості сусідніх країн. Регіональна співпраця з питань, пов’язаних із безпекою (включно з посиленням діалогу з питань безпеки, боротьбою з кібер- та гібридними загрозами, захистом критично важливої морської енергетичної, транспортної й цифрової інфраструктури, а також протидією іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанням), залишатиметься надзвичайно важливою і триватиме на відповідних рівнях, зокрема в межах кібердіалогів і робочих домовленостей. Стратегічний підхід ЄС до Чорноморського регіону сприятиме подальшому зміцненню регіональної співпраці та стійкості. Спираючись на Чорноморську синергію, більш стратегічний підхід до Чорного моря допомагатиме розкриттю економічного, демократичного й партнерського потенціалу регіону в безпечному і стабільному середовищі. Чорноморське регіональне співробітництво буде основним для подолання транснаціональних проблем, таких як розмінування і забруднення.
ЄС і його держави-члени залишаються непохитними у своїй вимозі до Російської Федерації припинити перешкоджати свободі судноплавства в Азовському і Чорному морях, що спричиняє або загострює регіональні й міжнародні кризи і викликає перебої, зокрема для аграрного сектору України, а також глобальної продовольчої безпеки.
III. Механізми консультацій
На додаток до наявних механізмів політичного діалогу, включно з регулярними зустрічами на найвищому, міністерському й інших рівнях, зокрема щорічними діалогами з питань безпеки й оборони, Євросоюз і Україна готові проводити позачергові консультації, які будуть організовані за взаємною згодою.
У разі майбутньої агресії Європейський союз і Україна на прохання будь-якої зі сторін проводитимуть протягом 24 годин консультації щодо потреб України в межах здійснення нею свого права на самооборону, закріпленого у ст. 51 Статуту ООН. Євросоюз і Україна швидко визначать необхідні наступні кроки відповідно до цих зобов’язань без шкоди для особливостей політики безпеки й оборони окремих держав-членів. Євросоюз і його держави-члени також обговорять додаткові заходи для стримування будь-якої військової ескалації проти України. Із метою забезпечення якомога ширшої й ефективнішої відповіді на будь-який майбутній збройний напад учасники можуть внести зміни до цих положень із метою узгодження з будь-яким механізмом, який Україна може згодом узгодити з іншими міжнародними партнерами, включно з учасниками спільної декларації від 12 липня 2023 року.
IV. Прикінцеві положення
Європейський союз і Україна погоджуються, що безпекові зобов’язання Євросоюзу перед Україною залишатимуться чинними, оскільки Україна продовжує свій європейський шлях. Євросоюз і Україна і далі вживатимуть конкретних заходів у сферах, визначених цими зобов’язаннями. Європейський союз і Україна готові постійно поглиблювати своє співробітництво на основі взаємної згоди й переглянути зобов’язання Євросоюзу у сфері безпеки не пізніше, ніж через 10 років з дати підписання цих зобов’язань.
Європейський союз і Україна погоджуються, що довгострокові зобов’язання Євросоюзу щодо України продовжуватимуться на основі того, що Україна поважає і прагне просувати цінності, на яких заснований союз, зазначені у ст. 2 Договору про Євросоюз, а саме повагу до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права і поваги до прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин.
Зобов’язання Європейського союзу у сфері безпеки і двосторонні зобов’язання у сфері безпеки, укладені між державами – членами Євросоюзу й Україною, є взаємодоповнювальними і взаємопосилювальними. Євросоюз сприятиме координації між державами – членами Євросоюзу і співпрацюватиме з іншими партнерами у виконанні відповідних зобов’язань у сфері безпеки.
Учинено у двох примірниках у Брюсселі 27 червня 2024 року, кожний українською й англійською мовами, водночас обидва тексти мають однакову силу. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні текст англійською мовою має переважну силу.
