Створення єдиного правоохоронного органу для боротьби з економічними злочинами має стати пріоритетом України G

Про підслідність нового правоохоронного органу – Бюро економічної безпеки України.

"Асоціація платників податків України" вже розповідала читачам про своє бачення створення Служби фінансових розслідувань із використанням концепції ILP-моделі. Як продовження цієї теми сьогодні я розповім про підслідність такого нового правоохоронного органу.

Для початку хочу зазначити, що Бюро економічної безпеки має стати державним правоохоронним органом, на який покладають завдання щодо попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних злочинів, зарахованих законом до його підслідності.

Зауважу, що в Україні існування різних органів, наділених повноваженнями здійснювати розслідування фінансових злочинів, призводить до виникнення проблемних питань, пов'язаних із розмежуванням компетенції, здійсненням взаємодії, визначенням відповідальності, що в підсумку призводить до виникнення конфліктів, які стосуються перебування під слідством. Як наслідок, це створює небезпеку визнання неприпустимими доказів, зібраних із порушенням правил підслідності.

Саме тому виникла необхідність проведення широкої дискусії про подальшу діяльність таких органів, ліквідацію відповідних підрозділів у правоохоронних органах і створення єдиного правоохоронного органу відповідно до міжнародних світових практик, завданням якого буде виявлення й усунення системних загроз у сфері економіки та фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому. До нього перейдуть повноваження з розкриття фінансових злочинів від інших правоохоронних органів, і він замінить наявні неефективні структури. Цей орган має стати єдиним аналітичним центром концентрації й аналізу інформації про стан фінансової системи держави, яку збирають державні органи та органи самоврядування.

Створення єдиного органу з боротьби з фінансовими правопорушеннями представники української влади декларують протягом останніх шести років. Тому не дивно, що на шостому році ця умова з'явилася в меморандумах про надання макрофінансової допомоги Україні як від МВФ, так і від ЄС. Однак створення єдиного правоохоронного органу для боротьби з економічними злочинами має стати нашим пріоритетом на шляху до розвитку сильної, незалежної країни!

Повторюся, міжнародний досвід організації системи протидії економічній злочинності свідчить про те, що зменшення кількості правоохоронних органів, які займаються протидією економічним злочинам, тільки підвищує ефективність їхньої діяльності.

У багатьох європейських країнах органи, уповноважені вести фінансові розслідування, виконують роль як оперативних, так і слідчих підрозділів, тобто охоплюють широкий спектр функціональних обов'язків. Можна сказати, що створення спеціалізованих підрозділів успішно реалізують у всіх розвинених країнах під різними найменуваннями та з різною відомчою належністю.

Повертаючись до ситуації в Україні, потрібно зазначити, що недостатньо ухвалити відповідний законодавчий акт і створити такий орган, потрібно запропонувати таку модель організації його діяльності, яка могла б відповідати сучасним вимогам і очікуванням суспільства. Для цього треба максимально передбачити всі нюанси його функціонування, такі як структура, підслідність, компетенція, повноваження, підпорядкування, принципи діяльності, антикорупційні механізми тощо.

Говорячи про підслідність, необхідно зазначити, що в законодавстві немає поняття "економічні або фінансові злочини". Водночас критерієм зарахування злочинів до числа економічних або фінансових можна вважати сферу господарської діяльності, яку створюють економічні відносини і на яку зазіхає кожен такий злочин. Не випадково законодавець передбачив спеціальний розділ VII у Кримінальному кодексі України, який дістав назву "Злочини у сфері господарської діяльності". Саме в цьому розділі є склади злочинів, які зазіхають на суспільні відносини у сфері господарської діяльності, що виникають у зв'язку з виробництвом, розподілом, обміном та споживанням товарів, робіт і послуг.

Водночас економічні та фінансові злочини часто мають комплексний характер, тобто можуть відбуватися в сукупності з іншими протиправними діяннями, відповідальність за вчинення яких передбачено статтями різних розділів Особливої частини Кримінального кодексу України.

Економічна злочинність дуже часто має тісний зв'язок з організованою злочинністю, корупцією, тіньовою економічною діяльністю. Зазначене обумовлює доцільність зарахування до списку злочинів в економічній і фінансовій сфері й низки інших зазіхань, які є в інших розділах Особливої частини Кримінального кодексу, але також вчинених у сфері господарської діяльності та таких, що завдають, відповідно, збитків господарським, економічним відносинам.

Проаналізувавши зміст різних статей, які є в різних розділах Особливої частини Кримінального кодексу України, можна зробити висновок, що до злочинів, які за певних обставин можна вважати економічними, належать: привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; зловживання владою або службовим становищем; зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права, незалежно від організаційно-правової форми; службове підроблення; службова недбалість тощо. За умови, що такі злочини скоюють у сфері господарської діяльності.

Тому вважаю за доцільне зарахувати до основної підслідності Бюро такі злочини:

• незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;
• підроблення документів, які надають для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців;
• протидія законній господарській діяльності;
• протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації, якщо розслідування цього злочину не належить до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
• нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів із бюджету без установлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, якщо розслідування цього злочину не належить до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
• видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження до бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону, якщо розслідування цього злочину не належить до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
• ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
• ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
• незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок;
• доведення банку до неплатоспроможності;
• доведення до банкрутства;
• порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності;
• фальсифікація фінансових документів і звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи;
• шахрайство з фінансовими ресурсами;
• маніпулювання на фондовому ринку;
• підроблення документів, які надають для реєстрації випуску цінних паперів;
• порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
• виготовлення, збут і використання підроблених недержавних цінних паперів;
• незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару;
• незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що є комерційною або банківською таємницею;
• розголошення комерційної або банківської таємниці;
• незаконне використання інсайдерської інформації;
• приховування інформації про діяльність емітента;
• незаконну приватизацію державного, комунального майна.

Однак зауважу, що під час розслідування вказаних вище злочинів є ймовірність встановлення інших злочинів. Останні в такому разі також буде розслідувати служба, тому їх мають зарахувати до її додаткової підслідності. Такими правопорушеннями можуть бути: шахрайство; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання під час продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку або голографічних захисних елементів; незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення; створення злочинної організації; підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів; зловживання владою або службовим становищем; зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; службове підроблення; службова недбалість.

Отже, хочу зазначити, що під час створення Бюро економічної безпеки доцільним видається чітко визначити підслідність, яка охоплювала б повноваження наявних економічних підрозділів у структурі СБУ, Національної поліції, ДФС. Водночас новостворену структуру не має бути перевантажено справами про незначні злочини, а також вона не має займатися адміністративними провадженнями. Водночас необхідно врахувати, що її повноваження не мають дублювати повноваження інших правоохоронних органів.

І на завершення хочу зазначити, що Асоціація платників податків України в майбутньому планує докладніше розкривати своє бачення створення Бюро економічної безпеки.

Джерело: "ГОРДОН"