"Лицом к лицу лица не увидать. Большое видится на расстоянье". Цими рядками з вірша Єсеніна, як мені здається, найточніше можна дати загальну оцінку року, що минув. Адже реально сталася ціла низка великих, визначних подій, що логічно випливають одна з іншої. Найточнішу та найнеупередженішу оцінку дадуть не наші сучасники, а майбутні покоління громадян України.
Головною з них є перемога на президентських виборах Володимира Зеленського. Багато всіляких пересудів, спекуляцій, домислів і чуток було до того, як він переміг на виборах глави держави. Але всі ці розмови, як з'ясувалося, не мають нічого спільного з реальністю. На чолі Української держави опинилася людина з народу, не ставленик олігархії, не олігарх, як це раніше бувало. Сам собою цей факт доводить, що у країні реально й безповоротно встановлено демократію. Влада народу вилилася в перемогу того, кого прості українці реально хотіли бачити у кріслі президента країни.
Минуть роки, десятиліття, і саме перемогу Зеленського будуть вивчати як один із найбільш знакових, поворотних моментів новітньої історії України. Обставиною, що логічно випливає з нього, є боротьба нинішнього президента країни за кожного українця, який потрапив у біду. І в цьому сенсі показово, що вже відбулося два раунди обміну утримуваними особами. У вересні це був обмін "35 на 35", а у грудні – 76 громадян України звільнили з полону. Отже, з моменту приходу Володимира Зеленського до влади 111 українців повернулися на батьківщину, у свої сім'ї. Вони відсвяткували Новий рік поруч із найближчими людьми. Вони дихатимуть найдурманнішим повітрям – повітрям свободи.
Саме цього – свободи, вміння бачити головне за вторинним, зміцнення держави, звільнення всіх наших громадян і територій – я і бажаю Україні у 2020 році.
Джерело: "ГОРДОН"