Зеленський сильно підтягнув рівень української та англійської. Отже, реагує на критику, не ігнорує її G

Завжди знайдеться той, хто примудриться знайти привід для критики навіть у найчудовішому починанні. Завжди знайдуться люди, які називають себе перфекціоністами. Завжди будуть армії порадників, які не несуть жодної відповідальності за поради. Але, на мою думку, потрібно вміти бачити за лісом дерева. У цьому випадку потрібно віддати належне президенту України Володимирові Зеленському за воістину виснажливий, багатогодинний пресмарафон, що відбувся в четвер і який він витримав із честю. Глава Української держави добіг до фінішу і заслуговує на лавровий вінок тріумфатора.

І мені б дуже хотілося, щоб цей очевидний факт визнали всі ті численні коментатори, які активно критикували Зеленського, розглядаючи під лупою кожен його та його команди крок, оперативно реагуючи на кожне сказане ними слово. Усі ж побачили, що президент країни працює над собою! Зокрема, він сильно підтягнув рівень української та англійської. Отже, він реагує на критику, не ігнорує її. Це ж чудово.

Чудовний був і формат спілкування із пресою. Ніяких тобі совкових пресконференцій, усе жваво, тепло, щиро. Й абсолютно має рацію, на мою думку, експрезидент Грузії Михайло Саакашвілі, який заявив, що під час президентського строкну Петра Порошенка його конференції були постановними. Чудово знайомий з усіма нюансами української політики Саакашвілі стверджує, що місцеві телеканали отримували тези і рекомендації щодо них, теми ефірів були відомими заздалегідь, а ще окремо розсилали списки персон нон ґрата. Нічого такого цього разу не було!

Акредитовано на пресмарофон було три сотні представників різних ЗМІ. До речі, серед них був і азербайджанський журналіст Рашад Тагієв, який представляє газету "Слово Азербайджану". Усі могли поставити главі держави будь-яке запитання. І це теж чудово! Це теж нововведення, гідне оплесків. Інша річ – що в Україні вже настільки високий рівень свободи слова, що тут ніхто особливо й не дивується тому, що відбувається, і навіть намагається побачити привід для критики. До неї, до речі, Зеленський готовий. Як готовий він і вислухати кожного. Водночас, звісно ж, рішення він ухвалює самостійно, зваживши всі "за" і "проти".

А ми ж чудово пам'ятаємо, як багато було публікацій у пресі про нібито критичну залежність президента України від чужої думки. Ми чули і ще почуємо багато різного про Зеленського. Припускаю, що він на якомусь етапі може зробити помилку. Але він хоче бачити Україну, яка відновила свою територіальну цілісність. Він хоче, щоб в українських сім'ях припинили оплакувати своїх синів і дочок. Він хоче економічного розвитку країни. Цього ж хочемо й усі ми. Цього хоче й азербайджанська діаспора України. Для нас усіх Україна – рідний дім.

І ми, звісно ж, хочемо, щоб у нашому спільному домі панували мир, достаток, щастя. З огляду на сказане, Зеленський знає, як цього домогтися. Так, хотілося б якнайшвидшого переходу від слів до справ. Наприклад, хотілося б жорсткішої лінії стосовно всіх винних у бідах України. Хотілося б справедливого покарання для тих, хто вкрав в України роки надій і можливостей. Сподіваюся, так воно й буде.

Джерело: "ГОРДОН"